На підставі використання методики поєднаних ознак за молочністю та відтворною здатністю, вивчено продуктивні та пристосувальні якості помісних корів, отриманих схрещуванням червоної степової худоби з червоною датською породою.

Дослідженнями з вивчення типів інбридингу, які застосовували під час селекції червоної степової худоби, встановлено, що кращим варіантом розвитку поєднаних функцій у тварин є посилюючий через батька інбридинг.

Розглянуто особливості прояву селекційних ознак у тварин зі зміною поколінь. Запропоновано новий метод контролю за процесом породного перетворення великої рогатої худоби, наведено методику оцінки селекційно-генетичної ситуації. Досліджено рівні прояву поєднаних ознак у дочірньому поколінні. Проаналізовано основні напрямки селекції червоної степової породи. Визначено зміни структури популяції під впливом інтенсивної дії селекційних факторів і природного відбору. Встановлено ефективність впливу внутрішньопородної та міжпородної селекції, лінійного та спорідненого розведення на селекційний процес. Створено український жирно-молочний тип червоної молочної породи та заводську лінію "Дунай 485 ХСН - 1 246" червоної степової породи, що характеризується високими потенційними можливостями успадкування господарсько-корисних ознак. Наведено оцінку генезису червоних порід великої рогатої худоби з урахуванням їх адаптивного та продуктивного потенціалу.

Рассмотрены особенности проявления селекционных признаков у животных со сменой поколения. Предложен новый метод контроля за процессом создания новой породы большого рогатого скота, приведена методика оценки селекционно-генетической ситуации. Исследованы уровни проявления совмещенных признаков в дочернем поколении. Проанализированы основные направления селекции красной степной породы. Установлены изменения структуры популяции под влиянием интенсивного действия селекционных факторов и естественного отбора. Определена эффективность влияния внутрипородной и межпородной селекции, линейного и родственного разведения на селекционный процесс. Созданы украинский жирно-молочный тип красной молочной породы и заводская линия "Дунай 485 ХСН - 1 246" красной степной породы, характеризующаяся высокими потенциальными возможностями наследывания хозяйственно-ценных признаков. Приведена оценка генезиса красных пород большого рогатого скота с учетом их адаптивного и продуктивного потенциала.

Розглянуто питання селекції сільськогосподарських тварин, зокрема, з популяційної генетики, імуногенетики, цитогенетики, селекції молочної худоби, свиней, овець, коней. Висвітлено методологію породоутворення й організації селекційно-племінної роботи з породами тварин.

Рассмотрены вопросы селекции сельскохозяйственных животных, в частности, с популяционной генетики, иммуногенетики, цитогенетики, селекции молочного скота, свиней, овец, коней. Освещена методология породообразования и организации селекционно-племенной работы с породами животных.

Викладено теоретичний матеріал стосовно походження великої рогатої худоби, її екстер'єру, конституції та інтер'єру. Розглянуто різні породи даних тварин та проблеми селекційно-племінної роботи. Висвітлено особливості молочної та мясної продуктивності худоби. Представлено питання щодо вирощування молодняку великої рогатої худоби, виробництва молока та яловичини.

Изложен теоретический материал, касающийся происхождения крупного рогатого скота, его экстерьера, конституции и интерьера. Рассмотрены разные породы данных животных и проблемы селекционно-племенной работы. Освещены особенности молочной и мясной продуктивности скота. Представлены вопросы выращивания молодняка крупного рогатого скота, производства молока и говядины.

Вивчено успадкування селекційних ознак молочної худоби у племінних стадах. Установлено, що більшість із них характеризуються середнім ступенем успадкованості та є можливість їх покращання за допомогою методів селекції.

Наведено результати та оцінку ефективності лінійного розведення червоної степової худоби в племінних стадах.

Розглянуто питання про механізм системної регуляції розвитку стад і популяцій сільськогосподарських тварин. Розроблено спосіб контролю за процесом перетворення порід великої рогатої худоби, що дозволило розкрити його сутність. Встановлено зміни структури популяції червоної степової худоби, які відбуваються під впливом сумісної дії селекції та природного добору. Визначено характер успадкування господарсько корисних ознак нащадками бугаїв-плідників різних порід. Виявлено вплив внутрішньопородного, міжпородного, лінійного та спорідненого розведення на інтенсивність і економічність процесу породного перетворення в популяції червоної степової худоби. Запропоновано спосіб контролю, який дозволяє розкрити сутність перетворення червоної степової худоби на завершальному етапі створення червоної молочної породи.

Простежено розвиток тваринництва та проблеми селекції. Висвітлено історію розвитку селекції. Розкрито елементи генетико-математичної теорії селекції. Проведено математико-статистичний аналіз популяції. Наведено оцінку вірогідності генетико-математичних параметрів. Висвітлено історичні аспекти розвитку великомасштабної селекції. Охарактеризовано генетичні системи та групи крові. Подано інформацію про числові, хромосомні та структурні порушення каріотипу тварин. Розглянуто методи створення нових порід, викладено сучасні принципи та підходи. Описано біологічні та генетичні особливості молочної худоби. Проаналізовано взаємодію "генотип - середовище". Обгрунтовано біологічні та генетичні особливості свиней.

Наведено результати використання інбридингу у розведенні червоної степової породи в племінних стадах. Виявлено, що тварини, одержані від родинного парування, характеризуються достатньо високим рівнем продуктивності та нормальною плодючістю. За розвитком цих ознак інбредні корови не поступаються аутбредним ровесницям.

За методикою поєднаних ознак молочності та відтворювальної здатності, встановлено структуру дивергенції груп корів-дочок, категорію бугаїв-батьків і на їх основі визначено характер спрямованості батьківської генотипної програми.

