Синтезирована оптимизированная модель множества ключевых факторов, упорядоченных по важности влияния на процесс проектирования электронного издания для планшетного компьютера.

Розв'язано актуальну науково-прикладну задачу, що полягає в розробленні інформаційної технології проектування електронних видань (ЕВ) для планшетних комп'ютерів (ПлК) на основі створення необхідних моделей, методів і програмних компонент автоматизації зазначеного процесу. Проаналізовано особливості створення й розповсюдження, а також сучасні методи й апаратно-програмне забезпечення процесу проектування ЕВ для ПлК. Розроблено етапи розгортання довідково-інформаційного фонду ЕВ відкритого доступу (на прикладі Української академії друкарства) і запропоновано рекомендації щодо його технічного оснащення. Систематизовано інформацію щодо видів і технічних характеристик ПлК. Запропоновано класифікацію та математичну модель ідентифікації ЕВ для ПлК. Побудовано функцію належності лінгвістичної змінної "Складність проектування ЕВ для ПлК". Оптимізовано модель пріоритетності впливу факторів на процес проектування ЕВ для ПлК. Розроблено модель пріоритетності вибору мобільної апаратно-програмної платформи у процесі проектування ЕВ для ПлК. Розроблено функціональну модель процесу проектування ЕВ для ПлК. Удосконалено метод розроблення концептуальних прототипів ЕВ для ПлК. Розроблено макет і описано компоненти інтерфейсу початкового екрана автоматизованої системи проектування концептуальних прототипів ЕВ для ПлК.

У процесі проектування електронних видань для планшетних комп'ютерів використовують різноманітні методи й апаратно-програмні засоби розроблення прототипів. Дослідження та створення нових ефективних методів одержання концептуальних прототипів електронних видань для планшетних комп'ютерів є актуальним і доцільним завданням, яке вдалося виконати з використанням методів системного аналізу. Проаналізовано найбільш відомі способи одержання інтерактивних структурних прототипів системи на основі її паперових зразків. Запропоновано метод розроблення концептуальних прототипів і показано його місце у структурі інформаційної технології проектування електронних видань для планшетних комп'ютерів. Визначено перелік потенційних недоліків пропонованої автоматизованої системи проектування. Наведено приклад застосування запропонованого методу. Названо апаратно-програмне забезпечення, потрібне для розроблення автоматизованої системи проектування концептуальних прототипів електронних видань для планшетних комп'ютерів. Створено макет інтерфейсу початкового екрана автоматизованої системи проектування та розглянуто його компоненти.

Розроблення моделей, методів і програмного забезпечення для автоматизації процесу проектування електронних видань для планшетних комп'ютерів є актуальним завданням. Здійснено декомпозицію (блоку A5) другого й (блоку A53) третього рівня контекстної діаграми функціональної моделі IDEF0 процесу проектування електронних видань для планшетних комп'ютерів. Детально розглянуто функції (позначені блоками) й об'єкти (позначені стрілками) діаграм декомпозиції. Розроблено структуру інформаційної технології проектування електронних видань для планшетних комп'ютерів. Структура показує внутрішню організацію, взаємозв'язки компонентів системи. Запропонована інформаційна технологія складається з ієрархічно впорядкованих компонентів, а саме: процесу (А0), підпроцесів (А1 А6), операцій (А51 А55) і дій (А531 А534).

Проаналізовано сучасний стан науково-освітньої бібліотеки Українській академії друкарства (УАД) з огляду на появу нових інформаційно-комунікаційних технологій. Розглянуто проблему наявності фахових наукових видань УАД та інших українських інституцій аналогічного профілю у відкритому доступі у порівнянні з закордонними. Запропоновано рекомендації щодо технічного оснащення майбутнього інституційного репозитарію відкритого доступу УАД та етапи його впровадження.

На базі оптимізованої моделі множини ключових факторів, упорядкованих за важливістю впливу на процес проектування електронного видання для планшетного комп'ютера, розглянуто застосування нечіткого відношення переваги та множини недомінованих альтернатив у задачі раціонального вибору дизайну електронного видання для планшетного комп'ютера за наявності декількох критеріїв.

Запропоновано визначення та класифікацію електронних видань для планшетних комп'ютерів (ПК). Створено математичну модель електронного видання для ПК. Побудовано модель розподілу груп електронних видань для ПК за ступенем складності проектування.

Розроблено домінантну ієрархічну модель множини ключових факторів, упорядкованих за важливістю впливу на процес проектування електронного видання для планшетного комп'ютера.

Розроблено ієрархічну модель множини ключових критеріїв вибору мобільної апаратно-програмної платформи в процесі проектування електронного видання для планшетного комп'ютера.

На підставі обчисленої багатокритеріальної оцінки корисності альтернатив синтезовано модель послідовності вибору мобільної апаратно-програмної платформи в процесі проектування електронного видання для планшетного комп'ютера.

