Исследовано действие блокатора рецепторов тестостерона флутамида на пероральное потребление крысами линии Вистар раствора морфина при использовании двухбутылочного метода формирования психической зависимости. Показано, что под влиянием внутрибрюшинного введения флутамида (25 мг/кг) все животные предпочитали воду, тогда как в контрольной группе треть животных предпочитала раствор морфина.

У хронічних експериментах на щурах лінії Вістар досліджено здатність антиандрогенів з різними механізмами дії впливати на перебіг процесу формування фізичної залежності від морфіну та вираженість абстинентного синдрому. Показано, що ципротерон і гозерелін під час профілактичного застосування попереджують розвиток опіоїдної залежності та зменшують ступінь тяжкості проявів абстиненції у самців. Натомість у щурів-самиць найвищу протиадиктивну активність при тривалому введенні виявили бікалутамід і нілутамід. Ефективність застосування флутаміду за аналогічних умов постановки експериментів була достатньо високою у тварин обох статей. Досліди на морфінзалежних тваринах дозволили виявити лікувальну ефективність бікалутаміду та гендерні особливості його протиабстинентної дії, які полягають в більш значному полегшенні перебігу гострого абстинентного синдрому в самиць щурів, аніж у самців. За результатами експериментів зроблено висновок, що патогенетичні механізми адиктивних розладів значною мірою пов'язані з функціонуванням системи андрогенних гормонів, тому подальше дослідження дії антиандрогенів на моделях опіоїдної залежності є раціональним шляхом цілеспрямованого пошуку речовин з потенційною протиадиктивною та протиабстинентною активністю.

Встановлено клініко-патогенетичні закономірності терапевтичної дії еферентних методів лікування хворих з різними формами психологічної патології. Висвітлено роль ендогенної інтоксикації та імунних порушень у патогенезі непсихотичних розладів у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, фармакорезистентних психопатологічних станів і ускладнень психофармакотерапії у хворих на ендогенні психози, а також станів відміни у пацієнтів з опійною залежністю. Виявлено спільні механізми лікувальної дії еферентних методів, які визначаються детоксикаційним, імунокоригувальним і психотропним ефектами. Запропоновано моделі терапевтичного впливу еферентних методів за певними психологічними розладами. Розглянуто підходи та механізми реалізації диференційованого застосування еферентних методів у комплексному лікуванні психічних розладів. Обгрунтовано клінічні та параклінічні критерії ефективності запропонованих терапевтичних програм, здійснено аналіз їх ефективності у порівнянні з загальноприйнятим лікуванням.

Противоабстинентная активность рисперидона исследована на экспериментальной модели опиоидной наркомании. Показано, что изучаемый атипичный нейролептик в дозе 3,5 мг/кг существенно снижает выраженность абстинентного синдрома у морфинзависимых самок крыс Вистар. Уменьшение степени тяжести синдрома у крыс опытной группы сопоставимо со снижением индексов абстиненции у животных, получавших референтный препарат бупренорфин. Сделан вывод о целесообразности дальнейшего изучения специфической активности рисперидона как перспективного средства превентивной терапии наркотической зависимости.

Проведено экспериментальное исследование активности фиксированной комбинации флутамида и рисперидона на модели физической зависимости от морфина у мышей Balb/с. Показано, что дегидротестостерон усиливает проаддиктивный потенциал морфина, тогда как антиандрогенные средства способны угнетать подкрепляющие эффекты опиоидов. Доказано, что противоабстинентная активность комбинированного средства Флуридон отображает свойства его компонентов, оказавших синергичное влияние на проявления синдрома отмены у морфинзависимых животных. Выявленная связь между функциональным состоянием опиоидэргической системы и регуляцией секреции мужских половых гормонов определяет сущность механизма реализации антинаркотической активности Флуридона, ведущая роль в котором принадлежит флутамиду как конкурентному антагонисту тестостерона.

Визначено роль андрогенних гормонів у формуванні морфінової залежності, висвітлено перспективні методи патогенетично обгрунтованої терапії опіоїдної наркоманії. Виявлено потенціювання андрогенами проадиктивних ефектів морфіну, прискорення темпів розвитку стадій психічної та фізичної залежності, посилення проявів гострого абстинентного синдрому у морфінзалежних тварин - щурів різної статі та мишей генетичної лінії Balb/c. Описано нову концепцію андрогенної модуляції адиктивних розладів поведінки та визначено ключові фактори впливу чоловічих статевих гормонів на функціональний стан опіоїдергічної системи. Розглянуто основні принципи інноваційного методу лікування та профілактики рецидивів наркоманії. Запропоновано комбінацію флутаміду та рисперидону як перспективний засіб превентивної терапії опіоїдної залежності.

