Науково обгрунтовано теоретичні засади щодо організації функціонування національного вторинного ринку цінних паперів та виявлено основні проблеми його розвитку. Проаналізовано правові основи діяльності учасників цього ринку. Узагальнено зарубіжний досвід функціонування інфраструктури вторинного ринку цінних паперів з метою його адаптації та подальшого використання на національному ринку. Запропоновано методичні та практичні рекомендації щодо удосконалення функціонування вторинного ринку цінних паперів України та розроблено пропозиції щодо подальшого його розвитку, які базуються на зміні технологічної інфраструктури вторинного ринку, можливості використання маржинальної торгівлі цінними паперами та вдосконаленні методів визначення кредитних рейтингів на національному фондовому ринку.

Розглянуто особливості розвитку інфраструктури фінансового ринку України на сучасному етапі. Досліджено сутність, види та місце інфраструктури в системі становлення та сучасний стан розвитку інфраструктури фінансового ринку України. Охарактеризовано правове регулювання інфраструктури фінансового ринку. Визначено стратегічну модель розвитку інфраструктури фінансового ринку України.

Розглянуто питання стосовно ролі корпоративного кредитного рейтингу у становленні та розвитку фондового ринку України. Проаналізовано діяльність відомих рейтингових агентств і виявлено відповідності між внутрішнім і міжнародним рейтингами. Зроблено оцінку кредитного рейтингу деяких підприємств металургійної та коксохімічної галузі України, результати якої висвітлено в даній статті.

Розглянуто теоретичні положення щодо сутності та визначення функцій ринкової інфраструктури, а також на підставі існуючих думок вчених визначено та структуровано функції інфраструктури фінансового ринку.

Досліджено науково-методичні підходи до визначення сутності та видів інфраструктури, обгрунтовано її місце в системі взаємовідносин на фінансовому ринку, проаналізовано та систематизовано функції, принципи й основні властивості інфраструктури фінансового ринку. Визначено й охарактеризовано її структурні елементи. Відповідно до цього структуровано етапи становлення інфраструктури фінансового ринку на прикладі окремо взятих сегментів, зокрема, фондового, грошового та кредитного разом. У контексті дослідження інфраструктури фінансового ринку проаналізовано її правове регулювання в частині державного регулювання та саморегулювання. Запропоновано організаційно-економічний механізм державного регулювання інфраструктури фінансового ринку та системи саморегулювання. Враховуючи те, що основою інфраструктури є інститути, організації й установи обслуговуючого характеру, зроблено аналіз їх діяльності на сучасному етапі розвитку фінансового ринку, виявлено основні проблеми їх розвитку та надано пропозиції щодо їх вирішення. Обгрунтовано необхідність розробки та запровадження стратегії розвитку інфраструктури фінансового ринку України. Запропоновано науково-методологічний підхід до розробки системи індикаторів, що характеризують сучасний стан і розвиток інфраструктури фінансового ринку, проведено оцінку рівня інфраструктурної ефективності ринку на основі індексу розвинутості інфраструктури фінансового ринку, інформативність якого буде направлена на задоволення інтересів інвесторів. Розроблено науково-методологічний підхід до визначення інформаційної ефективності фінансового ринку на основі використання середньозваженої відсоткової ставки міжбанківського ринку, середньозваженого курсу міжбанківського валютного ринку й індексу ПФТС.

Проведено систематизацію теоретичних підходів щодо трактування суті державно-приватного партнерства та встановлено, що різні дослідники застосовують це поняття для означення різних видів взаємодії держави і бізнесу та у принципово відмінних контекстах. Доведено, що активне використання державно-приватного партнерства розглядається як інструмент економічного та соціального розвитку країни на основі взаємодії державного та приватного секторів. Систематизовано критерії ідентифікації інфраструктурних інвестиційних проектів, які доцільно застосовувати у процесі відбору інвестиційних пропозицій, що можуть бути ефективно реалізовані у сфері державно-приватного партнерства.

Визначено основні етапи розвитку та функціонування фондового ринку України. Охарактеризовано різні події, що мали місце у процесі розвитку ринку. Підкреслено роль учасників у розвитку ринку.

Вивчено теоретико-методологічні засади дослідження потенціалу економічного розвитку країни на макро- та мікрорівні. Охарактеризовано систему управління підприємством та її основні складові. Розглянуто особливості оцінювання компетенцій управлінців як фактор економічного розвитку машинобудівних підприємств. Запропоновано методику прогнозування фінансового стану на основі комплексного бального оцінювання. Визначено шляхи оптимізації фінансового механізму розвитку потенціалу країн. Удосконалено основні функції управління потенціалом економічного розвитку.

Роглянуто сутність поняття "індикатор" та "індекс", охарактеризовано підходи до їх формування та названо критерії яким вони повинні відповідати. Запропоновано індекс активності професійних учасників фінансового ринку. Охарактеризовано його сутність і надано методологію його розрахунку.

