Розкрито стан фізичного та психологічного компонентів здоров'я в якості життя студентів університетів. Результати дослідження свідчать, що фізичний компонент здоров'я студентів перебуває в межах 51,12, психологічний - 44,27 бала. Рівень фізичного та психологічного компонентів здоров'я в якості життя студентів України, Білорусі та Росії суттєво не відрізняються. Виявлено статистичні кореляційні взаємозв'язки між рольовим функціонуванням, обумовленим фізичним станом і рольовим функціонуванням, обумовленим емоційним станом студентів; загальним станом здоров'я та життєвою активністю; загальним станом здоров'я та психічним здоров'ям; соціальним і рольовим функціонуванням, обумовленим емоційним станом; соціальним функціонуванням і психічним здоров'ям.

Розглянуто доступний для масових досліджень спосіб інтегральної оцінки реакції організму людини на фізичне навантаження, заснований на співвідношенні потужності фізичного навантаження до показників реакції серцево-судинної системи. Експериментально доведено високу інформативність цієї оцінки, порівняно з традиційними способами. Надано оцінку фізичній підготовленості чоловіків зрілого віку (40 - 50 років) у бігові на середні дистанції.

Розглянуто особливість взаємозв'язку фізичного стану чоловіків із різною добовою фізичною активністю з запропонованим інтегральним показником кількості пройдених кроків, поділених на спожиті грами їжі за добу. Досліджено їх фізичний стан, фізичну активність, вагу спожитої їжі за добу. Визначено взаємозв'язки інтегрального показника з їх фізичним станом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч511.144

Рубрики:

Фізичне виховання осіб середнього та похилого віку

Шифр НБУВ: Ж71868 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч511.144.4 + Ч510.21

Рубрики:

Фізичне виховання осіб похилого віку

Функціональні зміни крові, кровотворення, серцево-судинної системи при заняттях фізичними вправами

Шифр НБУВ: Ж71868 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рівень фізичної активності (ФА) за сучасних умов життя чоловіків є недостатнім до фізіологічно зумовлених стандартів. ФА високої інтенсивності (ФАВІ) найбільш ефективно впливає на організм людини. Пошук способів її збільшення спрямовується на фізичний стан чоловіків, що визначається способом життя, особливо напередодні занять і з урахуванням особливостей літнього сезону. Мета роботи - визначити особливості ФА низької (ФАНІ) та середньої (ФАСІ) інтенсивності, вагу спожитих продуктів, тривалість і якість сну чоловіків зрілого віку в літній період напередодні незапланованої ФАВІ. У 28 осіб 35 - 53 років, котрі ведуть здоровий спосіб життя та самостійно займаються ФАВІ, щоденно досліджувилася за допомогою біорегістраторів BasisB1, Peak ФА різної інтенсивності, тривалість та якість сну; зважуванням вираховували відносну вагу спожитих основних груп продуктів; за методикою Баєвського розраховували індекс маси тіла, фізичний стан. Дослідження проводили протягом 30 днів у літній період. Порівнювали результати напередодні незапланованої ФАВІ чоловіків із середньомісячними. У чоловіків зрілого віку напередодні незапланованої заздалегідь ФАВІ виявлено достовірне зменшення ФАСІ на 13,93 %, ФАНІ - на 23,39 %; часу, затраченого на ФАСІ, - на 8,77 %; інтенсивності низької ФА - на 16,99 %. Достовірне збільшення загальної відносної ваги спожитих продуктів - на 10,85 %; продуктів тваринного походження - на 14,96 %; із риби - на 12,85 %, молочних продуктів - на 24,27 %; рослинного походження - на 10,15 %, рослинного походження сирих - на 9,75 %. Не виявлено змін у тривалості та якості сну чоловіків напередодні їх ФАВІ. Зроблено висновки, що особливістю способу життя чоловіків зрілого віку напередодні їх довільних занять ФАВІ влітку є зменшення ФА та збільшення споживання деяких груп продуктів. Такі особливості життєдіяльності сприяють накопиченню енергії в організмі та виникненню фізичного стану готовності чоловіків до ФАВІ.

Мета роботи - визначити особливості фізичного стану чоловіків зрілого віку, що можуть бути використані для оперативного планування фізичної активності високої інтенсивності (ФА ВІ) навесні, та перевірити їх ефективність. У чоловіків 35 - 50 років, що ведуть здоровий спосіб життя, досліджено індекс маси тіла, фізичний стан за методикою Баєвського. Дослідження проведено вранці та ввечері ВІ, з середньомісячними показниками. ФА досліджено за методикою IPAQ. Знайдено достовірні відмінності у фізичному стані чоловіків напередодні та у день їх ФА ВІ. Помічені зміни були: у вазі тіла, у частоті серцевих скорочень, у адаптаційному потенціалі Баєвського. Найбільш значимий показник визначили як маркер. Для перевірки його ефективності запропоновано чоловікам протягом місяця планувати індивідуальну ФА ВІ відповідно цього маркеру. Результатом стало достовірне збільшення кількості та тривалості занять ФА ВІ, покращання фізичного стану на 10,73 % у комплексному тесті Баєвського. Зроблено висновки, що фізичний стан відіграє важливу роль у плануванні ФА ВІ чоловіків зрілого віку. Порівняльне погіршення фізичного стану з попереднім днем за тестом Баєвского на 3,09 % можна використовувати для оперативного планування ФА ВІ на цей день.

