Показано зв'язок і вплив найважливіших світових релігій - іудаїзму, християнства, буддизму та ісламу на виникнення і формування сучасної етики підприємницької діяльності. Проведений порівняльний аналіз показує, що моральні принципи в світових релігіях в значній мірі співпадають.

Розглянуто питання відродження сакральної архітектури в навчальних закладах України. Висвітлено світоглядно-праксеологічні проблеми науки й освіти у постмодерному просторі. Проаналізовано перспективи розвитку техніки в інформаційному суспільстві, роль філософії в становленні постмодерністського світогляду. Визначено шляхи взаємодії архітектури та дизайну на початку третього тисячоліття.

Рассмотрены вопросы возрождения сакральной архитектуры в учебных заведениях Украины. Освещены мировоззренческо-праксеологические проблемы науки и техники на постмодерном пространстве. Проанализированы перспективы развития техники в информационном обществе, роль философии в становлении постмодернистского мировоззрения. Определены пути взаимодействия архитектуры и дизайна на пороге третьего тысячелетия.

Визначено структурованість ландшафту в екзистенційному вимірі. Описано теорію українського митця О.Богомазова про вплив динамічних сил ландшафту на образотворче мистецтво. Проаналізовано гуманістичні властивості ландшафтів як об'єктів постнекласичного наукового пізнання. Розглянуто питання використання моделей у процесі постнекласичних досліджень ландшафтів. Розкрито внутрішньо-сезонну структуру ландшафту-простору і ландшафту-часу. Висвітлено сучасні інтеграційні процеси в системі природничо-географічних наук, закономірності самоорганізації геосистем, особливості енерго-інформаційної структури гірничопромислових ландшафтів.

Определена структурированность ландшафта в экзистенционном измерении. Представлена теория украинского художника А.Богомазова о влиянии динамических сил ландшафта на изобразительное искусство. Проанализированы гуманистические свойства ландшафтов как объектов постнеклассического научного познания. Рассмотрены вопросы использования моделей при постнеклассических исследованиях ландшафтов. Раскрыта внутренне-сезонная структура ландшафта-пространства и ландшафта-времени. Освещены современные интеграционные процессы в системе природоведческо-географических наук, закономерности самоорганизации геосистем, особенности энерго-информационной структуры горнопромышленных ландшафтов.

Розглянуто питання про статус філософії права як наукової дисципліни. Проаналізовано проблему взаємовідношення філософського і юридичного аспектів філософії права, виходячи з двох ключових функцій філософії: методологічної і юридичної.

Висвітлено проблему змісту філософії та методології науки. Проаналізовано відповідну наукову літературу з цієї проблематики. Акцентовано увагу на протиставленні понять "суб'єкт - об'єкт пізнання" в контексті філософії науки. Визначено особливість філософії освіти. Запропоновано розмежовувати філософію освіти як педагогічну дисципліну й філософію освіти як філософську дисципліну.

Освещена проблема содержания философии науки и методологии науки. Проанализирована соответствующая научная литература по этой проблематике. Акцентировано внимание на противопоставлении понятий "субъект - объект познания" в контексте философии науки. Определена особенность философии образования. Предложено разграничивать философию образования как педагогическую дисциплину и философию образования как философскую дисциплину.

This article deals with the problem of the maintenance of philosophy of a science and methodology of a science. The corresponding scientific literature on this problematics is analysed. The attention is stressed on opposition of concepts " The subject- object of knowledge " in a context of philosophy of a science. Feature of philosophy of education is determined. It is offered to differentiate philosophy of education as pedagogical discipline and philosophy of education as philosophical discipline.

Обговорено питання викладання філософії у вищій школі майбутнім фахівцям природничого та технічного профілю та охарактеризовано підходи до становлення філософського знання. Зосереджено увагу на сутності філософської культури або теорії філософського знання, до якої відносяться методи філософського мислення, форми філософування, мова філософського знання. На підставі висловлених міркувань зроблено висновок про те, що у вищій школі курс філософії доцільно розділити на дві частини: теоретичну, яка має на меті вивчення філософської культури, і опанування філософськими текстами, внаслідок читання, обдумування та обговорення яких у студентів формується філософська рефлексія.

Обсуждены вопросы преподавания философии в высшей школе будущим специалистам естественного и технического профиля и охарактеризованы подходы к становлению философского знания. Внимание сосредоточено на сущности философской культуры или теории философского знания, к которой относятся методы философского мышления, формы философствования, речь философского знания. На основании высказанных соображений сделан вывод о том, что в высшей школе курс философии целесообразно разделить на две части: теоретическая, целью которой является изучение философской культуры, овладение философскими текстами, в результате чтения, обдумывания и обсуждения которых у студентов возникает философская рефлексия.

