Наведено результати дослідження становлення та розвитку концепції управління диверсифікацією на підприємстві, яка є системою поглядів на рушійні сили та методи досягнення мети підприємства на підставі методологічного ефекту диверсифікаційної політики. Визначено рівень конкурентоспроможності промислових підприємств, запропоновано методику оцінки й обгрунтовано вибір стратегічних альтернатив диверсифікаційного розвитку підприємства.

Приведены результаты исследования становления и развития концепции управления диверсификацией на предприятии, представляющей собой систему взглядов на движущие силы и методы достижения цели предприятия через методологический эффект диверсификационной политики. Определен уровень конкурентоспособности промышленных предприятий, предложена методика оценки и обоснован выбор стратегических альтернатив диверсификационного развития предприятия.

Розглянуто питання теорії інституціоналізації економічного розвитку й інституціональних змін у трансформаційних суспільствах у контексті цивілізаційного розвитку. Узагальнено основні тенденції економічної динаміки в різних сферах господарства України та Польщі. Проаналізовано інституціональні основи міжнародних економічних відносин. Увагу приділено передумовам формування корпоративних структур у вітчизняній економіці, трансакційним витратам і тенденціям розвитку ринку продовольства, ролі інформації на підприємстві, аналізу сучасних організаційно-економічних теорій підприємства.

Рассмотрены вопросы теории институционализации экономического развития и институциональных изменений в трансформационных обществах в контексте цивилизационного развития. Обобщены основные тенденции экономической динамики в разных сферах хозяйства Украины и Польши. Проанализированы институциональные основы международных экономических отношений. Уделено внимание предпосылкам формирования корпоративных структур в отечественной экономике, трансакционным расходам и тенденциям развития рынка продовольствия, роли информации на предприятии, анализу современных организационно-экономических теорий предприятия.

Узагальнено та удосконалено теоретичні основи, методичні підходи та практичні рекомендації щодо формування диверсифікаційної політики підприємства за умов трансформаційної економіки. На підставі аналізу макро- та мікроекономічних процесів виявлено основні напрями стратегічного розвитку підприємств України та визначено роль стратегії диверсифікації як ефективного засобу досягнення їх стійкого економічного зростання. Систематизовано та класифіковано фактори, що впливають на процес диверсифікації та його результати у вигляді ієрархічної структури за ознаками мети, рівня, напряму, об'єкта. Визначено роль держави як фактора диверсифікації, розроблено систему її державної підтримки. Запропоновано концепцію управління диверсифікацією, яка є системою поглядів на рушійні сили та методи досягнення мети підприємства шляхом методологічного обгрунтування, впровадження та оцінки диверсифікаційної політики. Розроблено механізм її формування на базі застосування методів і засобів послідовного вибору напрямків розвитку підприємства, що дозволяє через сукупність певних процедур та використання відповідних критеріїв обгрунтувати необхідність, можливість і доцільність диверсифікації.

Уточнено категорійно-понятійний апарат інституціонального розвитку корпоративного сектора економіки та розширено теоретико-методологічний підхід до інституціонально-інституційної сутності корпорації як базового елемента корпоративного сектора економіки. Розроблено інституціональну модель корпоративної економіки, що забезпечує створення ефективних механізмів розпитку корпоративного сектора. Розроблено мультиплікативну модель оцінювання рівня інституціонального розвитку корпорації. Запропоновано підхід до побудови структури інституціонального середовища корпоративного сектора економіки та підхід до його інституційного розвитку. Систематизовано чинники корпоратизації економіки за критерієм рівня інституціональної динаміки економіки. Удосконалено механізм корпоративного управління та модель інституціоналізації соціальних інструментів корпоративного контролю. Розвинуто концепцію інституціонально-матричного устрою економіки з урахуванням сучасних тенденцій корпоратизації та концепцію заміщення технологічних устроїв у контексті розвитку нових форм корпоративної взаємодії.

Узагальнено теоретичні засади дослідження корпорації як інституту та інституції корпоративної економіки, нових механізмів інституціонального розвитку корпорацій в Україні. Проаналізовано інституційне забезпечення функціонування корпорацій в Україні та виявлено шляхи розвитку інституціонального середовища українських корпорацій. Розкрито особливості та напрями вдосконалення зовнішнього та внутрішнього інституціональних механізмів управління розвитком корпорацій.

Визначено напрями інституціональних змін конкурентного середовища корпорації, найважливішими з яких є глобалізація, інноваційні процеси та зміни в теоретичних підходах щодо співвідношення конкуренції/монополії. Обгрунтовано, що основним засобом підвищення ефективності національного господарства може стати відновлення високого рівня концентрації виробництва на базі виваженого антимонопольного регулювання.

Зазначено, що аналіз розвитку інтелектуального капіталу та його складових (людський, структурний і маркетинговий капітал) в Україні показав, що організаційний капітал в Україні, як і для багатьох інших країн, має важливе значення, оскільки ми живемо у вік інноваційних технологій. Наголошено, що країна, яка спрямовує свої ресурси на створення інновацій, має великі перспективи в майбутньому. Проведено аналіз рівня інтелектуального капіталу для економік України, Росії та Ізраїлю, а також його впливу на інноваційний розвиток країн.