Розглянуто варіанти використання групового пошуку дефектів при відновленні засобів спеціального зв'язку з кратними дефектами і їх впливу на метрологічні характеристики засобів вимірювальної техніки. Запропоновано блок-схеми алгоритмів, які дозволяють визначити мінімально допустимі значення ймовірності правильної оцінки результату виконання перевірки за умовами ремонту засобів спеціального зв'язку агрегатним методом, що мінімізує вартість засобів вимірювальної техніки апаратної технічного забезпечення.

Розглянуто оцінку достовірності діагностування засобів спеціального зв'язку з аварійними та бойовими пошкодженнями. Одержано та досліджено функціональні залежності значень показників достовірності діагностування об'єктів з кратними дефектами від умов ремонту, якості діагностичного та метрологічного забезпечення, а також формалізовано у вигляді блок-схеми алгоритму практичні рекомендації щодо обгрунтування вимог до метрологічного забезпечення ремонту об'єктів з кратними дефектами.

Запропоновано метод обгрунтування мінімально припустимого значення імовірності оцінки результату перевірки параметрів з врахуванням метрологічної надійності засобів вимірювальної техніки, що надає можливість зменшити витрати на технологічне обладнання ремонтних органів. Метрологічна надійність характеризується інтенсивністю відмов, ймовірністю безвідмовної роботи та напрацюванням на відмову. Зазначена задача у відомих роботах вирішується за зменшенням комплексного коефіцієнту параметрів, що враховує кількість елементів засобів спеціального зв'язку, які впливають на його формування, важливість параметру для організації зв'язку, часу і вартості вимірювання. Це справедливо для стаціонарних умов, але за польових умов необхідно враховувати метрологічну надійність засобів вимірювальної техніки, що залежить від температури, вологості, вібраційних навантажень та інших факторів.

Запропоновано удосконалену методику обгрунтування послідовності і кількості мінімально необхідних параметрів для проведення метрологічного обслуговування військової техніки зв'язку, яка відрізняється від відомих комплексним врахуванням часових та вартісних показників якості метрологічного обслуговування. Це впливає на послідовність і кількість вимірювання значень параметрів, та знижує вартість засобів вимірювальної техніки за рахунок обслуговування мінімально необхідної кількості параметрів без зниження ймовірності правильної оцінки технічного стану військової техніки зв'язку. Обгрунтовано мінімально необхідні вимоги до засобів вимірювань при двоступеневій системі діагностування в процесі поточного ремонту військової техніки зв'язку, що забезпечує зменшення часу її відновлення за рахунок вдосконалення діагностичного обладнання.

Розроблено метод визначення послідовності перевірки параметрів під час технічного обслуговування військової техніки зв'язку за станом, суть якого полягає у врахуванні метрологічної надійності засобів вимірювальної техніки під час визначення послідовності вимірювання параметрів військової техніки зв'язку за її технічного обслуговування. Це надасть змогу обгрунтовано обирати типи засобів вимірювальної техніки для модернізації існуючих або створення перспективних зразків апаратних технічного забезпечення модульного типу.

Запропоновано підхід до кількісної оцінки впливу метрологічної надійності засобів вимірювальної техніки на час виконання перевірки параметрів військової техніки зв'язку під час її технічного обслуговування і поточного ремонту. У відомих роботах для цього використовують приблизні значення імовірності безвідмовної роботи засобів вимірювальної техніки, що знижує точність результатів. Одержані результати нададуть змогу більш об'єктивно оцінити час виконання робіт та обгрунтовано обирати засоби вимірювальної техніки.

