Розроблено теоретичні, методичні та практичні засади застосування реінжинірингу як інструменту інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств харчової промисловості за умов сучасної ринкової економіки України. Визначено місце даної діяльності у ринковому середовищі та методи її регулювання. Розглянуто систему формування сукупного інноваційно-інвестиційного попиту та пропозиції, що впливає на механізм інноваційно-інвестиційного ринку. Розглянуто економічний зміст зазначеної діяльності за умов розвитку ринкових відносин. Наведено класифікацію форм інвестицій. Визначено місце інноваційно-інвестиційної діяльності в механізмі реформування підприємств харчової промисловості. Проаналізовано реінжиніринг як інструмент її реформування, вдосконалено понятійний апарат методології реінжинірингу. Висвітлено питання вибору бізнес-процесів для проведення реінжинірингу підприємств харчової промисловості. Удосконалено методику оцінки інноваційно-івестиційної привабливості даних підприємств. Запропоновано критерій її оцінки, що відображає зміни у взаємозв'язку з обсягом інвестицій. Розроблено алгоритм реалізації модернізованої моделі на ПЕОМ.

Висвітлено актуальні проблеми розвитку промислових регіонів України. Розкрито питання моделювання диференційованих стратегій ефективного використання потенціалу приморських курортно-рекреаційних територій за типами відтворення. Обгрунтовано методологічні засади діагностики економічного розвиту приморського міста. Запропоновано методи оцінювання регіональної інвестиційної політики. Розкрито вплив позикового капіталу на оптимальну структуру капіталу для промислових підприємств. Проаналізовано ефективність аграрного менеджменту корпоративного сектору вітчизняної економіки. Вивчено особливості американської моделі корпоративного управління. Визначено переваги та недоліки диверсифікації діяльності підприємств. Обгрунтовано концептуальну модель захисту інтелектуального капіталу підприємства. Висвітлено принципи розробки індикаторів для моніторингу курортних територій. Розглянуто чинники впливу на ефективність впровадження в Запорізькому регіоні механізму продажу міських територій. Увагу приділено реформуванню системи державних закупівель в Україні на основі впровадження електронних аукціонів.

Розкрито теоретичні основи управління інноваційною діяльністю організації та кластерним об'єднанням підприємств (КОП), теоретико-методологічні основи розробки стратегії розвитку об'єднання підприємств у контексті кластерного підходу. Проаналізовано стан функціонування КОП харчової промисловості (ХП) у Запорізькому регіоні (ЗР). Розглянуто питання формування концепції створення КОП, засад маркетингового управління діяльністю КОП ХП ЗР. Обгрунтовано напрями розвитку КОП ХП ЗР.

Розглянуто теоретичний та практичний аспекти управління розвитком кластерних об'єднань підприємств харчової промисловості. Запропоновано авторській підхід щодо класифікації кластерних об'єднань. Проведено аналіз динаміки економічного зростання Запоріжжя. Обгрунтовано вибір стратегії розвитку та стратегії конкурентоспроможності. Розглянуто напрямки удосконалення управління персоналом на засадах доктрини командного менеджменту. Запропоновано концепцію оптимальної корпоративної культури кластерного об'єднання.

Метою роботи є дослідження генезису створення кластерних об'єднань підприємств. Розглянуто генезис дефініцій кластера. Виявлено та проаналізовано складові, що визначають концепцію "кластер". Дослідниками багатьох країн світу пропонується значна кількість визначень терміну "кластер" саме в економічному напрямі, але на сьогодні єдиного, загальновизнаного визначення не існує. Проведено порівняльний аналіз класифікацій кластерних об'єднань підприємств. Визначено переваги та недоліки кластерного підходу як с позиції підприємств, так і з позиції керівництва регіональною економікою. Виділені особливості життєвого циклу кластерних об'єднань підприємств, який складається з підготовчої стадії та стадії комерціалізації. Проведено аналіз стадій створення кластерної структури. Під етапами створення кластера в більшості досліджень розглядається саме підготовча стадія, а стадія комерціалізації, яка складається з етапів: виходу на ринок під єдиним брендом; зростання; зрілості; кризи, - практично не розглядається. Враховуючи той факт, що головним результатом діяльності кластера є синергетичний ефект від співпраці, яка дає взаємну перевагу, а результати діяльності сприяють забезпеченню конкурентоспроможності підприємств кластера, регіональної і національної економіки, запропоновано визначення кластера.

Розроблено теоретичні положення, методологічну базу та практичні рекомендації щодо створення та управління розвитком кластерних об'єднань (КО) підприємств харчової промисловості. Досліджено теоретичні засади функціонування КО. Проаналізовано сучасний стан та динаміку функціонування КО підприємств харчової промисловості. Обгрунтовано методологічні підходи до оцінювання ефективності створення та розвитку КО підприємств харчової промисловості. Розроблено методичні підходи до оцінювання ефективності створення та розвитку КО підприємств харчової промисловості. Визначено напрями удосконалення методичних підходів щодо оцінювання функціонування і розвитку КО підприємств харчової промисловості.

