Скачати повний текст

З'ясовано морфометричні особливості росту та розвитку дванадцятипалої кишки курей у постнатальному періоді онтогенезу. Встановлено морфологічні зміни дванадцятипалої кишки курей, вирощених за умов радіоактивного забруднення. Проведено морфометричний аналіз досліджуваного органу на тканинному і клітинному рівнях у курей, вирощених в умовно чистій (контрольна група) та другій зоні щодо радіоактивного забруднення (дослідна група). Виявлено асинхронність збільшення маси та довжини кишки та встановлено інтенсивність змін їх вагових та лінійних параметрів у курей досліджуваних груп від одно до 180-добового віку.

На основі проведеного аналізу літературних джерел, результатів моніторингових та власних досліджень з'ясовано, що вірусні ентерити займають провідне місце в інфекційній патології собак і наносять значні збитки власникам тварин. Враховуючи актуальність даного питання, результатом наших досліджень є уточнення, доповнення та узагальнення даних щодо патоморфології різних органів собак за коронавірусного ентериту, що дасть можливість більш детально з'ясувати вплив збудника хвороби на організм тварин. Представлено результати вивчення макроскопічних змін у собак за експериментального відтворення коронавірусного ентериту. За результатами патолого-анатомічного розтину трупів цуценят спостерігаються мікроскопічні зміни у внутрішніх органах, а саме серозний лімфаденіт, тимусі та підшлунковій залозі набряк і гіперемію, нирки нерівномірно забарвлені в коричневий колір, печінка і серце збільшені, розширені судини головного і спинного мозку. Таким чином, виявлений комплекс патолого-анатомічних змін у цуценят за експериментального відтворення хвороби можна вважати характерним критерієм патоморфологічної діагностики коронавірусного ентериту у собак.

Вірусні ентерити займають провідне місце в інфекційній патології собак і призводять до тяжких розладів таких систем, як шлунково-кишкова, серцево-судинна та дихальна. Комплексна діагностика цієї патології у собак розроблена недостатньо. Наведено результати вивчення гістологічних змін у печінці і нирках собак за експериментального зараження парвовірусним ентеритом. Проведено гістологічне дослідження внутрішніх органів, відібраних від трупів (n = 5) цуценят, метис лабрадора з безпородною, що були заражені польовим ізолятом парвовірусу, культивованим на гетерологічних культурах клітин (СПЕВ, ВНК-21, RK-13). Присутність парвовірусу, без інших асоціантів у дослідних тварин, підтверджено в ІФА та ІХА. Виготовлені гістологічні зрізи фарбували гематоксиліном й еозином за стандартними прописами. Загальну гістологічну будову і мікроструктурні зміни в гістологічних препаратах вивчали під світловим мікроскопом.

Випадки діареї у собак у ветеринарній практиці - явище звичайне і у більшості випадків вимагає лише невеликого ветеринарного втручання. Проте, завжди є потенційна вірогідність того, що будь-який із випадків викличе серйозне захворювання. Наведено результати гематологічних і біохімічних показників крові собак за різних форм прояву парвовірусного ентериту. За результатами проведених комплексних досліджень показано, що у собак, хворих на парвовірусний ентерит, характерними є зміни морфологічного та біохімічного складу крові. Було встановлено незначні відхилення від фізіологічних лімітів, залежно від форми прояву захворювання, які в основному характеризують функціональний стан печінки та серця. За парвовірусного ентериту встановлено поліорганну недостатність із розвитком патологічної імуносупресії - гепаторенального синдрому.

Узагальнено дані сучасної літератури та наведено результати досліджень щодо коронавірусної інфекції собак, зокрема хворобу розглянуто з різних сторін і на різних рівнях деталізації біологічних і молекулярно-генетичних характеристик етіологічного фактору, філогенезу, патогенетичних механізмів та особливостей епідеміології та епізоотології, клінічного прояву та патоморфологічних змін. Детально описано макро- та мікроскопічні зміни в різних органах за коронавірусної інфекції в собак. Окрему увагу приділено особливостям діагностики та профілактики коронавірусних захворювань.

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.312

Рубрики:

Інфекційні хвороби коней

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.353 + П843.9

Рубрики:

Окремі зоопатогенні віруси та їх групи

Шифр НБУВ: ВА859817 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Увагу приділено проблематиці інфекційних ентеритів собак. Науково обгрунтовано результати досліджень епізоотологічних особливостей парво- та коронавірусної інфекції та встановлено їх роль у нозологічному профілі ентеритів собак. З’ясовані зміни гематологічних показників у собак за парво- і коронавірусного ентериту. Визначено коливання морфологічних і біохімічних показників крові залежно від різних клінічних форм парвовірусної інфекції. Для оцінки порушень гуморальної та клітинної ланок імунітету, мікро- і макрофагальної системи, зниження неспецифічного захисту організму запропоновано і науково обгрунтовано проведення аналізу інтегральних лейкоцитарних індексів на основі формули крові, що відображає стан нейрогуморального гомеостазу. Встановлено показники клітинного імунітету в собак, хворих на нарво- і коронавірусний ентерит, котрі порівняні з динамікою результатів після вакцинації для визначення оптимального терміну ревакцинації. Визначено зміни показників гуморального імунітету проти парвовірусного ентериту після перехворювання у певні поствакцинальні періоди, враховуючи концентрації специфічного Ig G та напруженість передачі материнських антитіл. Розроблено й апробовано схему отримання фракції тотальних Ig G методом афінної хроматографії за допомогою сорбентів на основі іммобілізованих імуноглобулінів зв’язувальних білків, зокрема, рекомбінантного білка А Staphylococcus aureus з високим рівнем стабільності. Виділено польові штами корона- та парвовірусу, проведено їх ізоляцію й адаптацію в системі in vitro та визначено патогенність на сприйнятливих тваринах. Експериментально доведено можливість адаптації та накопичення польового ізоляту парво- та коронавірусу в системі in vitro на гетерологічних культурах клітин з визначенням їх патогенності. Показано, що виділений польовий ізолят здатен викликати розвиток хвороби у собак за експериментального інфікування. З метою удосконалення діагностики інфекції розроблено протокол постановки ПЛР для виявлення ДНК парвовірусу в біологічному матеріалі. Встановлено, що мікроскопічні та гістохімічні зміни в органах і тканинах собак, експериментально інфікованих парвовірусом дещо відрізняються від таких у спонтанно хворих тварин. Однак, макроскопічні зміни були подібними. Експериментально встановлено, що за коронавірусної інфекції у цуценят основні макроскопічні зміни локалізувалися в тонкому кишечнику. На підставі вивчення макро- та мікроскопічних змін у тканинах і клітинах організму собак за парво- та коронавірусної інфекції при природному і експериментальному інфікуванні встановлені діагностичні маркери та розроблено схему диференційної патоморфологічної діагностики.