Розкрито фінансово-правові та практичні аспекти процесів реорганізації, визначено понятійний апарат і економічну суть реорганізації, реструктуризації та санації як економічного явища. Увагу приділено напрямкам і процедурі структурної перебудови національної економіки України. Висвітлено юридичні аспекти у процесах ухвалення рішення про реорганізацію. Проаналізовано етапи проведення реорганізації юридичної особи, охарактеризовано методичний інструментарій формування розділового та передавального балансу. Запропоновано методику виділення чистих активів підприємства. Наведено основні методи економічної доцільності реорганізації.

Раскрыты финансово-правовые и практические аспекты процессов реорганизации, определены понятийный аппарат и экономическая сущность реорганизации, реструктуризации и санации как экономического явления. Внимание уделено направлениям и процедуре структурной перестройки национальной экономики Украины. Освещены юридические аспекты в процессах принятия решения о реорганизации. Проанализированы этапы проведения реорганизации юридического лица, охарактеризован методический инструментарий формирования раздельного и передаточного баланса. Предложена методика выделения чистых активов предприятия. Приведены основные методы экономической целесообразности реорганизации.

Висвітлено сутність ціноутворення в сучасній економіці. Розглянуто правила розрахунку внутрішніх, зовнішньоторговельних, світових, оптових і роздрібних цін, а також цін міжнародних контрактів. Розкрито прийоми формування цінової політики, цінових стратегій і методів для ухвалення самостійних господарських рішень, що підвищують ефективність бізнесу.

Освещены сущность ценообразования в современной экономике. Рассмотрены правила расчета внутренних, внешнеторговых, мировых, оптовых и розничных цен, а также цен международных контрактов. Раскрыты приемы формирования ценовой политики, ценовых стратегий и методов для принятия самостоятельных хозяйственных решений, повышающих эффективность бизнеса.

Розглянуто теоретичні підходи щодо проблеми реструктуризації металургійних підприємств. Розкрито особливості даного підприємства та галузі в цілому як об'єкта реструктуризації. Розроблено методику вибору напрямків і процедур реструктуризації підприємств і виділено типові етапи її здійснення. Запропоновано механізм прийняття рішень реструктуризації материнського підприємства. На підставі розроблених методичних положень проведено аналіз фінансово-економічного стану до та після реструктуризації з метою визначення економічної доцільності проведених заходів на підприємстві з повним металургійним циклом. Наведено моделі організації виробництва ефективного ведення технологічного процесу та методику вдосконалення холдингової структури управління дочірніми підприємствами.

Теоретично обгрунтовано головні функціональні складові форм реорганізації, економічні передумови й особливості реорганізаційних процесів у кризовій ситуації, організаційно-економічні та нормативно-правові механізми їх упровадження. Розроблено концепцію стратегії реорганізації економічного розвитку на підставі інноваційного оновлення галузі. Запропоновано концепцію розвитку внутрішнього ринку споживання металопрокату. Розроблено напрями антикризового управління, які забезпечують раціональну координацію всіх елементів, взаємозв'язаних на мікрорівні у єдиний регульований правовими нормами механізм.

Висвітлено проблеми управління функціонуванням і регіонально-інвестиційним розвитком будівельного комплексу (БК) в системі економічних відносин на основі кластерної моделі господарювання. Розглянуто питання методологічного забезпечення та економічної доцільності управління БК, що сприяють розвитку України, зокрема Донеччини. Визначено складову регіональної політики, проблеми створення будівельного кластера у регіоні. Описано методику формування активів кластерної бізнес-моделі з внутрішніми бізнес-процесами. Викладено концепцію розвитку потенціалу кластеризації БК України. Обгрунтовано методологію оцінювання результативності та потенціалу стратегії кластеризації (ПСК) галузей окремого регіону, визначення рейтингу ефективності ПСК Донеччини; формування організаційно-економічного механізму управління і моделювання економічних взаємовідносин між суб'єктами господарювання зі стратегічною спрямованістю.