Optimization methods for forecasting of activity of the enterprises of klasterny association are considered, values of a predicted assimetriya of temporary ranks are investigated, use of a method of piecewise and linear approximation for obtaining objective values of parameters of forecasting is proved.

Розглянуто основні характеристики харчової промисловості України й Запорізького регіону, проаналізовано передумови створення кластерного об'єднання підприємств харчової промисловості в Запорізькому регіоні, визначено основних учасників кластерного об'єднання підприємств харчової промисловості в Запорізькому регіоні, розглянуто проблеми і перспективи розвитку кластера харчової промисловості в Запорізькому регіоні.

Здійснено оцінку результатів патентно-ліцензійної діяльності підприємств харчової промисловості Запорізького регіону. Обгрунтовано реальні та потенційні можливості розвитку патентно-ліцензійної діяльності підприємств харчової промисловості Запорізького регіону на основі кластерного підходу. Запропоновано заходи щодо активізації інноваційно-інвестиційної діяльності на основі кластерного підходу.

Досліджено умови для створення кластерного механізму інтеграції підприємств Запорізького регіону, визначено проблеми та перспективи цього процесу. Обгрунтовано напрями формування й розвитку інноваційних кластерних структур Запорізького регіону.

Розглянуто моделі розвитку кластерних об'єднань, досліджено економіко-математичний метод побудови функціоналу для оцінювання ефективності діяльності підприємств кластера, обгрунтовано використання методу побудови функціонала під час оцінювання діяльності підприємств з різними показниками господарсько-економічної діяльності.

Розглянуто можливості створення кластерних об'єднань підприємств у підгалузях харчової промисловості Запорізького регіону шляхом визначення потенціалу кластеризації. За результатами оцінювання потенціалу кластеризації харчової промисловості Запорізького регіону визначено 4 підгалузі, в яких можливе створення кластерів. Доведено необхідність створення кластерів у хлібопекарській та молочній підгалузях харчової промисловості Запорізького регіону.

Досліджено сутність кластерних об'єднань підприємств у харчовій промисловості та вдосконалено класифікацію кластерних об'єднань підприємств у харчовій промисловості. Обгрунтовано необхідність створення та розвитку кластерних об'єднань підприємств у харчовій промисловості. Вдосконалено методичний підхід визначення потенціалу кластеризації підприємств харчової промисловості, що дозволяє визначити перспективні підгалузі харчової промисловості для створення кластерів. Вдосконалено методику оцінювання впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на створення та розвиток кластерних об'єднань підприємств в харчовій промисловості, що дозволяє, застосувавши узагальнювальний коефіцієнт впливу цих факторів на об'єднання підприємств, корегувати стратегію розвитку. Запропоновано методичний підхід щодо визначення критерію дієздатності кластерних об'єднань підприємств у харчовій промисловості, який є значенням цільової функції, що залежить від багатьох чинників господарської діяльності підприємств-учасників кластера. Розроблено методику ідентифікації кластерних об'єднань підприємств на основі групи показників, за допомогою яких можна обгрунтувати можливість включення підприємства до складу кластерного об'єднання. Запропоновано методику прогнозування ефективності розвитку кластерів харчової промисловості на основі результатів діяльності та визначати перспективи їх розвитку. Запропоновано методику формування стратегії розвитку кластерних об'єднань, яка базується на графотеоретичній моделі кластера з використанням стратегічного підходу та принципу ієрархії стратегій.

Висвітлено нерівномірність економічного розвитку регіонів України з позиції інноваційно-інвестиційної привабливості (ІІП). Проведено оцінювання ІІП регіонів України з високим рівнем валового регіонального продукту на душу населення за методом моделювання за допомогою виробничої функції Кобба - Дугласа. Здійснено ранжування регіонів України з високим рівнем валового регіонального продукту на душу населення за критерієм ІІП. Визначено регіони з найбільшим рівнем інвестиційної привабливості, що сприяє залученню інвестицій для інноваційного розвитку.

Розглянуто теоретичні основи конкурентоспроможності підприємства. Використано модель 5-ти сил конкуренції М. Портера для аналізу підприємства металургійної промисловості. Найбільший тиск ПАТ "ЗФЗ" зазнає від постачальників електроенергії та природного газу. Загроза з боку товарів-замінників та споживачів є мінімальною. Однак не слід повністю ігнорувати ці сили, оскільки конкурентне середовище постійно змінюється та потребує перманентного моніторингу з боку підприємства. Суттєвою загрозою для підприємства в найближчому майбутньому стануть нові заводи Китаю та Індії. Нові потужності зможуть стати поштовхом для перерозподілу ринків збуту. Подальша ситуація в галузі залежить від стану справ у кінцевих споживачів феросплавної продукції та сталеливарних комбінатах, а також політичної ситуації в Україні. Очікується, що в найближчій перспективі металургійні підприємства будуть здійснювати заходи щодо скорочення відходів феросплавів і впроваджувати у виробництво економнолеговані марки сталі.

