На основі праць видатних істориків України (М.С.Грушевського, М.П.Драгоманова, М.Костомарова, В.Липинського, В.Антоновича) вперше здійснено спробу комплексного аналізу національних традицій державотворення у контексті історичних, наукових, республікансько-демократичних, автономістських традицій та самостійницьких прагнень. Відображено соціальний досвід добротворення, благодійності та гуманізму в Україні з початку їх зародження до сьогодення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т010.3

Рубрики:

Історична наука і суспільство

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано передумови розвитку процесу історичного пізнання, зародження знань про історичні традиції українського народу, удосконалення усіх знань, ускладнення форм та засобів вивчення історичного минулого України та державницьких традицій її народу. Висвітлено процес виникнення та ствердження організаційних структур української історичної науки: наукових установ, товариств, комісій, історичних часописів як осередків соціалізації української історичної науки та популяризаторів національних традицій. Детально проаналізовано головні ідейно-наукові напрямки та течії в українській історіографії, а також світоглядні орієнтації українських істориків щодо бачення проблем державотворення, змісту національної ідеї та державотворчих можливостей українського народу. Показано самобутність української історіографії, розкрито зміст найголовніших концептуальних ідей, теорій та схем української історії, місце у ній проблем боротьби народу за здобуття, утвердження та захист української державності. Досліджено ідейно-політичну спадщину та державницькі концепції представників національної науки, зокрема, охарактеризовано погляди пристрасних поборників республіканських та монархічних, самостійницьких, автономістських і федералістських ідеалів за конкретних історичних умов.

Проаналізовано традиції законодавчої, виконавчої та судової влади. Розкрито роль релігії, національної еліти у житті українського народу.

Проанализированы традиции законодательной, исполнительной и судебной власти. Раскрыта роль религии, национальной элиты, в жизни украинского народа.

Проаналізовано новітній історіографічний процес дослідження національних традицій українського державотворення. З'ясовано стан і повноту вивчення проблеми. Встановлено, що наявні праці не дають цілісного уявлення про надбання українських істориків у цій галузі історіографії. Проаналізовано новітні праці істориків України та діаспори, а також історичну складову суміжних наук, присвячених національним традиціям українського державотворення, починаючи з княжих та козацько-гетьманських часів і завершуючи відновленням незалежності України, її розбудови. Доведено, що новітня історіографія розглядає національні традиції українського державотворення в контексті самобутності українського народу, його багатовікових національно-визвольних змагань за волю, державність, незалежність, самостійність та соборність України. Обгрунтовано доцільність подальших досліджень національних традицій українського державотворення, узагальнення досвіду, винесення повчальних уроків для сучасності з акцентом на взаємодію історичних, генетичних, ментальних, психологічних, світоглядних та інших особливостей українського народу.