Досліджено залежність точності довжин векторів від їх довжини та тривалості сеансів за результатами спостережень 34 векторів завдовжки від 5 до 20 км. Результатом спостережень є функціональна залежність між середньоквадратичною похибкою довжини вектора та його довжиною і тривалістю сеансу спостережень. Формулу рекомендовано застосовувати для апріорної оцінки точності геодезичних супутникових спостережень.

У трьох супутникових мережах із середніми довжинами векторів 12, 15 і 27 км досліджено точність положення пунктів залежно від тривалості сеансів відносних статичних спостережень, а також від кількості та розташування вихідних пунктів. Показано, що зменшення тривалості спостережень від 4 до 1 год зменшує точність положення пунктів мереж із довжинами сторін до 24 км у 2 рази, а мереж з довжинами сторін до 42 км - в 2,5 разу. Виявлено, що на точність положення пунктів у супутникових мережах впливає також кількість і розташування вихідних пунктів.

Виведено рівняння залежності середніх квадратичних помилок довжин векторів від віддалі між приймачами та тривалості сеансів спостережень дво- та одночастотними приймачами, які можна використовувати для апріорної оцінки точності супутникових мереж і для встановлення оптимальної тривалості спостережень.

У трьох супутникових мережах, у першій з яких середня довжина векторів - 40,1 км, у другій - 22,7 км і в третій 10,8 км, виконано дослідження залежності точності положення пунктів від застосованого типу ефемерид. Встановлено, що під час створення мереж, в яких є вектори, довші від 30 км, необхідно використовувати остаточні ефемериди. Застосування остаточних ефемерид замість бортових під час створення мереж із векторами, довшими від 30 км, суттєво зменшує тривалість сеансів спостережень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д131.9

Рубрики:

Космічна зйомка

Шифр НБУВ: Ж29144 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено нові функціональні залежності точності визначення довжин векторів від тривалості сеансів спостережень дво- та одночастотними приймачами та відстані між одночасно працюючими приймачами, які дадуть змогу визначати СКП довжин векторів зі значно вищою точністю, які у порівнянні з формулами, одержаними раніше іншими авторами, також відповідають сучасному стану супутникових систем. Вперше при дослідженні точності визначення положення пунктів розглянуто сукупність таких параметрів, як тривалість сеансів спостережень, довжини та кількість векторів, які сходяться на пункті, що оцінюється. За результатами дослідження виведено формули СКП положення пунктів супутникових мереж. Обгрунтовано ефективність спільного використання сигналів супутників двох систем GPS і ГЛОНАСС за зменшення тривалості сеансів спостережень. Встановлено такі параметри для визначення координат пунктів, враховуючи сучасний стан супутникових технологій, як оптимальне значення кута відсічки при використанні супутників двох систем та різній тривалості спостережень дво- та одночастотними приймачами; типи ефемерид для опрацювання результатів спостережень різної тривалості як дво-, так і односистемними приймачами у мережах з різним діапазоном довжин векторів. Вперше встановлено, що при постопрацюванні результатів спостережень супутників двох систем GPS і ГЛОНАСС, найвищу точність пунктів можна одержати при використанні остаточних ефемерид системи GPS і бортових ефемерид системи ГЛОНАСС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д131.9

Рубрики:

Космічна зйомка

Шифр НБУВ: Ж29144 Пошук видання у каталогах НБУВ