Відзначено, що розвиток культурно-дозвільної діяльності студентів як складової частини їх естетичного виховання дає змогу здійснити професійне й особистісне удосконалення особистості. Зауважено, що оптимальною моделлю діяльності молодіжного об'єднання, яким можна вважати студентський клуб, є співробітництво з інституціональними та неінституціональними утвореннями. Наведено модель, яка характеризується швидкістю реагування на насущні проблеми молоді та може бути використана з метою формування культури дозвілля. Запропоновано тезу, що внутрішнім механізом культурно-дозвільної активності молоді є суперечність між існуючими культурно-дозвільними потребами особистості молодої людини, самореалізацією потенціалу у певній сфері діяльності та новими, підвищеними потребами.

Увагу приділено теоретичному аналізу та класифікації сучасних методологічних підходів до формування професійної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Детально розкрито сутність найсучасніших підходів: інтегрованого, акмеологічного, синергетичного, культурологічного, антропологічного, гуманістичного, особистісно-орієнтованого, компетентнісного, технологічного, професіографічного тощо. На підставі значної кількості використаних наукових джерел розкрито стратегії сучасної освітньої галузі у процесі професійної підготовки у закладах вищої освіти. Зазначено, що запропонований матеріал допоможе зорієнтуватися у методологічних траєкторіях формування професійної компетентності, усвідомити їх значення у підготовці майбутніх учителів.