Фізична активність високої та середньої інтенсивності - важлива складова частина здоров'я чоловіків молодого та середнього віку. На фоні тотального малорухомого способу життя активізація фізичної активності високої інтенсивності (ФАВІ) чоловіків доступними й природними засобами складників способу життя, що змінюють добовий енергетичний баланс, набуває актуальності, ураховуючи фактори сезонності. Мета дослідження - аналіз ефективності методу природної активізації ФАВІ чоловіків молодого й середнього віку корекцією енергетичного балансу організму в літній сезон. На першому етапі досліджували фізичний стан чоловіків, їх фізичну активність та харчування напередодні ФАВІ; вираховували ІП співвідношення кількості пройдених кроків до кількості спожитих грамів їжі й відносної ваги спожитих продуктів тваринного та рослинного походження; отримані дані порівнювали з повсякденними показниками. Результатом стали індивідуальні моделі ІП з урахуванням відносної ваги спожитих тваринних і рослинних продуктів. На другому етапі експерименту чоловіки цілеспрямовано дотримувалися цих моделей, по закінченню порівнювали показники фізичного стану з початковими результатами. Основу експериментальних моделей констатувального експерименту становили відмінності між днями напередодні ФАВІ та звичайними: ІП - 44,58 %, загальна фізична активність - 21,31 %, відносна вага тваринних продуктів - 14,65 %, відносна вага рослинних продуктів - 10,62 %, відносна вага спожитих продуктів - 10,04 %. Основою моделі способу життя чоловіків у формувальному експерименті були індивідуальні ІП - Me = 1,66 кроків на грам спожитої їжі за добу, якого притримувалися чоловіки напередодні ФАВІ. Метод корекції енергетичного балансу чоловіків напередодні ФАВІ надав змогу збільшити кількість занять на тиждень ФАВІ на 45,89 %; кількість кроків ФАВІ - на 25,08 %; затраченого часу занять - на 11,41 %. Позитивні зміни відзначено у фізичному стані чоловіків. Висновки: розроблена методика природної активізації ФАВІ чоловіків складниками способу життя на основі моделювання добового енергетичного балансу організму, виявилась ефективною. Збільшення енергетичних запасів організму стимулює бажання занять ФАВІ наступного дня в літній період.

Фізична активність високої та середньої інтенсивності - важлива складова частина здоров'я чоловіків молодого та середнього віку. На фоні тотального малорухомого способу життя активізація фізичної активності високої інтенсивності (ФАВІ) чоловіків доступними й природними засобами складників способу життя, що змінюють добовий енергетичний баланс, набуває актуальності, ураховуючи фактори сезонності. Мета дослідження - аналіз ефективності методу природної активізації ФАВІ чоловіків молодого й середнього віку корекцією енергетичного балансу організму в літній сезон. На першому етапі досліджували фізичний стан чоловіків, їх фізичну активність та харчування напередодні ФАВІ; вираховували ІП співвідношення кількості пройдених кроків до кількості спожитих грамів їжі й відносної ваги спожитих продуктів тваринного та рослинного походження; отримані дані порівнювали з повсякденними показниками. Результатом стали індивідуальні моделі ІП з урахуванням відносної ваги спожитих тваринних і рослинних продуктів. На другому етапі експерименту чоловіки цілеспрямовано дотримувалися цих моделей, по закінченню порівнювали показники фізичного стану з початковими результатами. Основу експериментальних моделей констатувального експерименту становили відмінності між днями напередодні ФАВІ та звичайними: ІП - 44,58 %, загальна фізична активність - 21,31 %, відносна вага тваринних продуктів - 14,65 %, відносна вага рослинних продуктів - 10,62 %, відносна вага спожитих продуктів - 10,04 %. Основою моделі способу життя чоловіків у формувальному експерименті були індивідуальні ІП - Me = 1,66 кроків на грам спожитої їжі за добу, якого притримувалися чоловіки напередодні ФАВІ. Метод корекції енергетичного балансу чоловіків напередодні ФАВІ надав змогу збільшити кількість занять на тиждень ФАВІ на 45,89 %; кількість кроків ФАВІ - на 25,08 %; затраченого часу занять - на 11,41 %. Позитивні зміни відзначено у фізичному стані чоловіків. Висновки: розроблена методика природної активізації ФАВІ чоловіків складниками способу життя на основі моделювання добового енергетичного балансу організму, виявилась ефективною. Збільшення енергетичних запасів організму стимулює бажання занять ФАВІ наступного дня в літній період.