Исследовано влияние хронического введения морфина на содержание нейромедиаторов в различных структурах головного мозга. Показано, что развитие физической зависимости от морфина и абстинентного синдрома сопровождается снижением активности серотонинергической системы, что проявляется в уменьшении содержания серотонина и его предшественника триптофана. Адренергическая и дофаминергическая системы не реагируют на развитие зависимости и абстиненции изменениями в содержании моноаминов, что свидетельствует о нарушении взаимодействия опиатной и нейромедиаторных систем.

Показана выраженость и информативность отдельных пунктов и кластеров шкалы Гамильтона для больных пожилого возраста с депрессивными расстройствами. Приведены результаты сравнительного исследования эффективности и переносимости антидепрессантов "Флуоксетин" и "Коаксил".

Освещены актуальные вопросы ранней диагностики депрессивных расстройств. Сравнена диагностическая эффективность двух скрининговых опросников по выявлению депрессивной симптоматики среди пациентов общесоматического профиля. Приведены особенности депрессивной симптоматики и психологических характеристик исследованных больных.

Проанализированы данные литературы о нейрохимических и нейрофизиологических механизмах возникновения депрессивных расстройств. Депрессивные расстройства рассмотрены как результат влияния стрессовых факторов, приводящих к возникновению нейротрофических изменений в структурах головного мозга. Применение антидепрессантов приводит к обратному развитию нейротрофических процессов путем воздействия на нейромедиаторные механизмы.

Обоснована необходимость совершенствования отечественной нормативно-методической базы в области оказания психиатрической помощи больным с аффективной патологией. Предложены пути решения проблемы: разработка современных стандартов диагностики и терапии аффективных расстройств и создание Национального консенсуса.

Проанализированы зарубежные руководства и стандарты об оказании психиатрической помощи больным с депрессивными расстройствами. Приведен опрос 120-ти врачей-психиатров разных регионов Украины о стратегиях лечения депрессивного синдрома в рамках различных нозологических групп. Сделан вывод о наличии существенных различий в подходах к лечению аффективных расстройств специалистами Украины и международной практикой и необходимости создания национального консенсуса по лечению данной патологии.

Проанализированы зарубежные руководства и стандарты оказания психиатрической помощи больным с депрессивными расстройствами. Приведен опрос 120-ти врачей-психиатров разных регионов Украины о стратегиях лечения депрессивного синдрома в рамках различных нозологических групп. Сделан вывод о наличии существенных различий в подходах к лечению аффективных расстройств специалистами Украины и международной практикой и необходимости создания национального консенсуса по лечению данной патологии.

Обсуждены современные подходы к диагностике и лечению депрессивных расстройств в общемедицинской практике. Описан опыт раннего выявления депрессий у пациентов территориальной поликлиники.

Здійснено комплексне клініко-психопатологічне обстеження 180 хворих на опійну наркоманію. Визначено різноманітність клінічних проявів абстинентних станів. Виділено чотири варіанти перебігу абстинентного синдрому: експлозитивний, астенічний, дистимічний, психотичний. Встановлено низку передиспонуючих факторів, які дозволяють прогнозувати розвиток різноманітних варіантів перебігу абстиненції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.702.5 + Р281.7/9

Рубрики:

Засоби, які стимулюють центральну нервову систему. Антидепресанти

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж100063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми, пов'язані з психічним здоров'ям медичних працівників, які знаходяться на передньому краї боротьби з коронавірусною хворобою. Зазначено, що в умовах поширення пандемії COVID-19 саме медики отримають не лише фізичне, а й надмірне психічне навантаження. Професійний стрес, який виникає у них під час роботи, може сприяти емоційному вигоранню, викликати тривогу, депресію, інші психопатологічні симптоми і навіть впливати на якість медичної допомоги. Наведено результати дослідження особливостей психічного здоров'я медичних працівників з різних регіонів України в період пандемії. Визначено фактори, що впливають на виникнення стресу, та фактори, що сприяють його подоланню. Представлено комплексну модель подолання негативних наслідків впливу пандемії COVID-19 на психічне здоров'я медичних працівників. Особливу увагу приділено практичним аспектам використання запропонованої моделі.