Розглянуто теорію держави та права як науку (ТГиП), її місце та роль у системі суспільних і юридичних наук, а також об'єкт і предмет як визначальні характеристики ТДіП. Висвітлено проблеми методології ТДіП. Увагу приділено причинам і умовам виникнення, визначенню місця держави та теоретичному осмисленню її сутності. Охарактеризовано форми держави (політичного режиму, державного правління, державно-територіального устрою).

Рассмотрены теория государства и права (ТГиП) как наука, ее место и роль в системе общественных и юридических наук, а также объект и субъект как определяющие характеристики ТГиП. Освещены проблемы методологии ТГиП. Внимание уделено причинам и условиям возникновения, определению места государства и теоретическому осмыслению его сущности. Охарактеризованы формы государства (политического режима, государственного правления, государственно-территориального устройства).

Розглянуто природу, особливості, норми, принципи та суб'єкти сучасного міжнародного права (МП). Показано місце відповідальності та території у МП. Викладено мирні засоби вирішення міжнародних спорів. Увагу приділено співробітництву держав у боротьбі зі злочинністю, а також праву міжнародних договорів, зовнішніх зносин, міжнародних організацій. Охарактеризовано міжнародне гуманітарне право.

Рассмотрены природа, особенности, нормы, принципы и субъекты современного международного права (МП). Показано место ответственности и территории в МП. Изложены мирные способы решения международных споров. Внимание уделено сотрудничеству государств в борьбе с преступностью, а также праву международных договоров, внешних отношений, международных организаций. Охарактеризовано международное гуманитарное право.

Розглянуто особливості перехідного періоду від тоталітаризму до демократії, а також передумови утвердження демократичного політичного режиму в Україні. Обгрунтовано взаємозалежність демократії та законодавства, процесів демократизації і становлення національного законодавства. Відзначено, що за умов суспільних перетворень законодавство є базою, інструментом їх здійснення, відіграє головну роль у формуванні інститутів громадянського суспільства та правової держави, інтеграції України до європейського та світового співтовариства. Проаналізовано основні етапи, тенденції та закономірності в історії становлення законодавства України, що регламентує нові демократичні принципи та інститути. Зауважено, що сучасне національне законодавство є нестабільним, суперечливим, що перешкоджає демократичним змінам у суспільстві. Значну увагу приділено потребам удосконалення законотворчості, подолання колізій, систематизації, підвищення ефективності законодавства, імплементації норм міжнародного права й гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами.