Розв'язано задачу математичного моделювання руху повітряного потоку в циклоні та запропоновано шляхи її числової реалізації.

Досліджено процеси пилоочищення в існуючих пиловловлювачах та обгрунтовано доцільність створення принципово нових конструкцій апаратів для підвищення ефективності вловлювання дрібнодисперсного пилу в металургійному виробництві для забезпечення нормативних значень (ГДК і ГДВ). Побудовано математичну модель руху частинки паду в пиловловлювачі та тривимірну геометричну модель апарата з жалюзійним відокремлювачем і проведено її чисельний аналіз, на базі якої розроблено три конструкції пиловловлювачів принципово нового типу. Експериментальним шляхом і за допомогою комп'ютерного моделювання визначено ефективність роботи та гідравлічний опір пиловловлювача, рекомендовано його геометричні розміри та технологічні параметри процесу пилоочищення.

Наведено опис конструкції відцентрово-інерційного пиловловлювача, невід'ємною частиною якого є бункер. Експериментально визначено залежність ефективності його роботи від конструктивних розмірів бункера: висоти, ширини, розмірів вхідного патрубка та його співвідношення з розмірами вихідного патрубка пиловловлювача. Визначено оптимальні розміри бункера, які дозволяють досягти максимально можливої ефективності уловлювання пилу.

Проведено економічне оцінювання збитків, заподіяних річними викидами пилу в забій шахти, наведено розрахунок економічної ефективності від впровадження принципово нової конструкції пиловловлювача в установці для очистки повітря від вугільного пилу.

Приведена математическая модель процесса очищения пылегазового потока в центробежно-инерционных пылеуловителях и результаты ее реализации, которые подтверждены в сложных процессах пылеочищения, что применяются, в технологиях машиностроения. Описаны новые тенденции в данном направлении, которые основаны на использовании центробежно-инерциальных сил, с целью повышения эффективности этого процесса.

Наведено дані щодо неможливості вловлювати дрібнодисперсний пил. Запропоновано принципово нову конструкцію відцентрово-інерційного пиловловлювача, випробування якого дозволяють стверджувати про підвищення ефективності уловлювання такого пилу на 2 - 3 % і зменшення енерго- та металоємності.

Обгрунтовано доцільність заміни недостатньо ефективної та енерго-, металоємної системи очищення повітря від пилу в процесі видавання гарячого коксу в гасильний вагон на досконалішу й ефективнішу систему сухого очищення (першого ступеня).

Розглянуто питання забезпечення високоефективними апаратами очищення повітря від дрібнодисперсного пилу для доведення шкідливих викидів до санітарно-гігієнічних норм. Наведено нові напрями створення апаратів пилоочищення, що базуються на дії відцентрово-інерційних сил і значно підвищують ефективність пилоуловлювання.

Наведено опис методів зниження пожежо-, вибухонебезпечних якостей промислового пилу, внаслідок чого доведено, що найефективнішим із них є метод зниження концентрації дрібнодисперсного пилу шляхом вловлювання його в принципово новій конструкції відцентрово-інерційного пиловловлювача, невід'ємною частиною якого є жалюзійний віддільник. Експериментально визначено залежність ефективності його роботи від конструктивних і технологічних параметрів роботи установки. Впровадження запропонованої установки надає можливість зменшити пожежо-, вибухонебезпечні якості промислових і досягти максимально можливої ефективності її вловлювання, за зниження метало- та енергоємності.

Наведено результати проведення паразитологічного обстеження поголів'я великої рогатої худоби різних вікових груп за умов спеціалізованого господарства та окремих присадибних господарств населення Сумського, Охтирського та Недригайлівського районів на предмет ураження постійними ектопаразита. Встановлено, що у телят ТОВ агрофірма "Хоружівка" реєстрували ураження сифункулятами виду Linоgnаthus vituli та волосоїдами Boviсola bovis. Обстежений молодняк у господарствах населення був вільним від вказаних видів ектопаразитів. Велика рогата худоба інших вікових груп за умов присадибних господарств населення та спеціалізованого господарства була інвазована сифункулятами виду Наеmаtоріnus еurustеrnus та волосоїдами Boviсola bovis.

Наведено результати визначення бактерицидних властивостей експериментального вітчизняного дезінфікуючого препарату "Дезорганік-вет". Як тест-об'єкти застосували попередньо контаміновані бактеріями E. coli та S. aureus поверхні з бетону, цегли, кахельної плитки та нержавіючої сталі. Встановлено, що комплексний дезінфектант "Дезорганік-вет", починаючи з 0,1 % концентрації через 10 хв. повністю інактивує мікроорганізми E. сoli АТСС 25922 та S. аureus АТС 25923. "Дезорганік-вет" проявив бактерицидні властивості щодо E. сoli АТСС 25922 на бетонних та цегляних поверхнях у концентрації 0,05 % за експозиції 40 хв. На поверхнях з кахельної плитки та нержавіючої сталі бактерицидний ефект "Дезорганік-вет" у концентрації 0,05 % відмічено за експозиції 10 хв.