Висвітлено тенденції розвитку чорної металургії України на світовому ринку металургійної продукції, вплив глобалізаційних процесів на формування та реорганізацію активів промислових комплексів (ПК). Обгрунтовано механізм організаційно-економічних та юридичних форм реорганізації. Описано трендові моделі економічної доцільності організаційно-економічних форм діяльності для визначення раціональної реорганізації на підставі фінансового аналізу. Розкрито функціональні складові економічних передумов процесів реорганізації в кризовій ситуації. Розглянуто питання методологічного забезпечення управління даними процесами, організаційно-економічні умови, що сприяють розвитку ПК. Визначено складову управління розвитком економічних процесів у реорганізації ПК.

Освещены тенденции развития черной металлургии Украины на мировом рынке металлургической продукции, влияние глобализационных процессов на формирование и реорганизацию активов промышленных комплексов (ПК). Обоснован механизм организационно-экономических и юридических форм реорганизации. Описаны трендовые модели экономической целесообразности организационно-экономических форм деятельности для определения рациональной реорганизации на основе финансового анализа. Раскрыты функциональные составляющие экономических предпосылок процессов реорганизации в кризисной ситуации. Рассмотрены вопросы методологического обеспечения управления данными процессами, организационно-экономические условия, способствующие развитию ПК. Определена составляющая управления развитием экономических процессов в реорганизации ПК.

Подано результати аналітичних досліджень важливої складової виробництва - вугледобувної, гірничорудної та металургійної промисловості України. Виявлено, що вітчизняне національне господарство має значні невикористані внутрішні потенціальні можливості для активізації виробництва та підвищення його економіко-технологічної структури до рівня світових досягнень. На засадах аналізу підсумків взаємодії та взаємозв'язку складових комплексу гірничо-металургійного виробництва, таких як сировинні матеріали (залізорудна сировина, лом чорних металів, кокс, коксівне вугілля), обгрунтовано орієнтири стратегічного розвитку, реалізація яких забезпечить підвищення рівня ефективності та конкурентоспроможності підприємств наведених галузей. Запропоновано концепцію розвитку технологічної структури металургійного виробництва.

Розглянуто питання вдосконалення науково-методичного підходу щодо підвищення ефективності управління соціально-економічним розвитком регіону. Наведено особливості процесу регіонального управління, соціально-економічні умови розвитку регіону в контексті розвитку міста. Проаналізовано стан і проблеми управління соціально-економічним розвитком регіону (на прикладі Донецької області). Як складову частину регіонального розвитку досліджено питання методологічного забезпечення управління регіоном на основі інтегральної оцінки соціально-економічних та екологічних індикаторів. Розроблено науково-методичний підхід моніторингу соціально-економічного розвитку регіону згідно з принципами електронного уряду, узагальнено пропозиції щодо розвитку інформаційної бази регіону. Обгрунтовано механізм інформаційно-координаційного управління в системі прийняття стратегічних рішень і контролю.

Розглянуто методичний підхід до інфраструктурного забезпечення інвестиційної діяльності в регіонах та обгрунтовано ознаки класифікації учасників інфраструктурного забезпечення за їх функціональним призначенням. Надано оцінку тенденцій розвитку та стану інвестиційної діяльності в регіонах України. Проаналізовано рівень її інфраструктурного забезпечення, визначено вплив допоміжних учасників інфраструктури на інвестиційну діяльність. Запропоновано стратегію удосконалення інфраструктурного забезпечення інвестиційної діяльності в регіонах та розглянуто механізм її реалізації.

Запропоновано концептуальну модель управління розвитком технологічних систем, компенсаційний механізм інтенсифікації технологічних параметрів, що базується на відхиленнях фактичних значень "ключових показників ефективності" від потенційно досяжних значень "оптимальних параметрів бізнес-процесів" (ZBB); обгрунтовано економічну сутність цих категорій.