Висвітлено зв'язки мови давньої пам'ятки "Слово о полку Ігоревім" і мови української народної творчості. Наведено поетичну реконструкцію даного твору.

Освещены связи языка древней памятки "Слово о полку Игоревом" и языка украинского народного творчества. Приведена поэтическая реконструкция данного произведения.

Комплексно досліджено лінгвопоетичні формули давньої пам'ятки "Слова о полку Ігоревім" і усної народної творчості. Проаналізовано поетичні сталі сполучення слів "Слово о полку Ігоревім" і дум, билин Київської Русі, календарно-обрядових пісень. Охарактеризовано фактичний формульний матеріал на підставі частоти вживання поетичної формули у різних фольклорних текстах і "Слові о полку Ігоревім", сталості створеного нею образу, смислових і емоційних відтінків. Описано історію вивчення формул "Слова о полку Ігоревім" і фольклору, охарактеризовано різні підходи до термінологічного визначення мовної формули. Проаналізовано статус, функції та загальні особливості стійких конструкцій поетичного тексту. Виявлено сутнісні особливості зазначених формул і різних джерел фольклору (дум, билин, календарно-обрядових пісень). Проведено порівняння поетичних формул "Слова о полку Ігоревім" і різних жанрів усної народної творчості, установлено спільне та відмінне в уживанні подібних сталих сполучень слів. Наведено перелік лінгвопоетичних формул СОПІ і словник паралельних формул "Слова" та поетичного фольклору.

Проаналізовано особливості поширення та розвитку логіки в Україні XVI - XVII ст., визначено взаємозв'язок та розбіжності щодо науково-педагогічного доробку науковців Острозької академії та Замойської вищої школи. Встановлено, що наприкінці XVI - на початку XVII ст. логічні знання поширювались на території України завдяки діяльності перших освітніх закладів: православних братських шкіл, в яких логіка базувалася на концепціях Аристотеля, Порфирія, І. Дамаскіна, М. Псьола і викладалася за "Діалектикою" А. Курбського, та католицьких шкіл (логіка орієнтувалася на західноєвропейську філософську традицію Томи Аквінського, Вільяма Оккама, Дунса Скота). Проведено компаративний аналіз логіки в Острозькій та Замойській академіях (XVI - XVII ст.) за такими ознаками, як: філософська та літературно-джерельна база викладання логіки; статус і місце логіки у викладацькій діяльності викладачів цих академій; вплив логіко-філософського доробку науковців Острозької та Замойської академій на подальший розвиток логічних ідей в Україні. Доведено, що логічні ідеї Острогу і Замойстя вплинули на подальший розвиток вітчизняних логіко-філософських досліджень, зокрема на логіку Києво-Могилянської академії (І. Гізель, Й. Кроковський, Й. Кононович-Горбацький, Ст. Яворський та інші). Обгрунтовано точку зору, відповідно до якої робота ректора Замойської академії "Dialectica Ciceronis..." професора Адама Бурскі визначається як перший український підручник з логіки, виданий 1604 р.