Досліджено сутність та особливості кластерних об'єднань підприємств харчової промисловості, запропоновано авторське визначення поняття кластерного об'єднання підприємств харчової промисловості. Враховуючи специфіку діяльності підприємств харчової промисловості, яка пов'язана із сезонним характером виробництва, обмеженими термінами зберігання продукції, що призводить до нерівномірного використання виробничих потужностей, узагальнено класифікацію кластерних об'єднань підприємств у харчовій промисловості. За результатами аналізу життєвого циклу кластерних об'єднань підприємств харчовій промисловості обгрунтовано стадії створення та функціонування кластера підприємств харчової промисловості. Проаналізовано результати діяльності перших кластерів підприємств харчової промисловості та кластерних проектів, що знаходяться в стадії реалізації в Україні. Встановлено, що значна кількість міжнародних і національних громадських та дослідницьких організацій займається впровадженням кластерного підходу. Це виходить з аналізу кластерних ініціатив підприємств харчової промисловості, АПК і стратегій розвитку Вінницької, Донецької, Дніпропетровської, Сумської, Харківської, Миколаївської та Кіровоградської областей. Обгрунтовано доцільність створення і розвитку кластерних об'єднань підприємств у харчовій промисловості.

Створення ідеального іміджу кластерного об'єднання підприємств харчової промисловості Запорізького регіону дасть можливість об'єднанню зайняти стійкі ринкові позиції, забезпечить постійне зростання обсягів продажу та прибутку, що гарантуватиме довгостроковий успіх. Головним маркетинговим інструментом формування ідеального іміджу кластерного об'єднання підприємств є система маркетингових комунікацій, яка уможливлює ефект синергії, що дає можливість створити міцний бренд об'єднання та покращити імідж. Мета роботи - визначення напрямків формування ідеального іміджу кластерного об'єднання підприємств харчової промисловості. Імідж об'єднання підприємств "Купуй запорізьке - обирай своє!" оцінено за результатами експертного опитування представників відповідних груп сприйняття і співробітників підприємств об'єднання. За результатами оцінювання встановлено, що імідж об'єднання підприємств позитивний, але на 12,8 % менший за ідеальний. Для досягнення ідеального іміджу розроблено план маркетингових комунікацій, метою якого є формування ідеального іміджу та створення бренда "Купуй запорізьке - обирай своє!". Для просування цього бренда на ринку Запорізького регіону обгрунтовано та запропоновано необхідний бюджет.

Розкрито теоретичні основи розробки та впровадження механізму трансформації економічного потенціалу регіону. Проведено аналіз структури економічного потенціалу Запорізького регіону. Розроблено механізм трансформації економічного потенціалу та сформовано модель його впровадження. Досліджено структури економічного потенціалу регіону, в результаті чого розроблено механізм трансформації та модель його впровадження, які забезпечать подолання диспропорцій структури потенціалу та її модернізацію згідно з сучасними вимогами.

Встановлено, що саме об'єднання підприємств на основі кластерного підходу сприяє переходу підприємств кластера на новий якісний рівень ведення бізнесу. Оцінювання факторів впливу макрооточення, мікрооточення та внутрішнього середовища на кластерне утворення запропоновано здійснити за допомогою узагальнювальних показників і коефіцієнтів впливу факторів макросередовища, мікрооточення та внутрішнього середовища на об'єднання підприємств. Результати стратегічного аналізу кластерного об'єднання підприємств є підгрунтям для розроблення стратегії розвитку кластера, яка обирається серед еталонних стратегій розвитку бізнесу.

Проведено аналіз основних проблем впровадження, функціонування та причин низької результативності системи управління якістю (СУЯ) в органах державного управління. За результатами аналізу встановлено фактори, які специфічні для органів влади та помітно впливають на результативність і подальший розвиток, зокрема: неправильний підхід до розроблення та впровадження СУЯ; "штучні" бар'єри між підрозділами; відсутність зворотного зв'язку на етапах надання публічних послуг; низький ступінь залучення персоналу до роботи з якості та ін. Встановлено, що однією з основних причин цього є недосконалі методи внутрішнього аудиту (ВА). Розкрито роль ВА в розвитку СУЯ та управлінської діяльності в органах державного управління та обгрунтовано доцільність застосування аудиту як основи для забезпечення стабільного розвитку СУЯ в органах влади. Проведено порівняльний аналіз існуючих підходів до оцінювання СУЯ під час здійснення ВА, визначено їх переваги і недоліки.