Наведено результати визначення інсектицидної ефективності препарату цифлур у формі розчину для зовнішнього застосування за обробки лактуючих корів, які знаходяться на випасі, щодо різних видів представників гнусу. Встановлено, що препарат проявляв захисний ефект впродовж 5 - 6 тиж після одноразового нанесення в монодозі 10 мл на тварину. Через 5 тиж захисний ефект становив 76,4 %. За дослідження середньодобових показників молочної продуктивності визначено зростання середньодобових надоїв у дослідній групі тварин у порівнянні з тваринами контрольної групи на 2,9 л (20,42 %). Встановлено тенденцію до збільшення нападу кровосисних двокрилих на тварин темної масті.

Подано результати визначення інсектицидних властивостей водних розчинів цифлутрину різної концентрації на імаго волосоїдів Boviсola bovis, які були ізольовані з великої рогатої худоби, що утримувалася в умовах присадибних господарств населення. Встановлено наявність вираженої інсектицидної активності різних концентрацій цифлутрину в умовах in vitro. ЕЕ 100 % при контакті експериментальних імаго Boviсola bovis, з препаратом у різних розведеннях, наставала через 12 - 48 год. Навіть за розведення серійного препарату, після контакту діючої речовини та імаго бовікол, в умовах in vitro, інсектицидна ефективність проявлялася, проте у віддаленіші часові проміжки.

Подано результати визначення інсектицидних властивостей водних розчинів цифлутрину різної концентрації на імаго волосоїдів Boviсola bovis, які були ізольовані з великої рогатої худоби, що утримувалася в умовах присадибних господарств населення. Встановлено наявність вираженої інсектицидної активності різних концентрацій цифлутрину в умовах in vitro. ЕЕ 100 % при контакті експериментальних імаго Boviсola bovis, з препаратом у різних розведеннях, наставала через 12 - 48 год. Навіть за розведення серійного препарату, після контакту діючої речовини та імаго бовікол, в умовах in vitro, інсектицидна ефективність проявлялася, проте у віддаленіші часові проміжки.

Подано дані щодо встановлення можливості постійних ектопаразитів великої рогатої худоби до перенесення збудників інфекційних захворювань. Тимчасові та постійні ектопаразити є постійною загрозою у господарствах з вирощування великої рогатої худоби. Незалежно від сезонної динаміки, постійні ектопаразити жуйних подекуди можуть бути переносниками та резервантами збудників інфекційних захворювань як вірусної, так і бактеріальної етіології, створюючи додаткові ризики та небезпеки, що перешкоджають максимальній реалізації генетичного потенціалу продуктивних тварин. Роботу виконували впродовж 2019 - 2020 рр. на базі скотарських господарств Сумської та Полтавської обл., паразитологічного та бактеріологічного відділів Сумської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. В умовах скотарських господарств проводили вибіркові паразитологічні дослідження поголів'я на предмет зараження їх ектопаразитами. Виявлених ектопаразитів поміщали в пробірки з 70 % етиловим спиртом, з метою подальшої їх видової ідентифікації. Для вивчення контамінації ектопаразитів мікроорганізмами, з них на фізіологічному розчині виготовляли гомогенат у співвідношенні 1:10. В подальшому, одержану суспензію висівали на поживні середовища як щільні, так і рідкі, з метою виділення: Listeria spp., Salmonella spp., Streptococcus spp., Enterobacter spp. та Staphylococcus spp. У ході проведення вибіркових паразитологічних досліджень різновікового поголів'я великої рогатої худоби в господарствах Сумської та Полтавської обл. було встановлено різні інтенсивності інвазії поголів'я волосоїдами Bovicola bovis. Патогенні властивості мікроорганізмів встановлювали за методом проведення біопроби на мурчаках та білих мишах. Патогенні властивості бактерій роду Listeria spp. перевіряли кон'юнктивальною та дермо-некротичною пробами на мурчаках. Впродовж трьох діб спостереження відмічали почервоніння на місці внутрішньошкірного введення, з вираженим підвищенням місцевої температури. Також було встановлено гіперемію кон'юнктиви та виділення з ока. Для визначення патогенності E. coli здійснювали зараження білих мишей внутрішньочеревно. Загибель тварин реєстрували на третю добу, що свідчить про патогенність виділеної E. coli. У серіях мікробіологічних досліджень встановили, що волосоїди Bovicola bovis є носіями патогенної кокової мікрофлори: S. aureus, E. coli та бактерій роду Listeria spp.

Викладено теоретичні відомості одного з базових розділів загальної хімії "Окисно-відновні реакції" (ОВР): основні визначення, окисники та відновники, визначення коефіцієнтів у рівнянні ОВР та кількісні характеристики ОВР. Для полегшення розуміння складних питань розібрано приклади розв'язання завдань. Особливу увагу приділено проведенню дослідів в експериментальній частині.