Викладено загальні положення класифікації спортивних споруд (СС), проаналізовано їх особливості для різних видів спорту, будівництва та розміщення у населених пунктах, а також особливості гігієни. Увагу приділено відкритим і критим СС, басейнам, СС для зимових видів спорту, спортивним комплексам, фізкультурно-оздоровчим спорудам.

Изложены общие положения классификации спортивных сооружений (СС), проанализированы их особенности для разных видов спорта, строительства и размещения в населенных пунктах, а также особенности гигиены. Внимание уделено открытым и крытым СС, бассейнам, СС для зимних видов спорта, спортивным комплексам, физкультурно-оздоровительным сооружениям.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.6-27

Рубрики:

Соя

Шифр НБУВ: Ж28852/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

М'язова тканина становить значний відсоток маси тіла, а її метаболізм впливає практично на всі системи організму. Незважаючи на досить велику кількість фізіологічних спостережень, які підтверджували необхідність регулярних фізичних навантажень для збереження здоров'я, молекулярні механізми такого впливу довший час залишалися невстановленими. Дослідження останніх років підтвердили, що скелетні м'язи є ендокринним органом, який продукує широкий спектр біорегуляторів, синтез і екскреція котрих стимулюються під час фізичних навантажень. Багато факторів, які опосередковують метаболічні та фізіологічні реакції у м'язах та інших органах, були ідентифіковані й названі міокінами. Найбільш вивченими міокінами на сьогоднішній день є інтерлейкіни (IL-6, LIF, IL-4, IL-7, IL-8, та IL-15), міостатин, міонектин (CTRP15), ірисин, фактор росту фібробластів 21 (FGF21), нейротрофічний фактор мозку (BDNF), інсуліноподібний фактор росту-1 (IGF-1), фолістатиноподібний білок-1 (FSTL-1), декорин і SPARC (остеонектин). Більшість міокінів здійснюють свою дію через паракринні та/або аутокринні шляхи регуляції всередині м'язів, а багато з них також діють як ендокринні агенти - через лімфу і кров. Біологічна активність міокінів реалізується через модуляцію активності загальних глобальних регуляторних механізмів, таких як сигнальні каскади SMAD, p38/MAPK, Erk1/2 MAPK, PI3K/Akt/GSK-3, cAMP/Akt, AMPK-залежна регуляція, шлях передачі сигналів JNK. Водночас міокіни задіяні у регуляції активності міогенних транскрипційних факторів MyoD, myf5, міогеніну та низки протеїнів, залучених у сенсингу і транспорті глюкози та жирних кислот. Міокіни відіграють одну з головних ролей у взаємодії між скелетними м'язами, печінкою, кістковою та жировою тканинами. Вони підвищують чутливість тканин до інсуліну та задіяні у регуляції важливих метаболічних процесів, таких як вуглеводний, білковий і ліпідний обміни. Міокіни відіграють значну роль у регуляції таких процесів як міогенез, остеогенез, термогенез, ліполіз, ріст і поділ клітин м'язової та нервової тканин, васкуляризація тощо. З огляду на те, що експресія міокінів індукується скороченням м'язів, вивчення їх дає змогу розкрити молекулярні механізми реалізації позитивних ефектів фізичних навантажень. Подальші дослідження міокінів і механізмів їх дії необхідні для розробки персоніфікованих програм і рекомендацій в ерготерапії, лікувальній фізичній культурі та лікарському контролі занять фізкультурою і спортом.