Досліджено вплив якості метрологічного забезпечення ремонту військової техніки зв'язку на значення показників її ремонтопридатності з метою удосконалення методу завдання вимог до мінімально припустимого значення ймовірності правильної оцінки результату виконання перевірки під час діагностування з врахуванням польових умов роботи ремонтних органів при забезпеченні необхідного часу відновлення працездатності. Якість метрологічного забезпечення істотно впливає на показники ремонтопридатності. При цьому необурунтоване завищення вимог до засобів вимірювальної техніки веде до значного збільшення їх вартості. Запропоновано враховувати метрологічну надійність засобів вимірювальної техніки в процесі визначення мінімально припустимої ймовірності оцінки результату виконання перевірок при поточному ремонті військової техніки зв'язку. Показано, що врахування результатів досліджень дозволяє підвищити точність визначення необхідного значення вимог до засобів вимірювальної техніки, в чому і полягає сутність удосконалення методу.

Запропонована удосконалена методика обгрунтування послідовності і кількості мінімально необхідних параметрів для проведення метрологічного обслуговування техніки зв'язку, яка відрізняється від відомих комплексним врахуванням часових та вартісних показників якості метрологічного обслуговування, що впливає на послідовність і кількість вимірювання значень параметрів, та знижує вартість засобів вимірювальної техніки за рахунок обслуговування мінімально необхідної кількості параметрів без зниження ймовірності правильної оцінки технічного стану техніки зв'язку. Розглянуто вплив метрологічної надійності засобів вимірювальної техніки на значення комплексного коефіцієнту параметрів техніки зв'язку при визначенні послідовності їх вимірювання.

Актуальність роботи полягає у мінімізації витрат на метрологічне обслуговування військової техніки зв'язку у зв'язку з недостатнім фінансуванням заходів технічної експлуатації в цілому. Обгрунтовано мінімально необхідні вимоги до засобів вимірювань за двоступеневої системи діагностування у процесі поточного ремонту військової техніки зв'язку, що забезпечує зменшення часу її відновлення за рахунок вдосконалення діагностичного забезпечення. Запропоновано блок-схему алгоритму мінімізації вартості засобів вимірювань за збереження необхідного рівня ремонтопридатності військової техніки зв'язку. Одержані результати надає змогу оцінити якість метрологічного забезпечення технічного обслуговування та поточного ремонту військової техніки зв'язку. Показано порядок використання одержаних результатів на прикладі розробки діагностичного забезпечення блоку електроживлення збуджувача і радіоприймача радіостанції середньої потужності Р-161 та наведено її діагностичну модель у вигляді графа інформаційно-енергетичних зв'язків. Встановлено, що ефект від використання одержаних у роботі результатів полягає у зниженні до 18 % середнього часу відновлення радіостанції середньої потужності Р-161 за рахунок вдосконалення діагностичного та метрологічного забезпечення. Одержані результати доцільно використовувати за кількісної оцінки показників діагностичного забезпечення військової техніки зв'язку.

Запропоновано модель процесу визначення технічного стану та відновлення працездатності техніки зв'язку, що враховує специфічні особливості конструктивної та схемної побудови завдяки вперше отриманим функціональним залежностям впливу різних видів надлишковості об'єктів технічного діагностування на кількісні значення показників їхньої ремонтопридатності, а також вперше враховано метрологічну надійність засобів вимірювань. Отриману модель доцільно використовувати для розроблення рекомендацій щодо модернізації наявних та проектування перспективних зразків техніки зв'язку, розроблення їх діагностичного забезпечення, для обгрунтування вимог до апаратних засобів вимірювань зв'язку і перспективних апаратних засобів технічного забезпечення.

Розкрито основні етапи комплексної методики проведення метрологічної експертизи військової техніки зв'язку. Реалізація зазначених етапів комплексно надає змогу мінімізувати кількість вимірювальних параметрів та встановити раціональну послідовність їх вимірювання, що зменшить час встановлення технічного стану військової техніки зв'язку, а обгрунтування значення ймовірності правильної оцінки вимірюваного параметра допоможе вибирати дешевші засоби вимірювальної техніки військового призначення. Виконано експериментальне дослідження для підтвердження працездатності запропонованої комплексної методики на прикладі короткохвильової радіостанції Р-1150.