Індекс рубрикатора НБУВ: Ч617в3 + Ч612.4(4УКР)723.2:Ч611

Рубрики:

Організація преси

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.3(4УКР) + Ч617.3(4УКР)

Рубрики:

Історія преси

Історія видавничої справи

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш103.4:Ч61

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано способи, якими творяться українські видавничі терміни, розглянуто найпродуктивніші словотвірні моделі. Дослідження засвідчило, що українська видавнича термінологія поповнюється тими ж шляхами, що й загальновживана лексика літературної мови. Найпродуктивнішими є морфологічний, лексико-семантичний, аналітичний способи творення та запозичення з чужих мов.

Досліджено лінгвальні й позалінгвальні особливості формування української видавничої термінології та сучасні проблеми її функціонування. На базі картотеки, укладеної за матеріалами довідкових, наукових, навчальних і науково-популярних видань з видавничої справи, книгознавства та поліграфії простежено історію становлення української видавничої термінології. Проаналізовано організацію терміносистеми сучасної видавничої справи. Визначено лексико-семантичні особливості сучасної української видавничої термінології, описано шляхи її формування, розглянуто основні моделі термінотворення, визначено їх продуктивність. Показано вплив інших мов на збагачення термінології видавничої справи. Сформульовано рекомендації щодо упорядкування видавничої термінології.

Запропоновано спосіб визначення об'ємів змитих грунтів за допомогою цифрової неметричної знімальної камери та його апробацію за лабораторних умов. Зазначено, що точність обчислення цим способом об'ємів є задовільною.

Надано результати оцінювання динаміки змін ландшафту на базі даних дистанційного зондування Землі на території басейну р. Західний Буг. Сформовано карти, що характеризують зміну спектральної відбивної здатності природних та антропогенних об'єктів.

Серію експериментально-дослідницьких робіт виконано за допомогою запропонованого способу визначення об'ємів змитих грунтів за стереопарою цифрових зображень, одержаних цифровою неметричною знімальною камерою з метою визначення реальної точності способу. Зроблено висновки, що спосіб можна застосовувати і за польових умов.

На теоретической платформе геоинформационного моделирования предложена методика автоматизации процесса структурного моделирования рельефа. Практическая реализация осуществлена на примере цифрових моделей, построенных, исходя из материалов лазерного сканирования местности.

Запропоновано концептуальну структуру багаторівневої системи моніторингу ЕНГ з використанням космічних, аерозображень та наземних цифрових зображень. Удосконалено методику створення різницевих карт, на основі яких оцінено динаміку змін ландшафту басейну р. Західний Буг. Виконано дослідження морфометричних параметрів і створено серії спеціальних карт для ерозійних досліджень. Вперше на основі запропонованої методики опрацьовано космічний знімок Landsat ETM+ та одержано карту вегетаційних індексів NDVI на територію р. Західний Буг, яка може бути використана для розрахунку фактора моделі ерозії. Вдосконалено методику наземного цифрового знімання для дослідження водної ерозії грунтів на сублокальному та детальному рівнях моніторингу.

Мета роботи - встановлення та відображення за архівними даними території базування Якутського полку, що розташовувався в м. Кременець Тернопільської області в першій половині XX ст., на сучасних картографічних матеріалах; за допомогою інтерпретаційних можливостей архівних аерофотознімків, одержаних німцями у 1944 р., визначити місця масових розстрілів і поховань радянських військовополонених і мирного населення під час Другої світової війни на цій території. Запропоновано технологічну схему визначення місць масових поховань часів Другої світової війни в межах сучасної містобудівної ситуації за допомогою ГІС-технологій. На основі вхідних даних, а саме: фрагменту сучасного топографічного плану м. Кременець масштабу 1:1000, фрагменту топографічної карти 1915 р. масштабу 1:10000, фрагменту архівного аерофотознімка 1952 р., фрагменту архівного аерофотознімка 1944 р. і сучасного космічного знімка, створено оверлейні шари. Всі матеріали пов'язані між собою за допомогою опорних точок об'єктів, що присутні на кожному з них. За допомогою сумісного опрацювання всіх перелічених даних векторизовано тир Якутського полку та визначено місце масових поховань на його території. Векторні шари нанесено на сучасний космічний знімок, що одержано з супутника GeoEye-1 у 2014 р. Кінцевим етапом створено оглядові плани території сучасної містозабудови м. Кременець із нанесеними межами Якутського полку станом на 1944 р. На основі одержаних результатів чітко визначено місце розташування тиру Якутського полку з 1915 по 1952 рр. і визначено, яку його частину використовували нацисти під поховання радянських військовополонених і мирного населення у часи Другої світової війни. За архівними та сучасними картографічними матеріалами і даними ДЗЗ відображено місце розташування тиру Якутського полку у м. Кременець на сучасній містобудівній ситуації.