Наведено результати селекції червоної степової худоби, які проявилися у покращанні її продуктивних та пристосувальних властивостей, і створення на підставі використання поліпшуючих порід жирномолочного та голштинізованого типів.

Приведены результаты селекции красного степного скота, что проявилось в изменении его продуктивных и приспособительных свойств, и создания на основе использования улучшающих пород жирномолочного и голштинизированного типов.

Доведено, що схрещування червоних степових корів із бугаями червоно-рябої голштинської породи за сприятливих умов середовища підвищує рівень молочності (питома вага дочок із плюс-відхиленнями у груповому компоненті (1-1) + (1-2) більше 50 %). Проте, за результатами дослідження встановлено, що у них спостерігається зниження відтворювальної здатності, яке значною мірою зумовлено високою молочною продуктивністю та недостатньою пристосованістю створених генотипів до умов навколишнього середовища.

Наведено результати досліджень зміни генетичної структури племінних стад червоної степової худоби під впливом селекції. Доведено, що міжнародна селекція й однобічний добір за молочністю викликають значну генну перебудову, порушуючи тим самим налагоджені зв'язки між продуктивними та репродуктивними ознаками.

Викладено результати дослідження щодо розвитку селекційних ознак у корів різних ліній голштинської породи. Встановлено, що корови всіх ліній за показниками молочної продуктивності характеризуються високим рівнем їх прояву. Імпортовані корови німецької селекції у процесі адаптації проявили достатньо високий рівень молочності та жирномолочності. Порівняно з ними, нащадки наступної генерації відрізнялися вищими надоями, але поступалися їм за вмістом жиру в молоці, за винятком ліній Старбака і Чіфа. Серед корів голштинської породи української селекції перевагу за молочною продуктивністю виявлено для тварин ліній Старбака, Маршала і Чіфа.

Мета статті - оцінити прояв господарсько корисних ознак у корів-дочок різних бугаїв-плідників голштинської породи. У процесі дослідження використано загальноприйняті зоотехнічні методи (індивідуальний облік молочної продуктивності, відтворювальної здатності), лабораторні (визначення якісного складу молока), ретроспективний аналіз (показники за весь період використання тварин), варіаційно-статистичний метод (визначення параметрів ознак). У результаті вивчення використання бугаїв-плідників голштинської породи при створенні високопродуктивного стада молочної худоби з'ясовано, що на рівень розвитку продуктивних, відтворювальних і адаптивних властивостей корів-дочок впливає походження за батьком. Встановлено взаємозв'язок між господарсько корисними ознаками корів первісток голштинської породи німецької та української селекції, які походять від різних бугаїв. Незалежно від походження піддослідних тварин зберігається позитивна високого ступеня кореляція між надоєм і кількістю молочного жиру та білка. Загальною закономірністю для потомства бугаїв голштинської породи є наявність позитивної кореляції низького, середнього і високого ступенів між надоєм і тривалістю сервіс-періоду. Визначено відмінності за напрямом і ступенем кореляційної залежності між продуктивними і відтворювальними ознаками у корів-первісток, які й характеризують різноманітність впливу бугаїв на їх дочок. Набули подальшого розвитку теоретичні та практичні положення щодо підвищення продуктивності тварин та створення високопродуктивних стад молочної худоби за використання генофонду голштинської породи. Одержані результати потрібно враховувати у процесі поліпшуючої селекції під час формування високопродуктивного стада молочної худоби голштинської породи.

Дослідження ефективності використання інбридингу має актуальне значення на різних етапах виведення української червоної молочної породи великої рогатої худоби. У процесі дослідження використані загальноприйняті зоотехнічні методи (індивідуальний облік молочної продуктивності), лабораторні (визначення якісного складу молока), ретроспективний аналіз (показники за весь період використання тварин), варіаційно-статистичний метод (визначення параметрів ознак). У результаті вивчення спорідненого розведення проаналізовано молочну продуктивність інбредних у різному ступені та аутбредних корів за три етапи виведення української червоної молочної породи. Встановлено, що найбільш інтенсивно споріднене розведення застосовувалося протягом перших двох етапів, питома вага інбредних корів становила 21,4 і 40,4 %. Це пояснюється спрямованістю селекції - створення стійкої спадковості у тварин за жирномолочністю завдяки використанню генофонду англерської породи. Визначено переважаючий вплив на рівень молочної продуктивності корів близького та віддаленого ступенів інбридингу за першу і другу лактації. Консолідуюча дія спорідненого підбору проявляється за ознакою вміст жиру в молоці. У корів спостерігається високий його вміст (3,89 - 4,10 %) протягом перших двох етапів виведення породи. Деяке зниження жирномолочності у тварин III етапу пояснюється залученням до породотворного процесу генофонду голштинської породи. За проявом молочної продуктивності інбредні корови не поступаються аутбредним, а навіть дещо переважають їх, що свідчить про відсутність інбредної депресії. Набули подальшого розвитку теоретичні та практичні положення щодо ефективності використання інбридингу різних ступенів при створенні та консолідації української червоної молочної породи великої рогатої худоби. На отримані результати необхідно зважати під час селекції української червоної молочної породи на етапі її консолідації та удосконалення.

Висвітлено результати наукових досліджень з оцінювання інтенсивних технологій вирощування ремонтного молодняку, виробництва молока і яловичини. Показано, що інтенсивні технології виробництва грунтуються на урахуванні біологічних особливостей життєвих ритмів великої рогатої худоби, починаючи від одержання ремонтного молодняку, його вирощування "холодним" методом і створення комфортних умов утримання, годівлі та доїння корів, що забезпечує прояв високої продуктивності спеціалізованих молочних порід української та зарубіжної селекції.