Висвітлено програмний матеріал змістових модулів навчальної дисципліни "Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство", наведено методичні рекомендації щодо вивчення окремих тем курсу та виконання лабораторних робіт. Розглянуто будову та властивості металів і сплавів. Розкрито особливості формування структури металів під час кристалізації. Наведено відомості про залізо та його сплави, конструкційні й інструментальні матеріали. Описано технології термічної, термомеханічної та хіміко-термічної обробки сталі. Охарактеризовано основні етапи виробництва чавуну, сталі та кольорових металів. Розглянуто фізичні основи ливарного виробництва, а також технології обробки металів тиском і різанням. Показано переваги дугового, газового та контактного зварювання металів, а також зварювання спеціальними способами. Обгрунтовано шляхи підвищення якості зварених і паяних з'єднань.

Изложен программный материал основных модулей учебной дисциплины "Технология конструкционных материалов и материаловедение", даны методические рекомендации по изучению отдельных тем курса и выполнению лабораторных работ. Рассмотрены строение и свойства металлов и сплавов. Раскрыты особенности формирования структуры металлов в процессе кристаллизации. Даны сведения о железе и его сплавах, конструкционных и инструментальных материалах. Описаны технологии термической, термомеханической и химико-термической обработки стали. Охарактеризованы основные этапы производства чугуна, стали и цветных металлов. Рассмотрены физические основы литейного производства, а также технологии обработки металлов давлением и резанием. Показаны преимущества дуговой, газовой и контактной сварки, а также сварки специальными способами. Обоснованы пути повышения качества сварных и паяных соединений.

На прикладі вивчення загальнотехнічної дисципліни "Технологічні основи машинобудування" розглянуто роль технологічної підготовки студентів інженерних спеціальностей. Визначено п'ять аспектів технологічної підготовки майбутніх інженерів: розкриття значущості та престижності технології, виховання поваги до вітчизняної фундаментальної науки усвідомлення місця технології в процесі створення машин, "запрошення до творчості", формування розуміння значущості соціальних результатів діяльності. Підкреслено значення спільної роботи конструкторів і технологів для оптимізації процесу створення машин.

На примере изучения общетехнической дисциплины "Основы технологии машиностроения" рассмотрено значение технологической подготовки студентов инженерных специальностей для его эффективной деятельности. Определены пять аспектов технологической подготовкибудущих инженеров: раскрытие значимости и престижности технологии, воспитание уважения к отечественной фундаментальной науки, осознания места технологии в процессе создания машин, "приглашение к творчеству", формирование понимания значимости социальных результатов их деятельности. Подчеркнуто значение совместной работы конструкторов и технологов для оптимизации процесса создания машин.

Considered the role of technical training of students of engineering at the example of discipline "Technological foundations of Engineering".

Розглянуто проблеми та шляхи проектно-конструкторської компетентності майбутніх інженерів, пов'язані з інтегративним характером системи знань, скороченням обсягу аудиторних годин та формуванням тенденції до самостійної роботи студентів. Виділено перелік загальнопрофесійних компетентностей, які потрібно сформувати під час навчання у ВНЗ. Визначено та охарактеризовано наступні структурні компоненти проектно-конструкторської компетентності: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивно-оціночний. Окреслено напрями подальших досліджень.

Рассмотрены проблемы и пути формирования проектно-конструкторской компетентности будущих инженеров, связанные с интегративным характером системы знаний, сокращением объема аудиторных часов и формированием тенденции к самостоятельной работе студентов. Выделен перечень общепрофессиональных компетенций, которые необходимо сформировать во время обучения в ВУЗ. Определены и охарактеризованы следующие структурные компоненты проектно-конструкторской компетентности: мотивационно-ценностный, когнитивный, деятельностный, рефлексивно-оценочный. Определены направления дальнейших исследований.

problems and ways of forming of project-designer competence of future engineering's workers is considered.

Досліджено особливості державного регулювання розвитку промислового виробництва. Визначено проблеми виробничої діяльності підприємств деревообробної промисловості. Розглянуто основні засади формування сприятливого організаційно-економічного режиму діяльності підприємств деревообробної галузі.

Наведено дані щодо застосування адсорбенту мікотоксинів Екосорб 25 як домішки до раціону нетелям чорно-рябої породи за 30 - 28 днів до очікуваного отелення за умов Житомирщини. Встановлено, що застосований адсорбент мікотоксинів Екосорб 25 не впливає негативно на їх загальний стан, має виражений корегувальний вплив на метаболізм речовин в організмі, що проявляється поступовим зростанням у крові, у порівнянні з початком досліду, вмісту глюкози на 0,45 ммоль/л, загального білка - на 0,49 г/л, креатиніну - на 35,06 мкмоль/л, сечовини - на 0,18 ммоль/л, загального кальцію - на 0,18 ммоль/л, неорганічного фосфору - на 0,21 ммоль/л, ЛДГ - на 165,19 Од/л.