Подано основні відомості про охорону довкілля та класифікацію загрозливих явищ і процесів у навколишньому середовищі. Наведено результати досліджень із фотограмметрії, геоінформаційних технологій, дистанційного зондування, які стосуються загрозливих ситуацій (зсуви, землетруси, повені, техногенні загрози), дистанційного моніторингу об'єктів земної поверхні та негативних процесів на ній (зміни русел рік, лісового покриву, ерозія грунтів, льодовикові процеси в Антарктиді). Опрацьовано та реалізовано геоінформаційні технології у виконанні завдань розвитку регіонів і місцевої економіки (культурний ландшафт, рекреація, туризм, вітрова енергетика).

Мета роботи - виконати оцінювання точності ортотрансформування космічного знімка, отриманого з супутника Pleiades-1 на територію смт. Східниця (Україна). Метод, який використано в експерименті, включав фотограмметричні та геодезичні роботи. Геодезична робота складалася з польових вимірювань координат опорних і контрольних точок із використанням GNSS. Програмний пакет Erdas Imagine трансформує космічне зображення з супутника Pleiades-1 за RPC-коефіцієнтами. Застосування на трансформованому зображенні шару точок, отриманих за допомогою GNSS, виявило значні відхилення координат точок зображення від реальних (особливо в гірській місцевості). Для зменшення відхилень у програмному забезпеченні MathCAD створено програму для розрахунку формул RPC-моделі. Використовуючи в цій моделі координати точок зображення і координати точок місцевості, отримано уточнені коефіцієнти для цієї ділянки. Ці коефіцієнти замінено у файлі RPC. Виконано трансформацію зображення після оновлення файлу, що призвело до задовільного результату. Розглянуто результати дослідження точності ортотрансформації космічних зображень с. Східниця (Україна), отриманих із застосуванням супутника Pleiades-1. Точність оцінювання проведено на основі координат 165 точок, отриманих під час знімання GNSS. Проективні математичні моделі RPC визначають аналітично за допомогою невідомих коефіцієнтів. На базі цих коефіцієнтів виконано перетрансформацію зображення, визначено середню квадратичну похибку зміщення координат. Наукова новизна. Під час дослідження визначено, що коефіцієнти RPC, які фірми надають із космічним зображенням, є досить умовними, оскільки вони походять від глобальної ЦМР. Для уточнення коефіцієнтів запрограмовано розв'язок математичної моделі. Використовуючи ці дані, можна редагувати файл із RPC-коефіцієнтами. Результатом експерименту стало трансформоване зображення на територію с. Східниця. Перетворене зображення надасть змогу оновлювати раніше створену туристичну карту в масштабі 1:6000 на прохання сільського управління або створювати інші тематичні карти.

Мета роботи - оцінити величину похибки ортотрансформування аерознімків по висоті, отриманих із безпілотного літального апарату (БПА) на гірську ділянку смт. Східниця за допомогою додаткової сітки точок ГНСС-знімання. Завданням роботи є проаналізувати різниці висот точок отриманих за допомогою карти висот із БПЛА і даних ГНСС-знімання. Оцінити розходження реальних координат опорних точок з їх координатами на ортофотоплані. Запропоновано методику визначення реальної величини висотної похибки ортотрансформування аерознімків отриманих із БПЛА на гірську місцевість. Створено локальний тестовий майданчик на горі в смт. Східниця розміром приблизно 70 х 60 м, шо входить у створену загальну аерозйомку. На даному майданчику виконано додаткове ГНСС-зніманні та створено мережу точок із координатами через кожен метр. Отриманий ортотрансформований знімок із картою висот за даними аерознімання всієї Східниці та результатами ГНСС-знімання через кожні 50 м відкрито в програмному забезпеченні ArcGIS. На аерознімок нанесено шар точок локальної ділянки та порівняно з координатими тих же точок отриманих із карти висот. Порівнюючи висотні показники 87 точок показниками тих самих точок, отриманих із карти висот створеної за даними аерознімання з БПЛА визначено, що висотні показники точок не дуже відрізняються. Середня квадратична похибка становить 0,39 м. Наукова новизна. Запропоновано методику порівняння висотних показників точок місцевості, отриманих різними методами для визначення величини похибки ортотрансформування аерознімків, отриманих із БПЛА на гірську локальну ділянку смт. Східниця.

