Надано філософську характеристику основних форм гри в інформаційному суспільстві: віртуальності, симуляції, поліонтологічності. Висвітлено ігровий вимір концепції наративу як шляху до самоідентичності. Виокремлено спільні ознаки та функції гри та нарації як складові процесу самоідентифікації: самодостатність, спорідненість з інтерпретацією, існування у межах правил. Запропоновано визначення феномену гри як тотальності, що здатна зберігати свою ідентичність та оновлюватися як цілісне утворення завдяки дії сизигійних механізмів, утверджуючи статус однієї з первинних характеристик людини та соціуму.

Експліковано концепцію тотальності, що досліджує новий напрям у вітчизняній філософії - тоталогію - вчення про оновлення, в якому механізм життя розглядається на основі суб'єкт-об'єктної цілісності людини. Толерантність виступає одним із важливих дискретів суспільної тотальності.

Эксплицируется концепция тотальности, цель которой - утверждение нового направления в отечественной философии - тоталлогии - учения об обновлении, в котором механизм жизни рассматривается через развёртывание субъект-объектной целостности человека. Толерантность является одним из важнейших дискретов общественной тотальности.

The article explicates the concept of totality, which aim is to substantiate the new trend of the native philosophy - totalogy, the study about renewal, in which the mechanism of life is observed through the development of human subject-objective integrity. The tolerance is presented as one of the important discrets of social totality.