Досліджено гендерні закономірності конфліктної формалізованої мовленнєвої взаємодії, що спрямована на встановлення комунікантами контролю над інтеракцією та виключає можливість досягнення компромісу, з використанням інструментарію та принципів дослідження теорії акомодації, а саме техніки міжсуб'єктного контролю. Зазначено, що стратегії домінування в конфліктній мовленнєвій взаємодії складаються з мовленнєвих тактик, які класифіковано за принципом "сильної", або експлікованої, та "слабкої", або імплікованої; визначено формальні та змістовні тактичні мовленнєві ходи. Визначено, що гендерне диференційоване використання стратегій і тактик домінування, виявлене під час аналізу, полягає у більшій стабільності та впевненості мовленнєвої поведінки юнаків і більшій маневреності мовленнєвої поведінки дівчат. Встановлено, що юнаки ширше використовують формальні тактичні мовленнєві ходи, спрямовані на утримання ініціативи говоріння незалежно від статі опонента. Дівчата більше використовують змістові тактичні мовленнєві ходи, проте в змішаних парах комунікантів вони також широко використовують формальні та тактичні мовленнєві ходи, спрямовані на перехоплення ініціативи. Виявлені закономірності пояснюються впливом соціальних гендерних стереотипних і позиційних рольових приписів публічної дискусії та конфліктом між ними.