Практично доведено, що застосування нагулу і відгодівлі відбракованих корів значно підвищує їх м'ясну продуктивність і якість яловичини.

Наведено оцінку методів збільшення та покращання якості яловичини за рахунок двостадійного інтенсивного вирощування молодняка, промислового схрещування з бугаями вітчизняних м'ясних порід та використання надремонтних симентальських телиць як "разових" корів і вирощування молодняка за технологією м'ясного скотарства.

Наведено результати досліджень впливу організаційно-господарських і генетичних факторів на відтворювальну здатність корів і телиць за умов технології м'ясного скотарства.

Викладено результати комплексної оцінки якості м'яса бичків різних генотипів і встановлено наявність резервів збільшення виробництва високоякісної яловичини.

Викладено результати комплексної оцінки бичків різних типів сучасної симентальської комбінованої породи, вирощених за технологією м'ясного скотарства.

За результатами досліджень яловичини різних порід і генотипів запропоновано її стандартизацію за категоріями якості.

Наведено результати порівняльної оцінки екстер'єру, молочності й якості молока корів кінцевих генотипів створюваного знам'янського типу південної м'ясної породи. Встановлено, що тварини усіх генотипів відповідають вимогам цільового стандарту, але найбільш бажаним генотипом у цьому разі є Ш5/8А1/4ЧС1/8.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.304

Рубрики:

Стани та структура чавуну

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження сучасного стану абердин-ангуської породи в Україні та методи її подальшого удосконалення в напрямі створення нової української ангуської м'ясної породи. Враховуючи сучасні вимоги ринкової економіки, найважливішим напрямом селекції є створення на базі абердин-ангуської худоби нової української ангуської м'ясної породи, здатної впродовж тривалого часу зберігати високі середньодобові прирости живої маси на рівні 1200 - 1500 г при повільному накопиченні жиру.

Наведено результати дослідження росту та розвитку бичків різних генотипів створюваної української ангуської м'ясної породи. Встановлено, що бички здатні впродовж тривалого часу зберігати високі середньодобові прирости живої маси на рівні 1000 г і більше за повільного накопичення жиру. У разі інтенсивного вирощування бички нової створюваної української ангуської породи в усі вікові періоди істотно перевершували аналогів, які широко розповсюджені в Україні. За живою масою і середньодобовими приростами вони у 18-місячному віці досягли живої маси 570 кг (проти 425 кг у ровесників контрольної групи).

Висвітлено основи розведення сільськогосподарських тварин, їх годівлі. Подано характеристику окремих видів продуктивності сільськогогосподарських тварин: молочної, м'ясної, вовнової, а також яйценостності птиці. Основну увагу приділено особливостям технології виробництва молока, яловичини, свинини, яєць і м'яса птиці, продукції вівчарства, рибництва, бджільництва. Викладено основи технології годівлі й утримання коней та вирощування кролів. Матеріал посібника подано відповідно до кредитно-модульної системи орагнізації навчального процесу, окрім лекційної частини включено робочий зошит для проведення практичних занять і контрольні питання для самостійної роботи студентів.

Розглянуто питання необхідності коригування деяких параметрів технології м'ясного скотарства з урахуванням впливу природно-кліматичних умов під час утримання худоби в зимовий період на вигульно-кормових майданчиках без використання капітальних приміщень. Абердинангуська порода добре пристосована до впливу низьких температур, але в зимовий період опади у вигляді дощу та мокрого снігу з холодним вологим вітром, негативно впливають на інтенсивність росту тварин. Для запобігання зменшення продуктивності худоби необхідно збільшувати внесення кількості солом'яної підстилки на одну голову до 7 кг за добу та підвищувати енергетичну поживність раціону за рахунок концентратів. За критично низьких температур більш доцільно збільшувати в раціоні кількість грубих і об'ємистих кормів та замість силосу краще використовувати сінаж з меншою вологістю, який більш технологічний до згодовування.

Розглянуто питання щодо характеристики організаційно-технологічних умов при утриманні корів та нетелей абердин-ангуської породи в стійловий період на відкритих відгодівельних майданчиках без використання приміщень в умовах Східного регіону України. Розраховано технологічну карту утримання корів та нетелей: об'єм роботи, машини та обладнання, яке використовується при обслуговуванні тварин, витрати праці, кількість обслуговуючого персоналу. Наведено розрахунки найбільш працемістких елементів технології.

Розглянуто питання щодо проведення порівняльної характеристики різних способів випасання м'ясних корів з телятами на підсисі абердин-ангуської породи на природних пасовищах Лісостепу України та розраховано технологічні карти з послідовними процесами з урахуванням поопераційних витрат праці за добу й увесь пасовищний період. Встановлена доцільність більш ширшого застосування електропастухів під час випасання м'ясної худоби за рахунок економії людської праці, меншої кількості працюючих та більш ефективного використання пасовищ.

Проаналізовано загальну чисельність племінного поголів'я, продуктивність м'ясної худоби абердинангуської породи в Україні за період з 2014 по 2017 рр., а також кількість основних племзаводів та племрепродукторів з її розведення. Це надасть змогу вести і корегувати подальшу цілеспрямовану селекційно-племінну роботу з удосконалення та створення вітчизняної ангуської породи.