Розроблено функціональну модель процесу проектування електронних видань для планшетних комп'ютерів на базі методології IDEF0, а саме: визначено мету створення, точку зору, цільову аудиторію моделі та межі моделювання (контекст); запропоновано ієрархію функціональних блоків системи (дерево вузлів); керуючись синтаксисом і семантикою IDEF0, побудовано контекстну діаграму моделі та її декомпозицію першого рівня.

Поточні умови функціонування вітчизняних машинобудівних підприємств є складнопрогнозованими, що характеризуються значною кількістю загроз їх економічній безпеці. Забезпечення необхідного рівня економічної безпеки, як основи для функціонування та подальшого успішного розвитку підприємства, вимагає застосування адекватних ситуації технологій управління. Використання антикризових технологій уможливлює не лише підтримку на необхідному рівні економічної безпеки певного підприємства, але й, через відстеження усіх змін у середовищі функціонування, - розроблення та реалізацію превентивних захисних заходів. Успішність застосування антикризових технологій в управлінні економічною безпекою підприємства значною мірою залежить від аналітичного забезпечення, основою якого повинна стати інформація про наявність, динаміку розвитку та рівень впливу зовнішніх і внутрішніх загроз. Узагальнення інформації щодо пріоритетності впливу сукупності зовнішніх загроз на економічну безпеку машинобудівних підприємств сприяло, шляхом застосування системного аналізу та теорії графів, їх ієрархічному впорядкуванню та побудові відповідної моделі. Одержані результати є підгрунтям для формування методичного забезпечення застосування антикризових технологій в управлінні економічною безпекою машинобудівного підприємства.

Узагальнено теоретичні засади та розроблено методичні підходи щодо застосування антикризових технологій в управлінні економічною безпекою машинобудівного підприємства. Розроблено інтегрований методичний підхід до застосування антикризових технологій в управлінні економічною безпекою підприємства, який на відміну від існуючих, зумовлює: формування комплексної системи діагностування рівня безпеки, що передбачає поєднання кількісних і якісних методик і ступеня агресивності зовнішнього середовища; побудову технологічної схеми моніторингу, яка уможливлює розпізнавання й ідентифікацію як ризиків і загроз, так і моменту появи ознак кризового явища, ситуації та стану. Запропоновано алгоритм здійснення моніторингу рівня економічної безпеки підприємства, що забезпечує з урахуванням специфіки господарської діяльності машинобудівних підприємств проведення розрахунку інтегрального показника, який є інструментом під час розробки та реалізацї певних антикризових заходів.

За складних умов трансформації національної економіки існування, сталість розвитку та рівень ефективності вітчизняних підприємств великою мірою залежить від їх системи економічної безпеки. Інформаційним підгрунтям дій суб'єктів безпеки мають стати результати обліково-аналітичного забезпечення. Розроблено модель пріоритетності впливу ключових внутрішніх загроз на економічну безпеку промислових підприємств, спираючись на узагальнення думок працівників облікових та аналітичних підрозділів, яка стане інформаційним базисом для прийняття рішень суб'єктами безпеки.

В умовах посилення невизначеності у зміні середовища функціонування та пріоритетності збереження бізнесу наявність та ефективне функціонування системи економічної безпеки підприємства стає визначальним. Результативність дій суб'єкта безпеки визначається не лише кількістю працівників у спеціалізованому підрозділі, а й їх ресурсному забезпеченні, найбільшою мірою - інформаційному. Саме інформація, будучи основою прийняття кожного управлінського рішення, потребує максимальної уваги, а досягнення нею необхідних якісних показників для застосування в сфері економічної безпеки - реалізації взаємопов'язаних процедур отримання, систематизації, узагальнення, перевірки тощо. Рівень економічної безпеки певного підприємства суттєво залежить від можливості своєчасного розпізнавання та реалізації певних захисних заходів стосовно зовнішніх та внутрішніх загроз. Застосування математичного моделювання уможливило визначення пріоритетності впливу зовнішніх загроз на економічну безпеку промислових підприємств, що є інформаційним базисом для розроблення та реалізації управлінських рішень суб'єктами безпеки.

Проаналізовано досвід бюджетного фінансування видавничої справи в Україні, зокрема щодо реалізації програми «Українська книга». Запропоновано шляхи подальшого удосконалення методологічних і практичних засад реалізації програми «Українська книга». Методологічно обгрунтовано та розроблено проекти документів необхідних для реалізації зазначеної програми в умовах наближення до європейських норм регулювання державної підтримки. Розкрито особливості вітчизняної інформаційної сфери та видавничої справи.

Досліджено важливу проблему на шляху втілення концепції сталого розвитку є формування системи вимірювання для кількісного та якісного оцінювання цього складного процесу. Запропоновано визначення ступеня готовності інформаційної сфери за допомогою індексу сталого розвитку інформаційної сфери, що є сукупністю показників (індикаторів), що характеризують стан інформаційної сфери та рівень доступу до інформаційної продукції з метою визначення того, як держава використовує можливості інформаційної сфери для розвитку громадян, суспільства та держави.