З урахуванням законодавчих і нормативних документів з бухгалтерського обліку (БО) станом на 1 березня 2004 р. розглянуто засади побудови БО у бюджетних установах Збройних Сил України. Запропоновано методику відображення операцій з обліку надходження та витрачання бюджетних коштів. Проаналізовано особливості обліку надходжень і контролю специфічних для Збройних Сил об'єктів - військового майна, видатків, розрахунків з грошового забезпечення військовослужбовців.

С учетом законодательных и нормативных документов по бухгалтерскому учету (БУ) состоянием на 1 марта 2004 г. рассмотрены основы построения БУ в бюджетных учреждениях Вооруженных Сил Украины. Предложена методика отображения операций по учету поступления и расходования бюджетных средств. Проанализированы особенности учета поступлений и контроля специфических для Вооруженных Сил объектов - военного имущества, затрат, расчетов по денежному обеспечению военнослужащих.

Проблеми екологічної безпеки урбанізованих складових літосфери не можуть ефективно вирішуватися без удосконалення теоретико-методологічної бази геоекології та врахування: об'єктивних законів природи; структурно-ієрархічної організації біосфери як феномену геологічної природи і найбільшої екосистеми нашої планети; функцій її субекосистем. Представлено нові теоретико-методологічні підходи до вивчення природно-антропогенних екосистем урбанізованих складових екосфери та літосфери, які розглядаються як їх екологічні субсистеми. Для позначення урбанізованих екосистем, умовно обмежених простором літосфери, відповідно до підходів, що пропонуються, введено поняття "урбогеоекосистема". Визначено місце урбогеоекосистеми на нижньому рівні структурно-ієрархічної організації біосфери.

Освещена история исследований геологической среды глубоководной зоны Черного моря. Рассмотрены теоретико-методологические основы изучения Морской геолого-экологической системы (МГЭС) донных отложений Украинского сектора глубоководной зоны Черного моря. Проанализированы внешние и внутренние условия формирования и функционирования МГЭС. Внимание уделено вопросам морфогенеза и геодинамической устойчивости данной МГЭС. Изучена структура, рассмотрены вопросы диференциации, геологического районирования и устойчивости системы. Приведены причины нарушений и основные загрязнители МГЭС. Показано, что крупнейшими поставщиками антропогенных загрязнителей в экосистему глубоководной зоны Черного моря, особенно той части, которая в пространственном отношении входит в северо-западную область ее Украинского сектора, служат аквальные экосистемы Дуная, Днепра и Днестра. Обоснована необходимость действенной эфективной системы защиты и сохранения МГЭС Украинского сектора Черного моря, с этой целью предложен ряд первоочередных мероприятий.

Приведена общая классификация морских геолого-экологических систем, построенная на основе анализа и учета геологических и инженерно-геологических различий отдельных субсистем глобальной геолого-экологической системы донных отложений Мирового океана. Каждый из выделенных в классификации таксонов может быть представлен определенной формулой, позволяющей при морских геоэкологических исследованиях, в частности при районировании и дифференциации геолого-экологических систем донных отложений, эффективно использовать современную вычислительную технику, что очень важно при обработке значительных объемов геолого-экологической информации.

Висвітлено деякі підходи до вивчення геолого-екологічних систем донних відкладів (ГЕСДВ) морів та океанів з урахуванням інженерно-геологічних аспектів. Вперше наведено загальну класифікацію цих систем, побудовану на підставі аналізу та врахування геологічних та інженерно-геологічних відмінностей різних просторових складових глобальної ГЕСДВ Світового океану. Кожний із виділених у класифікації таксонів може бути представлений певною формулою, що дозволяє під час морських геолого-екологічних досліджень, зокрема районування та диференціації ГЕСДВ, ефективно використовувати сучасну обчислювальну техніку, що є дуже важливим у ході обробки значних об'ємів геолого-екологічної інформації.

Розроблено структуру системи основних геолого-екологічних умов розвитку та функціонування морської геолого-економічної системи (МГЕС), визначено задачі морської геоекології щодо їх подальшого вивчення, побудовано моделі інформаційної системи "геоекологічні умови Чорного моря". Надано характеристику зовнішніх і внутрішніх умов розвитку та функціонування МГЕС Українського сектору глибоководної зони Чорного моря, розробки й охорони природних ресурсів. Запропоновано загальну класифікацію МГЕС глибоководної зони морів і океанів. Проведено районування та надано якісну оцінку стійкості виділених регіональних одиниць МГЕС Українського сектору глибоководної зони Чорного моря. Розроблено рекомендації щодо системи засобів захисту МГЕС Українського сектору глибоководної зони Чорного моря з метою збереження та охорони її ресурсів.

