Наведено основні положення проектування систем газопостачання, методику визначення потреби в газовому паливі, способи обгрунтування проектних рішень і правила вибору варіантів систем газопостачання. Розроблено методику розрахунків елементів систем газопостачання, в тому числі гідравлічних розрахунків, систем, що реконструюються. Надано рекомендації щодо газопостачання житлових будівель, їх газового обладнання, вентиляції приміщень і видалення продуктів горіння. Запропоновано приклади розрахунків, наведено необхідні для проектування додаткові матеріали та вимоги до чинних нормативних документів.

Розглянуто питання проектування систем газопостачання природним газом населених пунктів, промислових і комунально-побутових підприємств. Значну увагу приділено газифікації будинків і споруд, зниженню металоємності розподільних мереж та економії газового палива. Описано особливості розрахунку витрат газу, гідравлічного розрахунку газопроводів. Наведено приклади розрахунку систем газопостачання. Висвітлено фізико-хімічні властивості природного газу.

Рассмотрены вопросы проектирования систем газоснабжения природным газом населенных пунктов, промышленных и коммунально-бытовых предприятий. Значительное внимание уделено газификации домов и сооружений, снижению металлоемкости распределительных сетей и экономии газового топлива. Описаны особенности затрат газа, гидравлического расчета газопроводов. Приведены примеры расчета систем газоснабжения. Освещены физико-химические свойства природного газа.

Дисертацію присвячено дослідженню коливань плоских струминних течій з метою використання у пристроях для обліку газу. Запропоновано залежності для визначення положення точки відриву примежового шару потоку зі стінки криволінійного профілю і частотних характеристик коливального процесу. Обгрунтовано і розроблено конструкцію струминного генератора коливань - основної частини побутового лічильника газу, який може працювати у складі автоматизованих систем обліку. Створено методику інженерного розрахунку генератора коливань.

Розглянуто газорозподільні системи та можливості їх модернізації. Приділено увагу теорії та практиці процесів горіння та газових пальників. Узагальнено досвід використання газу в топках котлів, печей та інших промислових установках. Подано інформацію про науково-технічні проблеми підвищення ефективності використання палива.

Предмет дослідження - теоретико-методологічні основи забезпечення сестейнового розвитку еколого-економічних систем з урахуванням флуктуацій. Мета дослідження - розробка концептуальних засад формування критеріальної бази оцінки узгодженості регіональних еколого-економічних систем на засадах сестейнового розвитку в умовах флуктуацій. Методи дослідження. Теоретичною основою роботи є фундаментальні положення і принципи сучасної теорії раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища, теорії реального бізнес-циклу, загальної теорії економічного збитку, принципів економіко-математичного моделювання, сучасні концепції управління розвитком еколого-економічних систем. Результати роботи. Розглянуті сучасні тенденції екологічного будівництва. Запропоновано способи стимулювання екологічного будівництва. Аналізується проектне рішення забезпечення організаційно-технологічної надійності будівництва з позиції можливості реалізації функцій біосферосумісного міста і впровадження інноваційних конструктивних та архітектурно-планувальних рішень. Стосовно будівельного проекту дана формалізація методики розрахунку показників біотехносфери міст і поселень, визначені кількісні показники реалізації функцій міста. Галузь застосування результаті. Проектний аналіз, стратегічне управління, будівельний проект, економіка біотехносфери міст і поселень. Висновки: отримані результати чисельного аналізу реалізації функцій міста дозволяють спрогнозувати розвиток міської території, оцінити комфортність і безпеку міського середовища з позиції біосферної сумісності будівельних об'єктів з метою гармонізації характеристик життєвого циклу цих проектів з характеристиками мікросередовища їх впровадження.

Розглянуто процеси становлення, розвитку ринку енергопостачання України в контексті біосферосумісності. Національна енергетична система, яка будується відповідно до засад сталого розвитку, має функціонувати за умов максимальної еколого-економічної ефективності використання енергетичних ресурсів для забезпечення високого рівня життя населення, а також зменшення негативного впливу процесів, які супроводжують трансформацію енергоресурсів, включаючи захист довкілля. Влаштування альтернативних джерел енергії, а саме сонячних і вітрових електростанцій, вирішує проблему "теплового забруднення" атмосфери, проте суттєво підвищує як закупівельну вартість електроенергії, так і ціну для кінцевих споживачів. Обгрунтовано необхідність внесення змін у структуру та механізми ринку електроенергії. Для вирішення зазначених проблем запропоновано заходи з удосконалення вимог чинних в Україні нормативно-правових і законодавчих актів з регулювання енергетичного сектора держави.

Висвітлено питання, пов'язані з поглибленням теорії та методології формування інноваційної політики на рівні підприємств з урахуванням специфіки розвитку економіки України, а також з розробкою теоретико-методичних основ та практичних рекомендацій щодо формування, реалізації й оцінювання інноваційної стратегії та визначення її впливу на показники діяльності підприємств. Проаналізовано сучасний стан інноваційної діяльності підприємств легкої промисловості та виявлено фактори, які впливають на цей процес. Розроблено методичний підхід до формування й оцінки інноваційного потенціалу та інноваційної активності промислових підприємств. Визначено вплив запропонованої інноваційної стратегії на рівень інноваційного потенціалу, інноваційної активності та кінцеві показники діяльності підприємств.

