Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4ИСП)-3,0

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(0)-34 + Ш401.12

Рубрики:

Література

Герої. Характери <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати критичного аналізу історії іспанської літератури доби модернізму в контексті "неоіспанізму" - інтегральної дослідницької ідеології, яка об'єднує герменевтичні практики, розвинені неомарксизмом, фройдизмом, фемінізмом, постструктуралізмом, мультикультуралізмом і постколоніальною критикою. Особливу увагу приділено дослідженню де/реконструювання "кастеляноцентристського міфу" в творчості таких відомих представників іспанських інтелектуалів доби модернізму, як М. де Унамуно, Асорін, П.Бароха, Р. де Вальє-Інклан, Х.Ортега-і-Гассет. Показано, що у їх творах рельєфно проявляються універсальні стратегії нарації нації засобами літератури, зокрема, конструювання "національного пейзажу", національні культурні неоміфи, канон національної літератури. Проаналізовано роль іспанської ідеології й образності в розбудові стратегій нарації української нації протягом першої третини XX ст.

Приведены результаты критического анализа истории испанской литературы периода модернизма в контексте "неоиспанизма" - интегральной исследовательской идеологии, объединяющей герменевтические практики, развититые неомарксизмом, фройдизмом, феминизмом, постструктурализмом, мультикультурализмом и постколониальной критикой. Особое внимание уделено исследованию де/реконструирования "кастеляноцентрического мифа" в творчестве таких известных представителей испанских интеллектуалов периода модернизма, как М. де Унамуно, Асорин, П.Бароха, Р. де Валье-Инклан, Х. Ортега-и-Гассет. Показано, что в их произведениях рельефно проявляются универсальные стратегии нарации нации средствами литературы, в частности, конструирование "национального пейзажа", национальные культурные неомифы, канон национальной литературы. Проанализирована роль испанской идеологии и образности в построении стратегии нарации украинской нации на протяжении первой трети XX в.

Висвітлено взаємовплив іспанської й української літератур у період між двома світовими війнами на сторінках часописів "Літературно-науковий вістник" і "Вістник". Визначено роль, яку відіграли ідеї, образи іспанської літератури у формуванні ідеології українського націоналізму.

Розглянуто особливість рецепції іспанської культури українськими націотворчими елітами, які мають тенденцію сприймати Іспанію як дзеркало, що відображає важкий процес формування української національної ідентичності. Увагу приділено інтертекстуальним зв'язкам, на підставі яких відома сучасна українська письменниця Н. Зборовська розробляє власну концепцію українського національного відродження, яку вона називає Українською Реконкістою. Порівняно дві Реконкісти - іспанську й українську, що дозволяє зробити деякі узагальнення щодо стратегій нарації української нації на сучасному етапі.

Розглянуто стратегії конструювання іспанської національної ідентичності у відомому есе Мігеля де Унамуно "Житіє Дон Кіхота і Санчо". Мислитель перетворює міф про Дон Кіхота на наратив про ідеального лицаря, наслідування якого подає приклад особистісного та національного відродження. Унамуно розглядає образ Дон Кіхота в оточенні кастильських культурних героїв. Надано унамунівську реінтерпретацію пригод Дон Кіхота у порівнянні з життям засновника ордену єзуїтів Ігнатія Лойоли.

Визначено роль іспанських письменників-модерністів у розробці наративних стратегій іспанської нації наприкінці XIX - 1930-х рр. Проаналізованоо особливості репрезентації "кастеляноцентристського міфу" у творах М. де Унамуно, П. Барохи, Асоріна, Р. де Маесту, А. Мачадо, Х. Ортеги-і-Гассета, Г. Мараньйона. Зроблено висновок, що "кастеляноцентристський міф" є системотвірним елементом іспанського націоналістичного централістського наративу, для легітимації якого в іспанській літературі доби модернізму розроблено спеціальну систему текстуальних стратегій, серед яких найбільш актуальними є такі: створення моделі іспанської національної літератури, яка пердбачає канонізацію імен, жанрових систем і герменевтичних практик; побудова ієрархії національних просторів, з образами яких члени іспанської нації ідентифікують себе; використання "традиційних літературних образів" (зокрема, Дон Кіхота та Дон Хуана) з метою перетворення їх на позитивні або негативні моделі поведінки, шляхом наслідування яких іспанці одержують можливість артикулювати свою національну ідентичність.

