Індекс рубрикатора НБУВ: Х832.131.043

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі аналізу норм цивільного законодавства, судової практики та наукових джерел розглянуто різноманітні форми нормативно-правового закріплення та практичної реалізації принципів добросовісності та вини. Висвітлено основні теоретичні концепції цивільної вини, її форми та види. Розкрито зв'язок вини з об'єктивними умовами цивільної відповідальності, особливості вини юридичних осіб, проблемні аспекти співвідношення вини, неможливості виконання зобов'язання та непереборної сили. Особливу увагу приділено специфічним виявам дії принципу вини в контексті "змішаної вини" сторін, а також виключення вини зі складу умов застосування цивільно-правової відповідальності.

На основе анализа норм гражданского законодательства, судебной практики и научных источников рассмотрены разнообразные формы нормативно-правового закрепления и практической реализации принципов добросовестности и вины. Освещены основные теоретические концепции гражданской вины, ее формы и виды. Раскрыты связь вины с объективными условиями гражданской ответственности, особенности вины юридических лиц, проблемные аспекты соотношения вины, невозможности исполнения обязательств и непреодолимой силы. Особое внимание уделено специфическим проявлениями действия принципа вины в контексте "смешанной вины" сторон, а также исключения вины из состава условий применения гражданско-правовой ответственности.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти взаємної зумовленості конститутивних ознак юридичної особи, її правосуб'єктності та механізму цивільно-правової відповідальності. Проаналізовано мету, функції, підстави цивільної відповідальності, а також її співвідношення з іншими засобами захисту цивільних прав і інтересів. Значну увагу приділено виробленню критеріїв установлення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями юридичних осіб з боку їх учасників. Запропоновано оригінальні концептуальні підходи до визначення особливостей цивільно-правової відповідальності юридичних осіб публічного права.

Рассмотрены теоретические и практические аспекты взаимной обусловленности конститутивных признаков юридического лица, его правосубъектности и механизма гражданско-правовой ответственности. Проанализированы цель, функции, основания гражданской ответственности, а также ее соотношения с другими средствами защиты гражданских прав и интересов. Значительное внимание уделено выработке критериев установления субсидиарной ответственности по обязательствам юридических лиц со стороны их участников. Предложены оригинальные концептуальные подходы к определению особенностей гражданско-правовой ответственности юридических лиц публичного права.

Досліджено суть і функції цивільно-правової відповідальності юридичної особи. Розглянуто особливості вияву факультативної (забезпечувальної) й основної (компенсаційної) функцій цивільної відповідальності. Проведено аналіз взаємозв'язків і взаємозалежності конститутивних ознак даної особи, елементів її правосуб'єктності та цивільно-правової відповідальності. Аргументовано необхідність виключення вини зі складу умов відповідальності за цивільні правопорушення, вчинені під час провадження господарської діяльності. Наведено пропозиції щодо урахування змісту відносин економічного й організаційного контролю для запровадження субсидіарної та солідарної відповідальності контролюючих юридичних осіб. Зроблено висновки про необхідність установлення для всіх юридичних осіб, які є власниками закріпленого за ними майна, законоположень щодо формування спеціалізованих майнових фондів з метою гарантування вимог їх кредиторів.

Визначено сутність поняття "громадянська відповідальність офіцера правоохоронних органів". Обгрунтовано педагогічні умови формування громадянської відповідальності у курсантів під час навчання у ВНЗ МВС (формування у курсантів мотивів громадянської поведінки, засвоєння курсантами знань про громадянські права й обов'язки, формування їх правового світогляду та систематизованих уявлень про громадянську відповідальність, залучення курсантів до діяльності, що дозволяє виявляти громадянську відповідальність, створення сприятливої морально-психологічної атмосфери у курсантських колективах). Уточнено зміст і структурні компоненти громадянської відповідальності майбутніх офіцерів МВС, а також критерії (пізнавальний, емоційний, діяльнісний), показники та рівні сформованості громадянської відповідальності у курсантів. Удосконалено форми та методи формування громадянської відповідальності у курсантів під час навчання у ВНЗ МВС. Подальшого розвитку набули педагогічні засади професійної підготовки майбутніх офіцерів МВС у навчально-виховному процесі ВНЗ.

Приділено увагу вирішенню наукової проблеми утвердження морально-правових засад справедливості, розумності й добросовісності у правовому регулюванні відносин з відшкодування моральної шкоди. Розглянуто форми належного втілення, співвідношення та способи взаємодії зазначених засад у механізмі цивільно-правової відповідальності З'ясовано місце відшкодування моральної шкоди у загальній системі способів захисту цивільних прав та інтересів. Визначено суб'єкти відносин з відшкодування моральної шкоди. Вивчено основні підходи до визначення справедливого розміру відшкодування моральної шкоди. Досліджено підстави, умови та сфера застосування згаданої компенсаційно-майнової санкції. Проаналізовано практику Європейського суду з прав людини та вітчизняну судову практику щодо вирішення вимог про відшкодування моральної шкоди.