У контексті вирішення проблемних питань, що виникли у сфері професійної освіти, розглянуто освітньо-кваліфікаційні рівні вітчизняних освітніх закладів, які здійснюють професійну підготовку фахівців. Висвітлено процеси організації ступеневої освіти шляхом інтеграції рівнів професійної освіти через створення навчальних комплексів, визначено цілі та основні завдання їх функціонування. Наведено дані порівняльного дослідження якісних показників засвоєння знань з навчальної дисципліни «Основи технології виробництва і ремонту автомобілів» студентами Національного університету водного господарства і природокористування, що закінчили технікум і ЗОШ. Зроблено висновок, що результати функціонування комплексів типу «Технікум (коледж) – ВНЗ» свідчать про ефективність ступеневої професійної підготовки фахівців.

В контексте решения проблемных вопросов, возникших в сфере профессионального образования, рассмотрены образовательно-квалификационные уровни отечественных образовательных учреждений, осуществляющих профессиональную подготовку специалистов. Освещены процессы организации многоуровневого образования путем интеграции уровней профессионального образования через создание учебных комплексов, определены цели и основные задачи их функционирования. Представлены данные сравнительного исследования качественных показателей усвоения знаний по дисциплине «Основы технологии производства и ремонта автомобилей» студентами Национального университета водного хозяйства и природопользования, которые окончили техникум и ООШ. Сделан вывод, что результаты функционирования комплексов типа «Техникум (колледж) – ВУЗ» свидетельствуют об эффективности ступенчатой профессиональной подготовки специалистов.

The question of the functioning of vocational education with educational systems, the results of a comparative study of the level of learning material with discipline «Fundamentals of technology and repair automobiles» by the students of the National University of Water Management and Nature Resources User, who graduated college and school.

Враховуючи те, що свідомість базується на комунікації між людьми, досліджено комунікаційні аспекти формування політичної свідомості. Проаналізовано основні поняття теоретико-методологічного інструментарію. Розглядаючи комунікацію як важливий атрибут політичної свідомості, акцентується увага на ролі інтерактивних комунікацій. Зазначено, що зміст політичної свідомості детермінований змістом категорій свідомість й політика, тому досліджувана проблематика розглядається в контексті 3-х дослідницьких полів - теорії комунікації і теорії свідомості, опосередкованих політичною сферою, яка має комунікативну природу, оскільки формується на процесі обміну інформацією. Особливе місце в дослідженні займають також теорії інформаційного суспільства.

У дисертації здійснено комплексне дослідження особливостей комуні¬каційних аспектів формування європейської політичної свідомості. Озна¬чення концепту “європейська політична свідомість” здійснено в системі споріднених понять: “політична свідомість”, “політична культура”, “полі¬тична поведінка”, "політична комунікація” та “політична ідентичність”. Обгрунтовано, що політична свідомість загалом адекватно відображає сучасні політичні процеси як внутрішньополітичного, так і зовнішньо¬політичного та міжнародного середовища. В її структурі з’явилися нові терміни, які враховують специфіку їхнього відображення у сучасній сві¬домості, серед них: глобальна (глобалістична, планетарна, геополітична) та зовнішньополітична свідомості. Автор доводить, щодо цього переліку потрібно додати поняття "європейська політична свідомість” як різновид регіональної свідомості, що рефлектує спільні проблеми європейських держав та проблематику європейської інтеграції. Досліджено, що об'єктивна необхідність виокремлення даного понят¬тя обумовлена кількома чинниками, а без формування європейської полі¬тичної свідомості практично неможливо становлення і подальший розви¬ток євроінтеграції. Констатовано, що в умовах сучасних комунікаційних впливів вона є суб’єктивним виміром євроінгеграційної політики, ціннісним і когнітивним сприйняттям ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ ЄС, впровал- цінностей і стандартів європейської співдружності, розумінням |КЄННяМ і*ням цілей, завдань і принципів, на яких грунтується ЄС і які віцВИЗНа~ слідує в європейській інтеграції. Це сукупність політичних ідей п ПеРе' і переконань людей, іцо ототожнюють себе з європейським політиЛЯДІВ суспільством - Європейським Союзом і яким властива європейська ,ІНИМ тичність. ІДен- Виявлено низку тенденцій ЩОДО використання європейцями дже інформації для отримання інформації щодо Свропейського Союзу як з ^ ціативи громадян (активна поінформованість), так і з ініціативи европ"“" ських установ або ЗМІ (пасивна поінформованість). Ці тенденції стос ' ються як пріоритетів (зокрема щодо конкретних джерел інформації) так і специфіки дії в окремих країнах ЄС, окремих соціально-демографічних групах. Особливу увагу зосереджено на аналізі становлення європейської по¬літичної свідомості українців, її еволюції відповідно до етапів підтримки з Україні європейського вектора інтеграції та формування компетентної яроєвропейської громадської думки. Доведено, що в плані активної поін¬формованості провідними джерелами у порядку вагомості є: телебачення, інтернет і соціальні мережі, традиційні ЗМІ (газети та радіо). Щодо па¬сивної поінформованості, то ситуація виглядає інакше: основними дже¬релами інформації щодо ЄС залишаються телебачення, соціальні медіа, розмови з друзями, газети та журнали, веб-сайти, радіо.