Як ілюстративний матеріал використано "націоналістичний міф" про Дона Хуана, створений в іспанській літературі за часів передромантизму, романтизму і модернізму. Доведено, що ТСО стають частиною національної громадянської релігії тільки внаслідок спрощення їхнього семантичного потенціалу та ідеологізації.

Надано відповідь на критичні зауваження з приводу визначення модернізму, що наведено в книзі "Нація-нарація в іспанській літературі доби модернізму". Під час полеміки обгрунтовано розуміння модернізму як філософсько-естетичної реакції культури на процеси модернізації наприкінці ХIХ - на початку ХХ ст.

Розглянуто концепт національної ідентичності в дослідженнях культури. Викладено основні риси герменевтичного досвіду культурної та національної ідентичності. Охарактеризовано індивідуальну та національну ідентичність у соцреалізмі 1950 - 1960 рр. Проаналізовано проблему культурної ідентичності у творчості В. Демонтовича на матеріалі роману "Без грунту". Досліджено процеси відродження української філософії в УРСР у 1960 - 1980 рр., національний компонент літературної діяльності Ю. Лавріненка, а також модифікації ідентичності в українській масовій культурі. Розглянуто "традиційні сюжети та образи" в комерційній рекламі як засіб конструювання національної ідентичності.

Розглянуто першу й поки що єдину іспаномовну спробу представлення історії української літератури, яка була здійснена Дмитром Бучинським, Петром Клюком, Дмитром Чижевськимі Юрієм Шевельовим. Вони знайомлять іспаномовну спільноту з ключовими явищами та іменами української літератури, а також запропоновано прочитання останньої як відображення української ідентичності,що єфеноменом національним і, водночас, європейським. Д. Бучинський і П. Клюк, які жили в Іспанії й писали іспанською мовою, зосередилися на аналізі іспанської тематики у творах Івана Франка, Лесі Українки, Спиридона Черкасенка й Наталени Королеви. Підходи Д. Чижевського та Ю. Шевельова, чиї розвідки були перекладені іспанською мовою для спеціального випуску журналу "Європейський Схід", присвяченого Україні (1957 р.), вирізняються широким європеїзмом. Усі згадані науковці заперечують підходи до потрактування української літератури, нав'язані офіційним радянським літературознавством. У Д. Бучинського й П. Клюкаця тенденція проявляється у підкресленні в доробку Івана Франка й Лесі Українки релігійної та загальнолюдської проблематики. Д. Чижевський стверджує, що українська література за часів бароко, забороненого в СРСР, виконувала роль посередника в обміні ідей, у тому числі релігійних, між Заходом і Сходом. Окрема роль у "розрадяненні" українського літературного канону першої половини ХХ ст. належить Юрію Шевельову, який оголошує радянський світогляд смертельною загрозою літературній уяві. Він відновлює список ключових репрезентантів українського літературного канону, викреслених із культурної пам'яті внаслідок сталінських репресій, і подає приклади вільної від більшовицьких штампів інтерпретації творчості окремих найважливіших письменників, таких як Павло Тичина, Михайль Семенко, Микола Хвильовий, Микола Куліш та ін. Розвідки з української літератури, надруковані в Іспанії, є яскравим епізодом культурної війни з радянським літературним каноном, яку вела й веде українська діаспора.

w Збірник «ЩЕ» вміщує живі дискусії і розмисли відомих українських і зарубіжних мислителів та управлінців, які відбулися у рамках освітньої програми Presidents’ MBA Києво-Могилянської бізнес-школи [kmbs] у 2018-2019 pp. Це динамічні авторські роз¬мисли, рефлексії і спостереження щодо найважливіших соціальних, економічних, по¬літичних та філософських явищ української дійсності на тлі відповідних європейських і світових процесів. Книжка переконливо свідчить, чому гуманітарна складова є обов'яз¬ковим елементом управлінських програм kmbs і яким чином управлінець може погли¬бити своє розуміння гуманітарних аспектів нашої сучасності. Опубліковані тут тексти відповідають темам, які порушувалися на заняттях і, зібрані в книжку, є науково- навчальним посібником в освоєнні філософської, загалом гуманітарної проблематики в масштабах, визначених навчальними планами kmbs.