Розвиток фінансового ринку суттєво впливає на перебудову економіки країни, вносить вагомий вклад у довгострокове економічне зростання і сприяє функціонуванню відповідних інститутів. Фінансова глибина ринку - норматив, що оцінюється за допомогою ключових показників, які характеризують рівень зрілості фінансової системи відповідно до міжнародних стандартів. Дослідження цього показника є актуальним, адже недостатня фінансова глибина підриває довгострокову конкурентоспроможність країни і посилює вплив зовнішніх і внутрішніх ризиків на фінансовий ринок. Об'єктом дослідження виступає фінансова глибини ринку як сукупність фінансових інструментів і фінансових інститутів. Предметом статті є теоретико-методологічні та практичні засади оцінки фінансової глибини ринку. Виявлено ряд кількісних показників, що впливають на фінансову глибину ринку: перелік індикаторів розвитку банківської системи, який, на думку Світового банку, має пряму кореляцію з фінансовою глибиною ринку. Поряд із кількісними показниками запропоновано низку якісних показників, що характеризують достатність фінансової глибини ринку щодо діапазону, широти, охоплення й обсягу послуг, що надаються фінансовим ринком. Вивчення цих показників надало можливість сформувати і проаналізувати поточну ситуацію фінансової глибини ринку в Україні. Зроблені висновки надали можливість спрогнозувати кількісні показники фінансової глибини ринку та надати практичні рекомендації щодо поліпшення цих показників у контексті економіки України.

Розвиток фінансового ринку суттєво впливає на перебудову економіки країни, вносить вагомий вклад у довгострокове економічне зростання і сприяє функціонуванню відповідних інститутів. Фінансова глибина ринку - норматив, що оцінюється за допомогою ключових показників, які характеризують рівень зрілості фінансової системи відповідно до міжнародних стандартів. Дослідження цього показника є актуальним, адже недостатня фінансова глибина підриває довгострокову конкурентоспроможність країни і посилює вплив зовнішніх і внутрішніх ризиків на фінансовий ринок. Об'єктом дослідження виступає фінансова глибини ринку як сукупність фінансових інструментів і фінансових інститутів. Предметом статті є теоретико-методологічні та практичні засади оцінки фінансової глибини ринку. Виявлено ряд кількісних показників, що впливають на фінансову глибину ринку: перелік індикаторів розвитку банківської системи, який, на думку Світового банку, має пряму кореляцію з фінансовою глибиною ринку. Поряд із кількісними показниками запропоновано низку якісних показників, що характеризують достатність фінансової глибини ринку щодо діапазону, широти, охоплення й обсягу послуг, що надаються фінансовим ринком. Вивчення цих показників надало можливість сформувати і проаналізувати поточну ситуацію фінансової глибини ринку в Україні. Зроблені висновки надали можливість спрогнозувати кількісні показники фінансової глибини ринку та надати практичні рекомендації щодо поліпшення цих показників у контексті економіки України.

Досліджено особливості формування та розвитку національної системи фінансового моніторингу у контексті протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (AML/CFT). Систематизовано основні підходи до визначення сутності поняття "фінансовий моніторинг" відповідно до рівня його проведення, а також розкрито правові аспекти регулювання AML/CFT в Україні. Виокремлено основні функції фінансового моніторингу, серед яких організаційно-управлінська; контрольно-наглядова; оперативно-аналітична; інформаційна та превентивна. Здійснено огляд результатів діяльності Державної служби фінансового моніторингу України, які підтверджують, що банківський сектор є фінансово найпотужнішим каналом нелегальних потоків. У свою чергу, фінансовий моніторинг небанківського сектору характеризується низькою інституційною результативністю. Наведено перелік фінансових операцій, які найчастіше пов'язані з незаконною легалізацією доходів, серед яких готівкові фінансові операції та операції, пов'язані з одержанням або наданням фінансової допомоги. Визначено, що ключовими проблемами становлення системи фінансового моніторингу в Україні є: суперечливі умови державотворчих процесів (слабкість правоохоронних та судових органів); незбалансованість регулювання підприємницької діяльності (складність та тривалість започаткування бізнесу, високий рівень податкового навантаження); особливості інвестиційної політики; низький рівень фінансової інклюзії в Україні. Враховуючи міжнародний досвід розвинених країн Україні доцільно розширити перелік фінансових злочинів, пов'язаних з AML/CFT, відповідно до Рекомендацій FATF; посилити міжвідомчу координацію та створити єдину інформаційну систему обміну; посилити персональну відповідальність посадових осіб. Основними напрямками реалізації концепції розвитку системи фінансового моніторингу в Україні мають стати: активізації міжнародного співробітництва; удосконалення механізмів ідентифікації та розкриття підозрілих операцій, усуненням ісліпих зоні чи неупорядкованості розподілу компетенцій; підвищення кваліфікації кадрів і т. д. Крім того, основним завданням проведення внутрішнього фінансового моніторингу на рівні банку має стати використання інструментів "customer due diligence / enhanced due diligence", а також "know you client / know your customer's customer", з метою забезпечення прозорості (легальності) взаємовідносин з контрагентами.

Розкрито основні пріоритети розвитку національної фінансової системи в процесі євроінтеграції. Розглянуто концептуальні положення побудови механізму модернізації державної фінансової політики сталого розвитку, систематизовано інструменти реалізації боргової політики відповідно до періодизації її розвитку, визначено напрями збільшення державного фінансування та можливості залучення додаткових джерел для сфери культури та мистецтва й охорони здоров'я. Досліджено сучасну модель бюджетного процесу з використанням програмно-цільового методу для забезпечення транспарентності вітчизняних публічних фінансів відповідно до європейських стандартів. Запропоновано практичні підходи до аналізу спроможності місцевих бюджетів, визначено шляхи удосконалення фінансового сектору з урахуванням міжнародного досвіду. Систематизовано можливості та загрози кредитної діяльності вітчизняних банків під впливом тіньової економіки та виявлено її вплив на банківську безпеку. Досліджено механізм та інструменти кредитного ризику банків у контексті забезпечення фінансової безпеки держави.