Розроблено концептуальні, теоретико-методологічні та науково-прикладні засади організації систем енергопостачання (СЕП), розподілу та споживання енергоресурсів на ґрунті екологічного менеджменту (ЕМ), біосферосумісності (БСС) і пошуку балансу між традиційними й альтернативними джерелами енергії. Обґрунтовано теоретичні засади, методологію та прикладний інструментарій функціонування СЕП та енергоспоживання на засадах екологізації, БСС відповідно до вимог сучасної концепції стійкого розвитку (Sustainable Development), що забезпечує екологічно раціональне проєктування (Sustainable Design) і зведення систем енерго-, теплопостачання в житлових, соціально-інфраструктурних і промислових об'єктах, із належною оптимізацію екологічних, технологічних, соціальних та економічних факторів на кожному етапі ланцюга "енергопостачання та енергоспоживання" та широким залученням енергозберігаючих технологій і поновлюваних ресурсів. Аргументовано концептуально-теоретичну основу і загальнотеоретичні засади розбудови та функціонування системи енергозабезпечення на ґрунті БСС та ЕМ як складної динамічної соціо-еколого-економічної системи, що в умовах значної суперечності дій її стейкхолдерів спрямована на забезпечення рівноваги між економічною синергійною продуктивністю всієї системи та мінімізацією загальної шкоди довкіллю від експлуатації цієї системи. Обґрунтовано методологію трансформації менеджменту енергопостачання та взаємодії стейкхолдерів України до засад і вимог ЕМ та БСС. Зазначено, що змістовно цільовими принципами розвитку енергопостачання методологія визначає: диверсифікацію джерел, еволюційність (під впливом факторів розвитку), структурованість і комплексність, багатоаспектність (з урахуванням інтегрованого впливу економічних інтересів стейкхолдерів проєктів і програм, що здійснюють оновлення енергопостачання, та екологічних і соціальних вимог щодо середовища їх втілення), цілеспрямованість та емерджентність. Розроблений на основі методології аналітичний простір процесу формування еко- та БСС-спрямованої системи енергозабезпечення спирається на комплекс економіко-еколого-діагностичних, регресійних, факторних і структурно-векторних моделей оцінювання стану й аналітичного прогнозування розвитку еколого-економічної системи (в межах певного проєкту, цільової програми), в основу якої покладено взаємозв'язок таких трьох індикативних підсистем: a) підсистема вияву очікуваного приросту БСС (за інтегрованою мірою наближення до директивного еталону за провідними індикаторами), b) підсистема оцінки економічної привабливості модернізації енергопостачання в рамках інноваційно-інвестиційного цільового проєкту чи програми (включаючи індикатори чистої відтермінованої вартості цільового проєкту модернізації СЕП, структурованої за віхами циклу, стейкхолдерами тощо), c) підсистема вияву синергійних економічних, екологічних і соціальних зрушень на розвиток еколого-економічної системи, що охоплена проєктом (програмою), яка дозволяє визначити функцію "вхід → економічні та БСС-підсумки". Розроблено інструментарій еколого-економічного обґрунтування циклу модернізації СЕП, налаштований на вимоги БСС. Контрольно-стратегічні підсистеми інструментарію надають у розпорядження керівним ланкам тимчасових організаційних структур (кластерів) очікувані (превентивні) значення індикаторів підсумкової (синергійної) узгодженості директивних вимог щодо характеристик економічності та БСС у проєктах модернізації СЕП. Розроблено методику формалізованого обґрунтування та прикладні засади екологічного страхування проєктів і програм БСС-модернізації енергопостачання. На основі систематизації існуючих підходів до нетто-ставки запропоновано як параметр її обґрунтування ймовірність настання страхового випадку та показник збитковості. Обґрунтовано формулу кількісного оцінювання екологічного ризику в контексті окремого виду (з урахуванням стадії життєвого циклу проєкту та програми, типу стейкхолдера, операційних та організаційно-управлінських переваг кластеру тощо). За змістом, етапами та результатами дослідження обґрунтовано комплекс програмних модулів, спрямований на превентивне (упереджувальне, передпроєктне) виявлення синергійного ефекту від реалізації наступної програми (проєкту) модернізації СЕП на локальному рівні. Одержаний в підсумку використання комплексу програм інтегральний показник синергії СЕП (у кількісному (бальному) та якісному (семантичному) вимірі) характеризує як рівень продуктивності інновацій, що реалізовані в певній СЕП, так і зростання вартості СЕП (оцінене через індекс зростання вартості СЕП як економічної системи й інтегрованого активу). Обґрунтовано прикладні рекомендації щодо змісту та сутності екологічного страхування щодо проєктів БСС та ЕМ в енергопостачанні, в доповнення до яких розроблено алгоритм основних процедур, регламент, тарифи й очікувані еколого-економічні наслідки його застосування для потреб забезпечення БСС та екологізації в енергопостачанні й енергоспоживанні. Надано екоорієнтовані та БСС-рекомендації щодо впровадження нових технологій в енергетичне виробництво з мінімальним впливом на навколишнє середовище, із залученням ефективних схеми торгівлі викидами, зелених сертифікатів і спеціальних тарифів, які слід опрацювати у спеціальних програмах і заходах щодо реалізації Енергетичної стратегії. Доведено, що нормативно-правова база щодо використання відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) потребує регулювання в частині: зменшення закупівельної ціни електроенергії, одержаної з альтернативних джерел, у зв'язку з появою нових технологій із часу прийняття відповідних нормативно-правових і законодавчих актів; запровадження аукціонів для закупівлі електроенергії із ВДЕ, обов'язкової наявності високо маневрених компенсуючих потужностей (це можуть бути когенераційні установки, котрі використовують як паливо природний газ, який є найбільш екологічним і дешевим енергоносієм серед усіх органічних палив, як традиційних, так і альтернативних) на випадок відсутності необхідних умов (інсоляції, вітру тощо) для гарантованого електропостачання, особливо в пікові періоди.