Розкрито теоретичні основи психології навчання та виховання, описано психологічні механізми процесу навчання, структуру навчальної діяльності та мотивацію навчання. Розглянуто педагогічні здібності та стилі педагогічної діяльності. Проаналізовано формування моральної свідомості особистості. Висвітлено психологічні особливості виховання дітей з асоціальною поведінкою.

Раскрыты теоретические основы психологии обучения и воспитания, описаны психологические механизмы процесса обучения, структура учебной деятельности и мотивация обучения. Рассмотрены педагогические способности и стили педагогической деятельности. Проанализировано формирование морального сознания личности. Освещены психологические особенности воспитания детей с асоциальным поведением.

Узагальнено особливості особистісної зрілості, побудовано концептуальну модель аналізу тенденцій становлення особистісної зрілості; розроблено та використано на практиці діагностичну процедуру визначення структури особистісної зрілості у юнацькому віці. Уточнено поняття "особистісна зрілість старшокласників", "особистісне самовизначення". На основі узагальнення особливостей особистісної зрілості виділено такі її характеристики: відповідальність у різних сферах діяльності, самостійність, емоційну зрілість, самоконтроль поведінки, адекватність самоствердження та цілепокладання. Визначено два етапи становлення особистісної зрілості, перший характеризується ростом показників особистісної зрілості та збільшенням темпу їх зміни, другий - відносною стабільністю основних показників. Встановлено, що професійне самовизначення посідає провідне місце у структурі особистісної зрілості й впливає на успішність діяльності. Доведено наявність відмінностей за умов соціалізації. З'ясовано, що в учнів школи-інтернату становлення особистісної зрілості відбувається інтенсивніше, ніж в учнів загальноосвітньої школи. З метою активізації та підвищення рівня розвитку компонентів особистісної зрілості розроблено та апробовано комплексну експериментально-пізнавальну програму "Активізація розвитку структурних компонентів особистісної зрілості". Доведено, що становлення особистісної зрілості залежить від функціональної єдності власного "Я" та спрямованості на його реалізацію.

Проаналізовано теоретичні підходи до сучасних досліджень, обгрунтовано поняття екологічної свідомості в психологічному і філософському контекстах.

Досліджено психологічні закономірності взаємодії людини з навколишнім середовищем, особливості розвитку її екологічної свідомості. Показано детермінованість екологічних явищ у їх віковому аспекті та в плані розвитку. Пов'язано глибинні психічні явища людини загалом з віком, вихованням, навчанням, екологічною спрямованістю особистості. Розкрито сутність і значущість оволодіння екологічними знаннями, уміннями та навичками як надзвичайно важливими для підготовки психолога.

Висвітлено теоретичні підходи до проблеми переживання психотравмувальних ситуацій особистості за сучасних умов. Проаналізовано психологічну травму та психотравмувальну ситуацію як єдність переживань, що є важливим для особистості як суб'єкта власної активності.

Надано теоретичний та емпіричний аналіз професійно значущих цінностей студентів, що виступають для майбутнього педагога як стратегічні цілі його діяльності. Проаналізовано наукові підходи до розуміння понять "цінність" та "ціннісні орієнтації". Встановлено зв'язок із такими поняттями, як "особистість", "життєва позиція", "професійна діяльність". Цінності - це складний соціально-психологічний феномен, який характеризує спрямованість та зміст активної особистості. Грунтуючись на цінностях, особистість визначає свою життєву позицію, що впливає на світогляд у цілому. Показано, що ціннісні орієнтації є важливим компонентом структури особистості, у них ніби резюмується весь життєвий досвід, накопичений у її індивідуальному розвитку. Розроблено програму емпіричного дослідження. Визначено групу цінностей, які мають високий рівень значущості для здобуття майбутньої професії. Емпірично встановлено, що на цьому віковому етапі продовжується формування професійно значущих цінностей, вони ще незавершені й потребують корекції протягом подальших змін. Акцентовано увагу на необхідності подальших досліджень для створення програм тренінгових занять для формування цінностей у студентів залежно від їх індивідуальних особливостей.

Розглянуто особливості прояву екологічної свідомості студентської молоді за умов суспільних перетворень у сучасному українському суспільстві. З'ясовано, що негативний вплив економічних, політичних перетворень зумовлює появу викривлень нормативної свідомості особистості. Таке викривлення впливає й на формування екологічної свідомості студентської молоді. Проаналізовано наукові підходи до розуміння понять "свідомість", "екологічна свідомість". Зазначено, що свідомість - це вищий рівень психічної активності та психічного відображення суб'єктивних образів суб'єктивного світу, активності людини в освоєнні об'єктивної дійсності. Показано, що одне з вагомих місць у структурі свідомості посідає екологічна свідомість, спрямована на організацію і трансформацію навколишнього світу відповідно до власних потреб та намірів. Наведено результати емпіричного дослідження щодо рівня сформованості екологічної свідомості студентської молоді. Визначено аспекти екологічної свідомості, що мають високий рівень значущості для виявлення індексів екопсихологічних диспозицій, які визначають спрямованість дій і вчинків на взаємодію з довкіллям. Емпірично встановлено, що на етапі студентського віку триває формування екологічної свідомості. Перспективи подальших досліджень убачаємо в поглибленому вивченні нормативної моделі екологічної свідомості зростаючої особистості як суб'єкта екопростору.

Надано теоретичний та емпіричний аналіз особистісної зрілості студентів у процесі професійної підготовки. Проаналізовано наукові підходи до розуміння поняття "особистісна зрілість". Установлено зв'язок із такими поняттями, як "зрілість", "особистість". Зазначено, що зрілість - найтриваліший період розвитку особистості, який характеризується тенденцією до досягнення найвищого розвитку духовних, інтелектуальних, фізичних здібностей. Визначено, що особистісна зрілість - це психологічне новоутворення зрілого періоду життя людини у вигляді онтологічного ядра особистості, важливого для егоідентичності. Вона є одночасно критерієм особистісного зростання та виявом особистісного потенціалу людини, її життєстійкості в здійсненні своєї життєвої стратегії. Виділено основні риси особистості, які виступають індикаторами особистісної зрілості. Розроблено програму емпіричного дослідження, а також досліджено компоненти особистісної зрілості, які сприяють становленню особистості студентів як майбутніх фахівців. Визначено групу компонентів особистісної зрілості, які мають високий рівень особистісної значущості для здобуття майбутньої професії. Емпірично встановлено, що на цьому віковому етапі триває формування професійно значущих характеристик особистісної зрілості, вони ще не завершені й потребують корекції у процесі подальших змін. Відмічено потребу подальших досліджень для створення програм тренінгових занять із метою формування у студентів компонентів особистісної зрілості залежноо від їх індивідуальних особливостей.