Досліджено процес взаємодії низькоенергетичного електромагнітного поля (ЕМП) мм діапазону довжин хвиль з патогенними мікроорганізмами у вовні та визначено діапазон змін біотропних параметрів ЕМП для їх знищення. Одержало подальший розвиток теоретичне дослідження з підігріву вовни ЕМП мм діапазону довжин хвиль з визначенням потужності та часу підігріву. Обгрунтовано принципи побудови електронної системи для дезінфекції та підігріву вовни в кипах.

Наведено обгрунтування ефективності вибору та впровадження одного з альтернативних джерел енергії для звичайного споживача, що мешкає у приватному будинку. Запропоновано методику розрахунку та облаштування теплонасосно-сонячної системи опалення. Розглянуто технічні та економічні параметри для розрахунку системи теплопостачання приватних житлових будинків на основі нетрадиційних джерел. Визначено вхідні параметри (середні для типового приватного будинку даного географічного положення) для розрахунку гібридної системи теплопостачання приватного будинку. Обгрунтовано, що запропонована гібридна система теплопостачання приватного будинку із використанням енергії сонця та тепла грунту дозволяє заощадити природний газ, що принесе відповідний економічний ефект. Встановлено, що за показником питомого теплоспоживання, приведеного до нормативних умов, для будівлі певного типу можна обгрунтувати значення параметрів температурного графіка роботи її системи опалення, що забезпечують необхідні рівні енергоефективності, комфорту та зменшення теплоспоживання.

Представлено відомості з усіх етапів процесу розробки програмного забезпечення (ПЗ), при цьому визначальну увагу приділено практичним рекомендаціям по організації процесу, базуючись на взаємодії інженера програмної складової та замовника (розробника технічної складової і ПТК). Наведено рекомендації та правила щодо безпосереднього процесу розробки ПЗ з огляду на підвищення саме якості програмної складової, а також підтримки найбільшої зручності у його використанні. Розглянуто фундамент програмної інженерії як самостійного напряму інженерної діяльності. Проаналізовано фактори, які обумовили кризу в галузі розробки ПЗ у третій чверті минулого століття. У хронологічному порядку наведено процес становлення програмної інженерії для кращого усвідомлення даного напряму інженерної діяльності. Наголошено на необхідності дотримання етичних норм і правил інженерів-програмістів. Розкрито поняття життєвого циклу ПЗ, здійснено порівняльний аналіз життєвого циклу технічних об'єктів і ПЗ. Представлено основні моделі життєвого циклу ПЗ, наведено практичні рекомендації по їх використанню в різних умовах. Розглянуто центральні процеси та процедури безпосередньої розробки ПЗ. Проаналізовано категорії надійності ПЗ, а також їх відмінність від категорії технічних об'єктів енергетики. Прокоментовано фактори, що мають вплив на показники надійності, та способи зменшення їх впливу. Представлено моделі, що найбільш широко застосовуються, на підставі яких виконується розрахунок надійності ПЗ. Наведено числові приклади опису моделей надійності ПЗ. Виконано роз'яснення ролі процесу аналізу та тестування ПЗ для досягнення потрібного рівня надійності. Представлено принципи управління програмним проєктом, а також процесами, необхідними для досягнення належного рівня якості кінцевого результату. Розглянуто актуальні принципи формування колективу інженерів виконавців програмного проєкту та необхідні моделі керування даним колективом. Для керівника програмного проєкту представлено вимоги щодо знань і необхідних навичок. Детально розглянуто актуальну методологію "менеджмент якості" забезпечення якості виробів і процесів, що розробляються. Наведено інструменти і методи та їх основні відомості, пов'язані з реалізацією менеджменту якості. В додатках розглянуто представлені у міжнародних стандартах відомості щодо процесів розробки ПЗ, для прикладу представлено розрахунок надійності ПЗ.