Проаналізовано поширені варіанти техніки спаду за матеріалами кіно- та відеозйомки за період 1952 - 1997 рр. Розглянуто питання варіативності розповсюджених форм спаду залежно від кваліфікації гімнаста та складності вправ.

Наведено характеристику роботи м'язів під час виконання махових вправ із застосуванням різної техніки. Обгрунтувано доцільность виконання цих вправ хлистоподібно-кидковим способом на засадах раціональності м'язової координації.

Наведено результати досліджень щодо вивчення техніки виконання махових вправ на перекладині з протиобертанням. Визначено їх оптимальні варіанти, розроблено робочу класифікацію.

Узагальнено та проаналізовано досвід теорії та практики юнацького спорту з питань підвищення ефективності процесу навчання та вдосконалення техніки сучасних складних махових вправ на перекладині. Шляхом біохімічного та системно-структурного аналізу кіноматеріалів махових вправ на перекладині досліджено їх розповсюджені форми та з'ясовано раціональні варіанти. Розкрито основні механізми згинально-розгинальних рухів у плечових і кульшових суглобах і виявлено їх оптимальні варіанти. Визначено універсально-видові та індивідуально-видові локальні компоненти махових вправ, які складають базову технічну підготовку гімнастів на перекладині. Розроблено та обгрунтовано методику навчання маховим вправам, сконструйовано тренажерні пристрої, підібрано комплекс спеціальних підготовчих вправ для правильного формування рухових навичок і прискорення процесу оволодіння базовими вправами.

Розкрито зміст основних загальновживаних гімнастичних термінів зі стройових вправ, крокування та бігу (шикування, гімнастичні розминання, дії в русі, фігурне марширування, рухи по колу, перешикування з рухом у косих напрямах), вправ на розвиток фізичних якостей та вільні вправи. Подано трактування понять з прикладних вправ (лазіння, переповзання, метання та ловля), вправ з предметами (гімнастичною палицею, скакалкою), вправ на гімнастичних приладах (викрути, повороти, підйоми, хвати), акробатичних вправ ( сальто, шпагати, стійки, перекати), вправ художньої гімнастики (хвиля, помахи, ходьба, біг, рівновага).

За результатами вивчення й аналізу антропометричних показників виділено три основні типи тілобудови спортсменів складнокоординованих видів спорту. На прикладі виконання вправ великим махом на поперечині розглянуто зміну розташування ЗЦВ тіла спортсмена з різними типами будови тіла під час переміщення рук і ніг відносно тулуба, як складовими згинально-розгинальних рухів у плечових і тазостегнових суглобах, що лежать в основі руху гімнаста. Показано, що ЗЦВ тіла в спортсменів одного й того ж росту змінюється по-різному, в одному і тому ж положенні рук і ніг, залежно від конституції. Розглянуто вплив зміни ЗЦВ тіла спортсмена на такі основні біомеханічні характеристики, як момент інерції та кінетичний момент, що є основними показниками зміни механічної енергії у разі обертових рухів гімнаста на поперечині за рахунок рухів у тазостегнових і плечових суглобах у підготовчій та основній стадіях.

Зазначено, що армспорт - один із доступних, цікавих, емоційних видів спорту, який сприяє розвитку спритності, кмітливості, волі, сили, витривалості тощо, на теренах України є відносно новим. Його технічна та силова підготовка, яка складає основу навчально-тренувального процесу, вимагають постійного пошуку сучасних методів навчання. Мета роботи - аналіз технічних прийомів, індивідуальних фізичних і морально-вольових якостей для раціональної побудови навчально-тренувального процесу та пошуків основних напрямів спеціальної фізичної підготовки (СФП) у тренуванні рукоборця. За допомогою аналізу науково-методичної літератури, опитування спеціалістів, які працюють у галузі армспорту, аналізу відеоматеріалів спортсменів різної кваліфікації, вивчення рівня фізичної підготовки спортсменів високої кваліфікації рекомендовано основні напрями побудови програми СФП для студентів-новачків із метою підвищення ефективності навчально-тренувального процесу.