Досліджено сутність обліково-аналітичного забезпечення та його значення для контролю за витратами виробничого підприємства у розрізі економічних елементів та статей калькуляції. Здійснено огляд класифікації витрат за видами витрат, інформаційного забезпечення обліку операцій з операційними витратами, розкрито головні аспекти методології аналізу витрат за економічними елементами та статтями калькуляції на підприємстві. Мета роботи - дослідження впливу як фінансового, так і управлінського обліку та економічного аналізу на ефективність управління витратами за економічними елементами та статтями калькуляції підприємств харчової промисловості. Завданням дослідження даної теми є визначення економічної сутності витрат за економічними елементами, статтями, методами калькуляції та показників ефективності управління ними і особливостей калькулювання собівартості продукту з метою прийняття управлінських рішень. Висновки: шляхом поділу витрат згідно з їх поведінкою калькулювання змінних витрат забезпечує більшу якість простеження до об'єктів витрат, а отже, - і контроль витрат. Система калькулювання за змінними витратами відтворює відповідність між зусиллями та результатом, що є необхідним для ефективного менеджменту та точної оцінки його діяльності.

Предмет дослідження - основні законодавчі зміни щодо методології використання аналітичних процедур аудиту, формування аудиторської думки та її подання у звіті незалежного аудитора. Мета роботи - дослідження ключових питань формування аудиторського звіту з врахуванням вимог Міжнародних стандартів аудиту. Розгляд основних змін щодо змістовного наповнення аудиторського звіту, які відбулися у вітчизняній практиці з набуттям чинності Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" №2258-VIII від 21.12.2017 р. Методологія проведення роботи - методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи. Зокрема, діалектичний метод пізнання модифікації аудиторського висновку та його регулювання згідно Міжнародних стандартів аудиту. Використані такі методи: аналіз і синтез, узагальнення та наукової абстракції, спостереження - при дослідженні генезису аудиторського звіту відповідно до викликів суспільства, порівняння, формалізації - для визначення перспектив трансформації українського законодавства до європейських стандартів. Абстрактно-логічний метод - при формулюванні висновків. Результати роботи - розглянуті питання еволюції "думки аудитора" та її відображення в стандартах аудиту. Матеріал подано у розрізі нормативних змін, що стосувалися структури та змісту аудиторського звіту. Визначено специфіку подання звіту аудитора, як для звичайних підприємств, так і для підприємств, що становлять суспільний інтерес. Розглянуті особливості кожного розділу аудиторського звіту, зокрема: висвітлено питання про безперервність діяльності суб'єкта господарювання; ключові питання аудиту; перелік та структура додаткових звітів, що формуються на вимогу широкого кола користувачів. Висновки: важливість аудиторського звіту, як одного з основних підсумкових документів роботи аудитора, є безумовною. Тому з метою забезпечення його якісного складання протягом тривалого часу відбуваються зміни та удосконалення діючих в Україні стандартів аудиту, здійснюється їх приведення у відповідність до міжнародних вимог. Так, аудиторський звіт, який складатиметься за новими законодавчими вимогами, буде більш детальним, прозорим та змістовним, що і дозволить підвищити ступінь довіри користувачів фінансової звітності.

Мета дослідження - визначення чинників та перспектив розвитку туризму за умов проведення децентралізації (на прикладі Запорізької області). Сучасний етап розвитку країни, децентралізація - це передача значних повноважень та бюджетів від державних органів місцевим отрганам влади, де вони можуть бути найуспішніше реалізовані. Основні позиції процесів децентралізації та реформування викладені у Стратегії сталого розвитку "Україна 2000", яка орієнтована також і на розвиток туристичної галузі. В основу наукового дослідження регіонального туризму в умовах децентралізації покладено два основні методологічні підходи: діалектичний та територіальний. На аналітичному та синтетичному етапах досліджень використано методи кореляційного аналізу, порівняльно-географічного аналізу та картографічного моделювання. У процесі дослідженням виявлено пріоритетні напрями розвитку туризму в Запорізькій області в умовах децентралізації, визначено перспективні контури об'єднаних територіальних громад та розглянуто передумови формування туристичних дестинацій в регіоні. Запропоновано картографічну модель рекреаційно-туристського потенціалу об'єднаних територіальних громад Запорізької області. Перспективним актуальним напрямом подальших досліджень є визначення просторових контурів об'єднаних територіальних громад.