Досліджено процес розкладання гідропероксиду циклогексилу на наявності каталізаторів на основі стеарату кобальту та краун-ефірів. Установлено вплив температури процесу і природи краун-ефіру на швидкість розкладання гідропероксиду. Визначено псевдомономолекулярну константу розкладання гідропероксиду циклогексилу та константу рівноваги комплексу каталізатор - пероксид і константу його розкладання.

Подано експериментальні дослідження впливу бінарних каталітичних систем на гомогенно-каталітичне окиснення циклогексану.

Розглянуто результати дослідження процесу окиснення циклогексану за присутності гомогенних каталізаторів, модифікованих органічними домішками - краун-ефірами і кисневмісним олігомером "Катоксан". Показано, що використання цих домішок дає можливість підвищити селективність за цільовими продуктами, а також змінити співвідношення між ними. Встановлено, що вплив досліджених домішок залежить від умов проведення процесу - концентрації органічної солі металу змінної валентності, співвідношення між компонентами каталітичної системи, температури. Вибрані оптимальні каталітичні системи випробовувано за промислових умов, що дозволило запропонувати напрямки їх використання в промисловості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г246.154.2-4

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто вплив відходів спиртового виробництва - сивушної олії та сивушного спирту - на антидетонаційні та експлуатаційні властивості моторних палив.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г246.1-273.6

Рубрики:

Ациклічні кислоти

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив поліхелатів кобальту на рідинно-фазне гомогенно-каталітичне окиснення циклогексану. Одержано відомості про дію однокомпонентних каталізаторів процесу, що мають властивості внутрішньокомплексних сполук.

Визначено вплив солей перфторованих оксисульфокислот (СПСК) та бінарних каталітичних систем на основі нафтенату кобальту та СПСК на кінетику нагромадження та склад продуктів окиснення циклогексану. Показано, що їх застосування спричиняє зростання швидкості окиснення та зміну співвідношень між продуктами реакцій. Установлено закономірності каталітичної дії перфторсполук залежно від умов проведення процесу, концентрації та молекулярної маси самих перфторсполук. Створено бінарну каталітичну систему: нафтенат кобальту - хромоксан, яка дозволяє інтенсифікувати процес окиснення циклогексану та збільшити селективність утворення цільових продуктів. З'ясовано закономірності її каталітичної дії та оптимальні умови проведення процесу за присутності цієї системи. Визначено вплив краун-ефірів (КЕ) та полігліколів на кінетичні закономірності, склад продуктів гомогенно-каталітичного рідиннофазного окиснення циклогексану молекулярним киснем, а також залежність ефективності дії цих сполук від їх будови, природи солі металу змінної валентності та співвідношення концентрацій нафтенату кобальту і краун-ефіру (полігліколю). Установлено вплив складних каталітичних систем на основі солей металів змінної валентності і КЕ або СПСК на склад продуктів і швидкість рідиннофазного окиснення метилбензолів, а також закономірності перебігу процесу окиснення толуолу та n-ксилолу залежно від складу та співвідношення компонентів каталітичної системи. Виявлено роль каталітичних систем [стеарат кобальту - КЕ], [нафтенат кобальту - хромосан] на розклад гідропероксиду циклогексилу (ГПЦГ). Розраховано псевдомономолекулярну константу розкладу ГПЦГ,

Досліджено вплив нових кисне- та азотовмісних модифікаторів на рідиннофазне гомогенне окиснення циклогексану. Встановлено оптимальні умови використання бінарної каталітичної системи на основі нафтенату кобальту та 2-біс-ціанетилового етеру.

Досліджено окиснення етилбензолу за присутності каталітичних систем, що поряд із сіллю металу змінної валентності містять органічні домішки. Припущено про механізм впливу домішок на процес окиснення етилбензолу.

Досліджено вплив поверхнево-активних сполук (ПАС) на інтенсифікацію процесу окиснення етилбензолу та створення бінарних каталітичних систем (КС) на основі промислових каталізаторів окиснення. Одержані результати продемонстрували підвищення ефективності застосування досліджуваних КС і зростання продуктивності реакційного об'єму. Наведені дані доповнюють механізм дії бінарних КС сіль металу змінної валентності - ПАС.

Розглянуто кількісний та якісний вплив бінарних каталітичних систем складу [нафтенат кобальту - багатоатомний спирт] на рідиннофазне гомогенно-каталітичне окиснення циклогексану.

Розглянуто вплив домішок спиртової фракції та її суміші з сивушною олією - відходами хімічних виробництв, на експлуатаційні властивості дизельних палив, для встановлення можливості використання вказаних відходів, як паливної суміші. Запропоновано нове джерело цетанових домішок для моторних палив; розглянуто нові можливі напрямки утилізації спиртовмісних відходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г241.16 + Л611.51

Рубрики:

Гексани

Окислення. Осіркування

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано нові експериментальні дані про вплив органічних модифікаторів на склад продуктів гомогенно-каталітичного окиснення етилбензолу. Показано, що вплив органічних домішок на ефективність каталітичної системи залежить від їх природи, будови, концентрації каталітичної системи та співвідношення компонентів у ній. Підтверджено, що присутність в каталітичній системі органічних модифікаторів, здатних до комплексоутворення, веде до збільшення співвідношення [кетон]/[спирт]. Вивчено вплив індивідуальних органічних модифікаторів на процес термічного окиснення етилбензолу і встановлено, що ефективність їх дії залежить від природи домішки та виявляється у впливі на проміжні радикали. Розроблено нові ефективні каталітичні системи [НК - поліетиленгліколь], [ацетат кобальту - хромоксан], для процесу рідиннофазного окиснення етилбензолу. Встановлено механізм дії каталітичних домішок у процесі окиснення етилбензолу. Вивчено вплив ультразвукової обробки реакційної суміші на процес окиснення етилбензолу і показано, що застосування ультразвукової обробки забезпечує зростання продуктивності реакційного об’єму і швидкості руйнування каталітичних комплексів.

Розглянуто вплив домішок спиртової фракції (відходу процесу окиснення циклогексану) та сивушної олії (відходу спиртового виробництва) на експлуатаційні показники моторних палив. Досліджено характер горіння палива та зміну його експлуатаційних властивостей залежно від кількості введеної домішки. Встановлено, що домішки спиртової фракції та сивушної олії покращують технічні та експлуатаційні характеристики моторних палив. Оптимальна концентрація спиртових домішок знаходиться в інтервалі від 10 до 13 % об.

Розглянуто кількісний та якісний вплив бінарних каталітичних систем, до складу яких входить нафтенат кобальту та спирти різної природи, на рідиннофазне гомогенно-каталітичне окиснення циклогексану. Встановлено залежності швидкості та якості накопичення продуктів від природи домішки. Виконано порівняння впливу каталізаторів і здійснено вибір оптимальних каталітичних систем для даного процесу.

Розглянуто можливі методи переробки та використання спиртової фракції та сивушної олії - відходів хімічних і бродильних виробництв.

Досліджено основні закономірності впливу амінокислоти гліцин на рідиннофазне гомогенно-каталітичне окиснення циклогексану.

Досліджено якісну та кількісну дію на рідиннофазне гомогенно-каталітичне окиснення циклогексану бінарних каталітичних систем складу: нафтенат кобальту та амінокислоти різної будови, а також індивідуального каталізатора - кобальтової солі 2-(гептадеканоїламін) пентадіонової кислоти (КСГПК). Визначено вплив попередньої ультразвукової обробки КСГПК на процес окиснення. Встановлено залежності якісного та кількісного складу продуктів реакції від природи домішки та її концентрації.