Індекс рубрикатора НБУВ: Р259.2р3

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещена актуальность проблемы формирования здорового образа жизни (ЗОЖ) в Украине. Обозначены приоритетные вопросы формирования ЗОЖ, подлежащие решению.

Проанализирована законодательно-нормативная база Украины по контролю над табаком и предложены пути его усовершенствования.

Приведены данные сравнительной характеристики динамики состояния здоровья населения Украины в рамках европейской программы "Здоровье для всех".

Освещены недостатки подготовки курсантов по специальности "Общая практика/семейная медицина" в части профилактики. Обозначены приоритетные темы для включения в программу подготовки врачей общей практики/семейных врачей по вопросам формирования здорового образа жизни, профилактики заболеваний.

Висвітлено зарубіжний досвід з формування у населення здорового способу життя.

Наведено розробку університетів здоров'я, які сприяють його слухачам - особам похилого віку хоча б на період навчання зберігати власні ресурси здоров'я.

Проведено порівняльний аналіз впровадження політики ВООЗ "Здоров'я для всіх у 21-му столітті" (ЗДВ-21) у державні програми охорони здоров'я України. Виявлено недоліки застосування стратегій ЗДВ-21 у цих програмах.

Висвітлено стан реалізації Глобальної стратегії зменшення шкідливого споживання алкоголю ВООЗ в Україні: впровадження стратегії дій щодо цінової політики на алкоголь; зменшення доступності етанолу для населення; боротьба з керуванням транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння тощо.

Висвітлено невирішені питання формування здорового способу життя в Україні: недосконалість чинного законодавства; недоліки програмного вирішення питання щодо гігієнічного виховання населення; зневажливе ставлення до профілактики на місцях тощо.

Проаналізовано стан роботи з формування здорового способу життя (ЗСЖ). Висвітлено невирішені питання щодо ЗСЖ в Україні. Формування ЗСЖ в Україні проводиться з використанням усіх трьох форм гігієнічного виховання населення (індивідуальних, групових і масових) і різноманітних його засобів: письмових, письмово-мовних, наочних, наочно-мовних тощо. Основне значення в роботі з формування ЗСЖ мають групові та масові форми навчання, а другорядне - індивідуальні форми. Нова система професійної гігієнічної підготовки декретованих контингентів, впроваджена у 2010 р., показала свою неспроможність, тому її відмінили у 2012 р. Гігієнічне навчання населення за медико-оздоровчими показами неефективне і потребує суттєвих корективів. Дієвий механізм фінансування роботи з пропаганди ЗСЖ закладів охорони здоров'я відсутній. Це призводить до довільного і мізерного фінансування центрів здоров'я на місцях (10 - 40 коп. на 1 жителя), що на практиці зумовлює нерівномірний розвиток послуг із формування ЗСЖ по регіонах тощо. Організація та проведення пропагандистських акцій зі здоровоохоронної тематики на місцях має ряд невирішених питань.

Мета роботи - провести оцінку якості підготовки лікарів загальної практики - сімейних лікарів із профілактичної складової в процесі інтернатури. Типовий навчальний план та програма інтернатури за спеціальністю "Загальна практика - сімейна медицина" в частині профілактичної складової. У переважній більшості навчальних курсів програми інтернатури для сімейних лікарів профілактична робота не висвітлена взагалі або представлена з позиції лікувальної парадигми охорони та зміцнення здоров'я. Тематична спрямованість профілактичної роботи обмежена: питання протиепідемічної пропаганди зведені лише до профілактики туберкульозу, питання особистої гігієни стосуються тільки гігієни порожнини рота, повністю випали специфічні питання здоров'я стосовно чоловіків і боротьба з тютюнокурінням. Форми роботи з об'єктами профілактичного впливу обмежені. Серед індивідуальних форм профілактики не відображене проведення короткотермінових інтервенцій щодо вживання інтоксикантів. Не представлені масові форми профілактики. Визначена кількість освоєння практичних навичок із профілактичної діяльності сімейного лікаря після закінчення інтернатури обмежена. Висновки: типовий навчальний план та програма інтернатури випускників медичних вищих навчальних закладів освіти III - IV рівнів акредитації за спеціальністю "Загальна практика - сімейна медицина" в частині профілактичної складової потребують суттєвої корекції щодо профілактичної складової з урахуванням світового досвіду.

Мета роботи - вивчити застосування профілактичних методів у роботі закладів ПМСД. Проаналізовано інформацію від регіонів щодо застосування профілактичних методів за спеціально розробленою формою. З'ясовано, що для уніфікації дій лікаря щодо своєчасного виконання профілактичних заходів наразі заважає недостатня забезпеченість закладів ПМСД УКПМД з найбільш поширених ХНІЗ, тестами Фагерстрема, AUDIT та CAGE, дефіцит інформаційних матеріалів для пацієнтів тощо. Відмічено, що тематична направленість шкіл здоров'я для хворих на ХНІЗ у регіонах фактично дуже обмежена та здебільшого розрахована тільки на пацієнтів, хворих на ГХ і на цукровий діабет. Виявлено, що за рейтингом практичних навичок із профілактики перевага надається імунопрофілактиці, далі формуванню ЗСЖ, потім профілактиці ХНІЗ і на останньому місці - гігієнічному вихованню пацієнтів. Висновки: лікарі загальної практики - сімейні лікарі у своїй діяльності з профілактики стикаються з певними об'єктивними труднощами. Тематична направленість шкіл здоров'я для хворих на ХНіЗ у регіонах фактично дуже обмежена. У регіонах відмічається нерівноправність доступу до профілактичних послуг. Деякі недоліки в профілактичній діяльності ймовірно пов'язані з хибами під час підготовки в інтернатурі за спеціальністю "Загальна практика - сімейна медицина" з напрямків профілактичної роботи.