Професійну мобільність особистості розглянуто як інтегративну властивість фахівця та внутрішній (мотиваційно-інтелектуально-вольовий) її потенціал, який є основою гнучкої орієнтації та діяльнісного реагування в динамічних професійних умовах (відповідно до компетенції та власної життєвої позиції). Розроблено структурно-функціональну модель професійної мобільності, розкрито її основні складові (когнітивну, операційно-дієву, ціннісно-мотиваційну, а також складову соціально-психологічної компетентності), встановлено їх взаємозв'язок з індивідуально-психологічними характеристиками особистості. З'ясовано етапи становлення професійної мобільності (мотиваційний, діяльнісний, інтеріоризаційний) та виокремлено її конструктивні (підвищення професійної життєстійкості, професійна віддача і удосконалення, задоволеність роботою) та деструктивні (дезадаптивність, зниження життєстійкості, професійні деформації та вигорання, маргіналізація, дезорганізація) наслідки. Визначено принципи побудови концепції соціально-психологічних основ професійної мобільності особистості (принципи еквівалентності, динамічності, диференційованого прогнозування, перспективності).

Вивчено матримоніальні уявлення як чинник суб'єктивного благополуччя молоді в шлюбі. Розкрито поняття матримоніальних уявлень у молодих людей та їх вплив на благополуччя молоді в шлюбі. Виявлено негативні закономірності й тенденції щодо планування молодими людьми їх майбутнього сімейного життя, формування у молоді розуміння цінності сім'ї та шлюбу і ролі любові як основи довгострокового шлюбного союзу. Досліджено вплив матримоніальних уявлень молодих людей на їх суб'єктивне благополуччя в шлюбі. Показано, що суб'єктивне благополуччя молоді в шлюбі визначається як стан молодої сім'ї, який припускає задоволення основних індивідуальних і сімейних потреб, що забезпечує стабільність сім'ї, її адаптивність до різних умов існування і задоволеність членів сім'ї внутрішньосімейною взаємодією і стосунками. З'ясовано, що проблема психологічного благополуччя сім'ї полягає в прагненні кожного з подружжя задовольнити власні потреби, мінімізувати узгодженість дій у процесі внутрішньосімейної активності, що руйнує сімейну стабільність і знижує задоволеність подружньою взаємодією та шлюбними відносинами. Доведено дієвість програми соціально-психологічної підтримки благополуччя молоді в шлюбі та можливість її ефективного використання в роботі з молодими людьми.