Сформульовано наукову концепцію безпосередньої зумовленості засадами справедливості, розумності й добросовісності всіх складових механізму правового регулювання відносин з відшкодування моральної шкоди (ВМШ). Розкрито вплив зазначених принципів на законодавче закріплення ВМШ як самостійного способу захисту цивільних прав та інтересів, а також визначення сфери його дії; особливості вияву підстав та умов ВМШ; встановлення належного розміру компенсації за завдану потерпілому моральну шкоду. Виявлено нерозривне поєднання приватного (особисті немайнові блага) і публічного (імперативи справедливості, розумності й добросовісності) об'єктів правового захисту, який здійснюється за допомогою інституту ВМШ. Визначено суть, зміст і форми вияву моральної шкоди; межі ВМШ у разі порушення договірних зобов'язань; особливості правового статусу окремих учасників відносин з ВМШ; критерії розміру належного потерпілій особі відшкодування.

Викладено теоретико-методологічні та прикладні засади правового прогнозування в процесі формування зовнішнього курсу держави на регіональному рівні. Висвітлено глобальні та регіональні тенденції розвитку міжнародного приватного права, цивільно-правові засади реалізації регіональної інтеграційної політики України. Розкрито перспективи модернізації сімейного законодавства України в контексті європейської та євразійської стратегій держави, адаптації вітчизняного законодавста до законодавства ЄС у сфері захисту прав споживачів банківських послуг. Увагу зосереджено на модернізації судових та альтернативних механізмів захисту прав та інтересів суб'єктів приватного права.

Проаналізовано актуальні аспекти застосування заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Зроблено висновки про необхідність врахування особливостей правового статусу споживача, практики Європейського суду з прав людини, вимог справедливості та доступності ефективного засобу юридичного захисту.

Досліджено забезпечення прав іноземних інвесторів та національної економічної безпеки, усунення прогалин у законодавстві України щодо емісії й обігу криптовалют, його адаптації до aguis ЄС щодо правового статусу небанківських фінансових установ, підвищення рівня захисту прав і законних інтересів у суді та міжнародному арбітражі, здійснення цифрової трансформації сфери охорони здоров’я у цілому та адаптація механізмів цивільно-правового захисту до умов пандемії тощо. Негативні тенденції у багатьох сферах суспільного буття в Україні підвищують значення науково-правового супроводження формування і реалізації державної політики та зумовили необхідність забезпечення як системного, так і комплексного підходу колективного наукового дослідження, застосування міждисциплінарної методології правового прогнозування. Такий підхід має визначений рівень дієвості та удосконалення приватно-правового та публічно-правового інструментарію, спрямованого на належне інституційно-правове забезпечення майнових інтересів держави та суб’єктів приватного права в умовах регіональної нестабільності.

Визначено вплив євроінтеграції на розвиток приватного права України. Розглянуто питання забезпечення інтересів держави й інших суб'єктів приватного права за умов зміни суспільної парадигми. Висвітлено проблеми реалізації громадянами України права на житло. Увагу приділено цивільно-правовому регулюванню послуг із охорони. Проаналізовано договори щодо соціальних послуг, акцентовано на питанні впровадження європейських стандартів. Розглянуто діалектику прав та обов'язків закладу освіти як суб'єкта приватного права. Досліджено діджитал-трансформації у приватному праві України. Увагу приділено концепту цифрових активів у сучасному праві. Розглянуто правовий захист майнових інтересів держави, суб'єктів господарювання і громадян від ризиків під час здійснення операцій із криптовалютою. Висвітлено окремі аспекти цивільно-правового статусу користувачів мережі Інтернет. Досліджено питання правового забезпечення ринкової економіки тощо.

Висвітлено концептуальні засади й особливості регулювання суспільних відносин нормами як матеріального права - міжнародного економічного, цивільного, господарського, так і процесуального права. Розглянуто правові засади сталого (підтримного) розвитку в умовах системних суспільних криз. Розкрито питання модернізації концептуально-правових засад забезпечення економічних інтересів і безпеки держав у сфері міжнародного оподаткування. Охарактеризовано механізм цивільно-правової відповідальності в умовах зовнішньої агресії та терористичних загроз. Розглянуто особливості договірного регулювання особистих немайнових відносин у сфері надання медичної допомоги в сучасних умовах. Увагу приділено поєднанню приватних і публічних інтересів через реалізацію принципу пропорційності в цивільному судочинстві України та практиці Європейського Суду з прав людини.

Розглянуто стратегічні напрями розвитку української держави, правової науки, громадянського суспільства в період воєнного стану. Висвітлено теоретико-правові основи становлення та розвитку системи національної безпеки й оборони України. Розкрито правові засади відновлення економіки України та відшкодування збитків, заподіяних державі, юридичним і фізичним особам, природним ресурсам. Визначено вектор європейської інтеграції як основний напрям розбудови українського законодавства. Охарактеризовано підстави та правові механізми притягнення осіб держави-агресора до кримінальної відповідальності за вчинення на території України воєнних злочинів. Розкрито процесуальні та криміналістичні аспекти кримінального провадження щодо воєнних злочинів, учинених військовослужбовцями російської федерації на території України. Увагу приділено використанню технологій штучного інтелекту та спеціальних знань у розслідуванні воєнних злочинів. Проаналізовано глобальні трансформації міжнародного правопорядку та їх вплив на системи національної, колективної та міжнародної безпеки. Розглянуто інформаційно-психологічний і правовий аспекти маніпулювання масовою політичною свідомістю.