Встановлено закономірності процесу самонагрівання шарового скупчення вугілля внаслідок окиснення його киснем повітря та нагромадження теплоти за певних гірничо-геологічних і гірничо-технічних умов, що дозволяє прогнозувати наявність пожежонебезпечних зон під час проведення гірничих робіт. Запропоновано новий підхід щодо прогнозування ендогенної пожежонебезпеки у межах виїмкової дільниці, який грунтується на принципі врахування ступеня впливу гірничо-геологічих та гірничо-технічних факторів під час обробки пласта. За даними лабораторного дослідження вугілля та математичного моделювання процесу самонагрівання розраховано критичні значення величин скупчення вугілля, їх температуру й інкубаційний період самозаймання. Вперше виявлено взаємозв'язок між молекулярно-ситовими властивостями вугілля та його критичною температурою самозаймання, за якої кінетичний діаметр молекул кисню стає менше діаметра молекулярних пор вугілля, а вся внутрішня поверхня палива є доступною окиснику. Встановлено, що вплив молекулярно-ситових властивостей на критичні температури самозаймання зникає у разі подрібнення вугілля до розмірів 0,02 - 0,05 мм, а його питома поверхня за даних умов максимально збільшується.