Розглянуто глобалізацію як явище сучасного життя суспільства. Доведено, що глобалізація має декілька особливо важливих характерних рис: глобалізацію ринку, глобалізацію виробництва, глобалізацію фінансів і глобалізацію комунікацій.

Надано осмислення концепції інформаційного суспільства (ІС) Мануеля Кастельса. Відокремлено декілька головних компонентів концепції ІС з точки зору М. Кастельса. Доведено основні напрямки розвитку ІС, відзначено найважливіші точки зросту, підкреслено значення ІС як якісно нового етапу в історії цивілізації.

Надано осмислення соціального прогресу (СП) як соціально-філософської проблеми. Доведено, що ідея СП логічно вписується в модель спрямованої трансформації та в деякі версії теорії розвитку. Відокремлено декілька головних компонентів концепції СП. З'ясовано різноманітні погляди філософів на механізм СП.

Проаналізовано результати хірургічного лікування 47-ми пацієнтів зі сколіотичною деформацією хребта з використанням оригінальної методики, що включає резекцію реберного горба, остеосинтез хребта апаратом зовнішньої транспедикулярної фіксації з подальшою корекцією деформації демпферними пристроями і розклинювальний передній спондилодез. Розроблена методика демпферної корекції сколіотичної деформації хребта дозволяє досягти стійкого позитивного клінічного ефекту у коротші строки без ризику прогресування кіфотичного компонента.

Досліджено людський вимір у сучасному концепті соціального прогресу, розкрито світоглядні та методологічні засади основних концепцій соціального розвитку. Визначено сутність сучасного соціального прогресу і його критерії. Обгрунтовано, що соціальний прогрес за сучасних умов полягає в переході суспільства до стану, який забезпечує найбільш повні умови для гармонійного існування людини в системі "індивід - суспільство - природа", захисту соціуму від новітніх загроз існуванню людства і навколишнього середовища. Викладено концепції розвитку особистості за умов реалізації сучасного концепту соціального розвитку, які базуються на прагненні до збереження природних нерозривних зв'язків людини із суспільством, з іншими людьми та природою. Описано основні якості особистості за умов сучасного концепту соціального розвитку, зокрема: цілісність світогляду; єдність свідомості та мислення, спрямованих на об'єднання, досягнення органічної цілісності та взаємопроникнення різних знань і досвіду, традицій і звичаїв минулого, реальності та перспектив на майбутнє; свобода думки і творчості; прагнення до самореалізації та активності особистості; пошук змісту своїх вчинків, суспільних і природних явищ, прагнення людини зрозуміти своє призначення та всю сукупність зв'язків і процесів у світі в їх єдності; потреба жити в єдності й гармонії з людьми і природою.

Проаналізовано стильові різновиди сучасної української літературної мови, особливості культури мови та мовлення в правознавчій діяльності. Висвітлено проблеми мовної компетенції та мовної культури юриста. Розкрито питання української юридичної термінології та писемного ділового мовлення в юридичній діяльності. Увагу приділено особливостям складання ділових паперів і юридичних документів, а також усної професійної комунікації.

Досліджено фундаментальні світоглядні й загальнотеоретичні засади інформаційної культури. Акцентовано увагу на висвітленні проблем становлення й розвитку типологічних і структурно-функціональних модусів інформаційної культури. Розглянуто онтологічні та екзистенційно-соціальні виміри інформаційної культури у соціальних практиках сучасності. Проаналізовано вплив засобів масової комунікації на експлікації інформаційної культури. Виокремлено детермінанти становлення інформаційної культури в українському суспільстві та охарактеризовано перспективи її розвитку.

Узагальнено основні теоретико-методологічні підходи до визначення сутності інформаційної культури. Визначено типологічні та структурно-функціональні модуси інформаційної культури. Досліджено роль інформаційної культури у сучасних соціальних практиках, її екзистенційно-соціальні виміри. Проаналізовано вплив ЗМІ на буття інформаційної культури сучасного суспільства. Виокремлено особливості існування інформаційної культури віртуального простору. Розкрито амбівалентність впливу глобалізаційних процесів на становлення інформаційної культури в українському соціумі. Проаналізовано проблеми та перспективи розвитку інформаційної культури в сучасній Україні.

Проаналізовано особливості інтерпретації цінностей в інформаційній культурі віртуального простору. Визначено недоліки та переваги сприйняття традиційних цінностей інформаційної культури учасниками віртуальної взаємодії. Мета наукової розвідки - подальша наукова рефлексія сутнісних ознак аксіологічного підгрунтя інформаційної культури суб'єктів віртуального простору. Зазначено, що свобода у віртуальному просторі має двоїстий характер: з одного боку, характеризується анархічними проявами, а з іншого - розширює духовні та пізнавальні межі буття людини. Основними регуляторами свободи у суб'єктів інформаційної культури віртуального світу є моральні й релігійні норми, особистісні екзистенціали буття. Констатується, що відповідальність у суб'єктів віртуального простору зумовлена їх внутрішньою культурою, а також вимогами, що висуваються до них у певній віртуальній спільноті. Віртуальна спільнота стає тим колективом, який впливає на формування та розвиток цінностей інформаційної культури особистості. Доведено, що у суб'єктів інформаційної культури віртуального простору формується своєрідне бачення цінностей - поєднання класичних інтерпретацій із некласичними, що спричинено зіткненням двох світів: фізичного та віртуального.

Проаналізовано основні категорії соціології права. Розкрито сутність, поняття, цінності та значення права, його роль у житті особи та суспільства, нації і держави, у долі народів і людства загалом. Словник сприятиме формуванню нової правової культури українського суспільства, орієнтованої на ідеї демократії, свободи та європейські цінності. Розглянуто понад 600 найважливіших понять соціології права.