Мета роботи - запропонувати методику створення геоінформаційної системи (ГІС) концентраційних таборів (КТ) нацистської Німеччини в Європі 1941 - 1944 рр. Спроектована ГІС містить полігональні об'єкти меж концтаборів та атрибутивну інформацію: назву концтабору, країну, тип табору, час існування, кількість в'язнів і кількість знищених людей, коротку історичну довідку. Найбільшою проблемою досліджень був пошук архівних схем і планів КТ. Пізніше ці матеріали проходили геометричну корекцію та "підв'язувались" до сервісу Bing, гібрид (поєднання сервісів Bing-космознімки та Bing-карти) якої використано як картоснову для ГІС. Векторизацію меж об'єктів, для яких вдалось знайти схеми та плани, здійснено за цими матеріалами. Для решти об'єктів межі визначали або за наявністю історичних меж на місцевості (облаштовані меморіальні комплекси на кшталт КТ Аушвіц), або за архівними описовими матеріалами. Друга частина виконання завдання передбачала створення та наповнення бази даних (БД) до векторизованих графічних об'єктів. БД містила поля символьного та числового типу і складалася з семи стовпців. У перших шести наводили коротку інформацію про назву, розташування об'єкта та кількість знищених людей і тих, які міг вмістити КТ. Останній стовпець містив коротку історичну довідку про КТ, отриману у вигляді вебсторінки з мережі інтернет і поєднану з атрибутивною БД за допомогою гіперпосилання. В результаті проведених досліджень отримано 83 полігональні об'єкти меж КТ із 15 країн Європи, максимально наближені до реальних. Для цих об'єктів створено базу атрибутивних даних, яка складається з семи стовпців, об'єкти мають гіперпосилання на інформаційні сторінки з глобальної мережі інтернет. За запропонованою технологічною схемою поєднано в одній базі геопросторових даних 43 архівні схеми та плани КТ часів Другої світової війни, попередньо прив'язані до картографічного онлайн-сервісу. Отриману ГІС нацистських КТ часів Другої світової війни можуть використовувати щонайменше спеціалісти, які займаються діяльністю історичного спрямування, та відділи охорони культурної спадщини України. Цю ГІС можна доповнити за потреби іншими об'єктами, адже дослідженням охоплені лише 83 найвідоміші табори, а їх загалом 1634.

Мета роботи - розроблення та дослідження розробленого способу визначення елементів внутрішнього орієнтування (ЕВО) цифрових неметричних знімальних камер (ЦНЗК). Реалізація способу полягає у зніманні лазерного променя на ПЗЗ-матриці з об'єктивом і без об'єктива для визначення планових елементів. Потім знімки розташовують у вікнах взаємного орієнтування цифрової фотограмметричної станції (ЦФС) "Дельта-2" і вимірюють координати відображення центра світлової плями лазера. Різниця координат між зображенням лазерного променя без об'єктива та з об'єктивом - це планові ЕВО цифрової ЦНЗК. Для визначення фокусної віддалі необхідно в тому самому вікні виміряти координати лазерного зображення за всіх чотирьох відповідних положень об'єктива та обчислити за отриманими даними шукану величину. З метою встановлення точнісних параметрів способу враховано такі параметри: перпендикулярність встановлення лазерного візира щодо ПЗЗ-матриці цифрової камери, діаметр лазерного пучка, переміщення лазерного візира, точність вимірювання координат точок на ЦФС "Дельта-2" і точність розташування міток фокатора. Розроблено спосіб визначення ЕВО ЦНЗК. Проаналізовано способи визначення ЕВО ЦНЗК, обчислено апріорну оцінку точності визначення ЕВО ЦНЗК за запропонованим способом. Відносно цього досліджено елементи способу, які впливають на точність визначення ЕВО знімальних камер. Досліджено розроблений спосіб, що забезпечує відповідну точність визначення ЕВО ЦНЗК. Спосіб призначений для застосування у різних галузях науки та техніки, наприклад, для визначення ЕВО ЦНЗК, які використовують для проведення топографічного аерознімання з застосуванням безпілотних літальних апаратів, що надасть змогу підвищити точність визначення координат об'єктів місцевості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д131.1

Рубрики:

Літальнозйомні роботи

Шифр НБУВ: Ж72536 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вроджена діафрагмальна грижа (ВДГ) є рідкісною вродженою аномалією розвитку діафрагми з частотою приблизно 1 на 2500 живих новонароджених. Структурний дефект супроводжується патофізіологічними розладами, зокрема легеневою гіпертензією, а також легеневою гіпоплазією різного ступеня, які, власне, і визначають тяжкість вади. У 8 % випадків діафрагмальна грижа розташована на лівому куполі діафрагми; можлива право- та лівостороння локалізація вади розвитку, що становить 14 та 2 % відповідно. Дана вада може бути як ізольованою, так і поєднуватись з іншими вродженими аномаліями, такими, як вроджені захворювання серця або хромосомні аномалії. Порушення закриття діафрагми протягом 4 - 10-го тиж. внутрішньоутробного розвитку призводить до формування діафрагмальної грижі. У цей самий період (5-й тиж. гестації) відбувається формування легеневих бруньок і бронхів. Тривимірна ультразвукова діагностика надає змогу виявити ваду пренатально майже у 60 % плодів. Фетальна МРТ є методом вибору анатомічного оцінювання легень; визначення їх об'єму надає змогу більш точно прогнозувати розвиток ускладнень та необхідний об'єм допомоги після народження. У даній роботі наведено клінічне спостереження ВДГ з описом особливостей перинатальної діагностики й організації постнатальної допомоги. Ваду було діагностовано у 31-й тиж. гестації, вагінальне розродження відбулось у термін доношеної вагітності. Розглянуто комплекс реанімаційних заходів, передопераційну підготовку, перебіг післяопераційного періоду. Вчасна пренатальна діагностика ВДГ та її анатомічного варіанта надає можливість правильно розробити маршрут пацієнтки, починаючи з тактики ведення вагітності, методу розродження, а також спрогнозувати алгоритм дій персоналу під час народження та подальшого лікування новонародженого.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д131

Рубрики:

Аерофототопографія. Аерофотозйомка

Шифр НБУВ: Ж72536 Пошук видання у каталогах НБУВ