На підставі дослідження творчості Шейха Галіба вперше в українській тюркології панорамно висвітлено особливості та релігійно-філософські аспекти індійського стилю у турецькій літературі. В контексті західних і східних літературознавчих традицій проаналізовано поезію суфізму. Розглянуто засади тасаввуфу в турецькій літературі.

На основе исследования творчества Шейха Галиба впервые в украинской тюркологии панорамно освещены особенности и религиозно-философские аспекты индийского стиля в турецкой литературе. В контексте западных и восточных литературоведческих традиций проанализирована поэзия суфизма. Рассмотрены основы тасаввуфа в турецкой литературе.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш400.045:Э + Э383

Рубрики:

Література і релігія

Суфізм

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(5ІНД)-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено творчість Шейха Галіба у контексті літератури індійського стилю. Досліджено проблему даного стилю у сучасному літературознавстві та феномен суфізму у поетичній творчості Шейха Галіба. У текстовому та контекстовому змісті розкрито світ поеми "Гюсн та Ашк". Суттєвим у вивченні месневі "Гюсн та Ашк" є використання позалітературних чинників з метою осмислення їх впливу на структуру тексту. Одним з таких чинників є течія тасаввуф у літературі. Показано, що індійський стиль є синтезом індійської та перської літератур, індійської культури та течії тасаввуф. На підставі системного аналізу визначено головні герменевтичні преструктури месневі "Гюсн та Ашк" (категорії "Творець" і "творіння"; коранічні духовні аспекти; міфічна образність, ейдоси любові та віри; образи літер, пера та письма; ейдетична природа; значущі предмети вжитку; топоніми явного та неявного світу), які розкриваються завдяки майстерності Шейха Галіба у разі використання ним індійського стилю.

Об’єктом дослідження є художньо-біографічні п’єси сучасних турецьких драматургів, в яких прототипами головних героїв є відомі представники ісламського світу епохи середньовіччя Ібн Сіна й Мімар Сінан. У статті опрацьовано біографічний модус драм «Ібн Сіна», «Величний Сінан», «Сінан» та «Я - Мімар Сінан». Розглянуто питання пошуків драматургами нових естетичних ресурсів усередині традиційної біографічної драми. Опрацювання біографічного модусу модерної доби у турецькій драматургії є порівняно новим для українського сходознавства, спеціальних наукових розвідок з цього питання наразі не існує, і цим зумовлюється актуальність обраної теми.

Объектом исследования являются художественно-биографические пьесы современных турецких драматургов, в которых прототипами главных героев являются известные представители исламского мира эпохи средневековья Ибн Сина и Мимар Синан. В статье обработан биографический модус драм «Ибн Сина», «Великий Синан», «Синан» и «Я - Мимар Синан». Рассмотрены вопросы поисков драматургами новых эстетических ресурсов внутри традиционной биографической драмы. Разработка биографического модуса современной эпохи в турецкой драматургии является сравнительно новой для украинского востоковедения, специальных научных исследований по этому вопросу пока не существует, и этим обусловлена актуальность выбранной темы.

The article deals with the modern Turkish plays, in which prototypes of protagonists are well-known representatives of the Islamic world of the Middle Ages, such as Ibn Sina and Mimar Sinan. Biographical mode of such dramas as «Ibn Sina», «Grand Sinan», «Sinan» and «I am Mimar Sinan» has been analyzed. In the 80's, 90's of the twentieth century Turkey experienced a thematic crisis due to political and economic problems that led to eradication of dramatic works that dealt with important social issues.Literary reception of modern Turkish drama in the background images are fragmented, as evidenced by the limited list of names of Turkish scholars (Cevat Chapan, Sevhi Graf, Sevda Shener) who dealt with the problems of the Turkish biographical literature.Plays of Hakan Altyner, Turan Oflazohlu, Turgut Ozakman, Remzi Ozchelik represent individual innovations in the mode of the Turkish biographical drama of modern and postmodern period. Remzi Ozchelik offers new esthetic resources in the mode of traditional biographical genre, updating and changing its structure. The author admits that his own perception of the phenomenon of Ibn Sina has been viewed from different angles. A prototype of the world-famous Turkish architect Mimar Sinan is also a source of inspiration of Turkish playwrights of modern times. The most well known are plays, in which the image of the main character is a prototype of Mimar Sinan: «Grand Sinan» (1971), «I am Mimar Sinan» (1987), «Sinan» (1997) and«GrandSinan» (2011). These pieces constitute a valuable and reliable biographical information, H. Altiner, T. Ozakman and T. Oflazohlu grasp seven years from the life of a famous architect, in which he created one of the greatest buildings of the Ottoman Empire - Suleymaniye Mosque. The play of T. Ozakman covers all biographical components from the architect's life. «I am Mimar Sinan» is presented in the form of a monologue appeal to the young generation of modern Turkey. The peculiarity of all these plays are glorified names of the great persons of the Islamic world, focus on biographical resources, literary innovation, that corresponds to norms of modern drama.

Комплексно вивчено турецький драматургічний дискурс. Твори турецьких авторів розглянуто як складники модерністської та постмодерністської матриці. Уперше охарактеризовано фактори, які вплинули на тематику сучасної турецької п'єси. Проаналізовано специфіку образної парадигми. Досліджено процес становлення та розвитку турецької авторської драми. Увагу приділено особливостям організації монодрами, специфіці дидактизму дитячої драми, фемінним моделям творчості.

Вперше в українському сходознавстві комплексно, системно та концептуально досліджено турецьку драматургію. Репрезентовано художні твори турецького постмодернізму у драматургії другої половини XX - початку XXI ст. Акцентовано увагу на питаннях генези, еволюції та поетики новітньої турецької драми, її естетичного феномену як суспільно-історичного й культурного явища, як культурної рефлексії, що репрезентує національну картину світу. Літературний постмодернізм у турецькій драмі розглянуто як критичну настанову щодо розуміння реальності, проаналізовано ідейно-естетичні домінанти, прояснено генезу та сталість функціонування певних тематично-фабульних комплексів, з'ясовано особливості поетики експресивності, висвітлено особливості проявлення дискурсів модерну та постмодерну на різних рівнях тексту. Увагу приділено суфійському "текстові" турецької драми, образам-символам творів.

Розглянуто особливості функціонування екзистенціальної філософії у романі турецького автора Емре Тімура "Список клоуна" та її реалізацію у персоносфері твору через інтерпретацію взаємозв'язку долі та людської духовності. Філософська канва твору розкриває боротьбу людського "Я", що розчавлюється дійсністю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(5ТУЕ)-318.37 + Ш407

Рубрики:

Література

Художній переклад

Шифр НБУВ: АО274467 Пошук видання у каталогах НБУВ