Мета статті - вивчення актуального питання щодо сучасного стану генофонду м'ясного скотарства України. Основою досліджень слугували дані державного реєстру суб'єктів племінної справи у тваринництві за 2014 - 2017 рр. в Україні, досконалий системний їх аналіз. Висвітлено результати досліджень щодо сучасного стану вітчизняного генофонду м'ясних порід худоби, кількості племзаводів та племрепродукторів з їх розведення, пропозиції рішення проблеми виходу з кризового стану та збереження племінних ресурсів галузі м'ясного скотарства. Встановлено, що кількість племгосподарств, які займаються розведенням худоби м'ясних порід, з кожним роком зменшується. З 90 племзаводів та племрепродукторів залишилося 64, тобто зменшилося на 28,9 %. 2015 р. втратив статус і припинив існування племрепродуктор м'ясної породи п'ємонтез. Різко зменшилося господарств по розведенню худоби волинської м'ясної породи з 25 до 13, симентальської м'ясної - з 8 до 4, поліської м'ясної - з 12 до 9, сіра українська - за межею зникнення. Досліджено за 2014 - 2017 рр. динаміку поголів'я мясної худоби в розрізі порід в Україні, кількість племінних заводів і репродукторів з їх розведення та надано пропозиції щодо виходу з кризового стану вітчизняної галузі м'ясного скотарства. Зумовилася нагальна необхідність вирішувати проблему збереження племінних ресурсів м'ясного скотарства України на державному рівні, а саме зупинити спад поголів'я м'ясної худоби, розпочати фінансування селекційних програм по розведенню, удосконаленню та збереженню породних ресурсів. Це надасть змогу не втратити вітчизняну галузь м'ясного скотарства та мати значний генофонд м'ясних порід.

Систематизовано найбільш важливі властивості яловичини, визначено фактори впливу на неї з позицій обгрунтованих чітких критеріїв всесвітніх нормативних документів. Розглянуто генотипні параметри ознак м'ясної продуктивності (МП), охарактеризовано методи визначення кількісних і якісних ознак МП. Комплексно висвітлено сутність новітніх технологій виробництва безпечного м'яса у скотарстві, визначено основні напрями його поліпшення й оцінювання якості. Подано інформацію про реєстрування даних щодо МП.

Розглянуто основні теорії інноваційного розвитку, методичне підгрунтя організації інноваційної діяльності на підприємстві, зміст ресурсного й інформаційного забезпечення інноваційного розвитку підприємства. Висвітлено основні ознаки й особливості інвестиційних та інноваційних проектів, підходи щодо формування інноваційної стратегії розвитку підприємства. Охарактеризовано можливі альтернативні напрями інноваційного розвитку підприємства за сучасних умов функціонування економіки, а також підходи щодо оцінювання інноваційних проектів підприємства.

В останні роки застосування нанотехнологій у гуманній і ветеринарній медицині показало великий прогрес, який міг би стати серйозним проривом у вирішенні певних проблем, у тому числі й у галузі репродукції тварин. Приклади потенційних застосувань надають можливість більш широкого впровадження нанотехнологічних методів регуляції репродуктивної функції у практику для пришвидшення темпів розвитку тваринництва. Вивчення дії наночастинок високодисперсного діоксиду силіцію уможливлює оптимізування методу кріоконсервації сперми, сприяє розумінню механізмів функціонування статевих клітин, оваріальних фолікулів та ембріонів. Розроблено перспективні біоцидні нанопрепарати, використання яких забезпечує підвищення заплідненості тварин, імунобіологічної резистентності, запобігання неплідності й одержання здорового приплоду. Наноаквахелати мають модифікувальний вплив на фізіологічні процеси в організмі тварин, що знаходить відображення в активації біосинтетичних і енергетичних процесів в організмі, стимуляції клітинної ланки імунітету. Запропоновано використання їх для лікування тварин, хворих на мастит, стимуляції їх відтворювальної функції. З метою підвищення терапевтичної ефективності вітамінно-гормональних препаратів використано додавання наночастинок діоксиду церію й ортованадату рідкісноземельних елементів. Застосування їх надає змогу оптимізувати окремі показники гомеостазу та прооксидантно-антиоксидантної системи, нормалізувати структуру та функцію фетоплацентарного комплексу вагітних тварин і підвищити потенціал розвитку новонароджених, ефективність терапії самок з мастодистрофією та гонадопатіями, самців з андрологічними захворюваннями. Однак достеменно механізми впливу наночастинок на організм поки не відомі; постійно дискутуються питання щодо потенційної токсичности наночастинок, що зумовлює необхідність конкретних гіпотез і розумінь певних аспектів досліджень. Отже, оскільки нанотехнології знаходяться на ранніх стадіях розвитку, для одержання значущих результатів може знадобитися певний час, щоб провести необхідні дослідження та клінічні випробування. Цей інструмент, який буде розвиватися протягом наступних декількох десятиліть, матиме серйозні наслідки у ветеринарній науці та репродуктології включно.