Philosophy is a kind of discipline that cannot be a mandatory higher education subject to study by future chemists, physicists, or engineers. Philosophy is no a system of knowledge transmittable to others by making them study it. The development of philosophical knowledge is always an internal action, similar to a flash Е Can we agree with that? Yes and no. In such a way, the author touches upon this problem and suggests his view of teaching philosophy in higher institutions.

Методом радикальної кополімеризації синтезовано ряд зіркоподібних кополімерів з декстриновим ядром різної молекулярної маси та з різною кількістю прищеплених полі-N-ізопропілакриламідних ланцюгів (Д-ПNIПАМ). Полімери охарактеризовано методом гель-проникаючої хроматографії та ПМР-спектроскопії. Методом динамічного світлорозсіювання показано, що на область температури конформаційного переходу (НКТР), а також на особливості конформаційного переходу впливає, молекулярна структура розгалуженої макромолекули Д-ПNIПАМ, а саме, відстань між щепленнями. Встановлено, що жорсткість макромолекули кополімерів Д-ПNIПАМ визначається відстанню між щепленнями. При зменшенні відстані між щепленнями ланцюги ПNIПАМ змінюють конформацію від грибо- до черв'якоподібної. При конформаційному переході "клубок - глобула" гідродинамічний розмір макромолекули Д-ПNIПАМ істотніше зменшується у кополімері з грибоподібною конформацією прищеплених ланцюгів.

Досліджено текст, гіпертекст та контекст неоконцептології, її праксеологія: функціонування концептів і концепцій у предметно-практичній, духовно-практичній і наукових діяльностях. Проаналізовано ідею про концепти і концепції як теоретичні форми смислотворення, розуміння, мову філософської герменевтики. Розкрито значення концептів і концепцій у програмуванні, мережевих комунікаціях, експертній діяльності та реалізації гуманітарних революцій.

Розглянуто соціальні цінності як основу соціальних суджень, багатомовність як інституційний чинник здобуття національної ідентичності. Проаналізовано соціальне конструювання та комунікативне порозуміння у реформуванні суспільства, соціальну утопію як форму соціального пізнання та традиції Просвітництва і практики стійкого суспільного розвитку.

Обговорено широке коло тем: актуальних проблем гуманітарних наук і гуманітарної освіти, а також питань взаємозв’язку філософії, науки релігії, моралі, мистецтва. Висвітлено тезу щодо можливості введення концепту «квадріум людини» у гуманістичний простір осмислення буттєвості людини, тим більше, коли «четвертий вимір» людського існування розглядається крізь призму соціальності.

Розглянуто систему категорій філософії та її категоріальний апарат. Досліджено філософію історії досвіду українського націєтворення. Увагу приділено біоетичним принципам та їх ролі у реалізації незалежності наукових досліджень. Розглянуто академічну свободу та незалежність оновленої вищої школи Німеччини як центральну ідею освітнього проєкту Макса Шелера. Досліджено специфіку "експертності" й експертної оцінки наукової роботи в Україні. Розглянуто гуманітарну безпеку в концептуальних вимірах незалежності. Проаналізовано шлях становлення української ідентичності: методико-філософський контекст. Розглянуто динаміку секуляризації як процес взаємного навчання філософії та релігії. Увагу приділено місцевим виборам і раціональному вибору. Розкрито функціональне значення понять "успіх" та "удача" в сучасній бізнес-культурі. Досліджено різновиди ліберальної традиції відповідно до класифікації Фрідріха Гаєка. Акцентовано на специфіці розуміння людини у Київській школі філософії (періоду з 1960-х років до кінця 20 ст.) тощо.

Розглянуто дискурс війни в сучасній практичній філософії, переваги і недоліки поведінкового підходу до тлумачення війни. Висвітлено молодіжні проекції темпорального руху українського суспільства у філософських осягненнях І. Бойченка, вчення Канта про природу людини перед сучасними викликами. Розкрито роль християнських цінностей в процесі подолання аномії українського суспільства, особливості функціонування біоетики під час війни. Охарактеризовано цивілізаційний вимір російсько-української неоімперської війни, викладено проблеми та перспективи інституалізації націєтворення і державотворчості. Досліджено теми пантеїзму, війни і пацифізму у неоведантистській та західній релігійно-філософських традиціях. Визначено практики дегуманізації у російській пропаганді як основу геноциду українців в умовах російсько-української війни, комунікативну парадигму гуманітарної політики в Україні у добу соціальної тубулентності. Розкрито принцип неповного осягнення об'єкта та його евристичний потенціал у ситуації невизначеності.