Розглянуто новітні технології, які застосовуються у фінансово-кредитних установах, загальні основи, специфіку та особливі вимоги, що ставляться до побудови й функціонування інформаційних систем у фінансово-кредитних установах. Докладно описано інформаційні системи в банківських установах, зокрема, питання автоматизації внутрішньобанківських операцій та міжбанківських розрахунків, роботи системи міжбанківських електронних платежів Національного банку України, обробки масових платежів та електронних грошей. Наведено форми та структуру повідомлень, що ними обмінюються банки, систему електронних платежів. Висвітлено структуру інформаційних систем і технологію обробки інформації у фінансових, страхових та податкових установах.

Розглянуто структуру інформаційних систем і наведено технологію обробки інформації у фінансово-кредитних, страхових і податкових установах. Висвітлено загальні основи, специфіку та вимоги щодо побудови та функціонування інформаційних систем у фінансово-кредитних установах. Описано особливості функціонування інформаційних систем у банківських установах, зокрема, процес автоматизації внутрішньобанківських операцій та міжбанківських розрахунків, роботу системи міжбанківських електронних платежів НБУ, електронних грошей і національної системи масових електронних платежів. Обговорено форми та структуру повідомлень між банками та системою електронних платежів.

Висвітлено основні положення Концепції організації надання екстреної медичної допомоги за умов надзвичайних ситуацій. Описано особливості організаційної структури Державної служби медицини катастроф України. Розглянуто проблеми розбудови та функціонування інформаційно-аналітичної системи в процесі ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій у країні.

Освещены основные положения Концепции организации предоставления экстренной медицинской помощи в условиях чрезвычайных ситуаций. Описаны особенности организационной структуры Государственной службы медицины катастроф Украины. Рассмотрены проблемы развития и функционирования информационно-аналитической системы во время ликвидации медико-санитарных последствий чрезвычайных ситуаций в стране.

В період катастрофічного паводку у 1998 та 2001 рр. відзначено збільшення кількості пацієнтів як з виразковою хворобою (ВХ) шлунка і дванадцятипалої кишки (ДПК) взагалі, так і з її ускладненим перебігом, зокрема, з перфорацією гастродуоденальної виразки. В період повені на Закарпатті у 2001 р. майже вдвічі збільшилась кількість хворих, які за об'єктивними та суб'ктивними причинами були пізно госпіталізовані до хірургічних стаціонарів, зокрема до Тячівської та Виноградівської центральних районних лікарень. За умов екстремальної ситуації доцільно проводити профілактичне лікування пацієнтів, які перебувають під диспансерним наглядом з приводу ВХ шлунка і ДПК. Поліпшення результатів хірургічного лікування пацієнтів із ускладненнями ВХ у зоні стихійного лиха можна досягти завдяки чіткій організації та координації на всіх етапах медичної допомоги населенню, застосування сучасних ендоскопічних технологій.

Науково обгрунтовано організаційно-функціональну систему медичного забезпечення населення гірської місцевості у разі топологічних катастроф (за умов катастрофічної повені) на прикладі Закарпатського регіону. З використанням системного підходу досліджено медико-санітарні наслідки катастрофічної повені у Закарпатській області в 2001 р. Обгрунтовано базові принципи організаційних заходів щодо ліквідації медико-санітарних наслідків стихійного лиха. Розроблено та впроваджено у практику охорони здоров'я систему організації медичного забезпечення населення за надзвичайних умов. Досліджено, оцінено та доведено ефективність використання запропонованої організаційно-функціональної системи медичного забезпечення на районному та обласному рівнях управління.

Доведена неадекватність функціонування і управління системою сільської охорони здоров'я сучасним умовам на етапі формування ринкових відносин. Обгрунтована і впроваджена оптимізована модель медико-організаційних етапів медичної допомоги сільському населенню, трирівнева функціональна схема управління. Наводяться дані про ефективність впровадження розробок.

На основі аналізу результатів соціально-гігієнічних досліджень визначено фактори, що негативно впливають на ефективність роботи державної служби медицини катастроф (ДСМК) Закарпатської області. Подано рекомендації щодо основних напрямів розвитку та удосконалення ДСМК, розробка і впровадження яких буде сприяти підвищенню рівня готовності формувань і закладів служби до роботи в разі надзвичайних ситуацій та покращанню якості надання медичної допомоги постраждалим за цих умов.

Представлено інформацію, що базується на досвіді формування та організації науково-тренінгового центру, функціонування його структурних підрозділів та напрямків роботи. Проаналізовані основні групи інноваційних педагогічних технологій, які підвищують якість підготовки медичних спеціалістів первинного рівня відповідно до міжнародних стандартів, що успішно втілені у діяльність тренінгового центру.

Проаналізовано досвід використання мобільних формувань державної служби медицини катастроф у ході ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Визначено умови та можливості мобільних формувань з надання медичної допомоги постраждалим на догоспітальному етапі.

Проаналізовано матеріали досліджень за вмістом металів в джерелах водопостачання Закарпатської області, які використовуються для господарсько-питних потреб. Результати досліджень показують, що у водопровідній воді районів регіону визначаються такі метали, як залізо, цинк, молібден, мідь, кальцій, магній. У процесі аналізу вмісту інших металів у джерелах водопостачання Закарпатської області встановлено наднизькі концентрації цих елементів, що свідчать про цей регіон як про територію з мікроелементною ендемією. Це є постійно діючим чинником ризику у процесі формуванні та розвитку різного типу мікроелементозів. З'ясовано, що в джерелах водопостачання Закарпатської області визначаються залізо, цинк, молібден, мідь, кальцій, магній в концентраціях, величини яких в цілому не перевищують тих, що відповідають ГДК.

Проанализированы материалы исследований по содержанию металлов в источниках водоснабжения закарпатской области, которые используются для хозяйственно-питьевых нужд. Результаты исследований показывают, что в водопроводной воде районов региона определяются такие металлы, как железо, цинк, молибден, медь, кальций, магний. При анализе содержания других металлов в источниках водоснабжения Закарпатской области установлены сверхнизкие концентрации этих элементов, что говорит о данном регионе как о территории с микроэлементной эндемией. Это является постоянно действующим фактором риска при формировании и развитии различного типа микроэлементозов. Выяснено, что в источниках водоснабжения Закарпатской области определяются железо, цинк, молибден, медь, кальций, магний в концентрациях, величины которых в целом не превышают соответствующих ПДК.

Наведено основні завдання та методи соціальної медицини як основи менеджменту в охороні здоров'я. Розглянуто теоретичні основи вчення про здоров'я. Подано інформацію про стан здоров'я населення України на сучасному етапі розвитку держави. Висвітлено загальні засади менеджменту в зазначеній галузі, основні проблеми управління системою охорони здоров'я, теоретичні позиції основ управління, культуру управління та документації.

Мета дослідження - розглянути питання професійного та демографічного стану керівних кадрів охорони здоров'я (ККОЗ)на регіональному рівні (стать, вік, основна спеціальність, кваліфікаційна категорія з основної спеціальності та з управління охороною здоров'я тощо). Розроблено спеціальний запитник, який у подальшому підлягав аналізу із застосовуванням методів xi-квадрату Пірсона та двофакторного дисперсійного методу аналізу. Встановлено, що середній вік керівників області становить 45,5 року; хоча серед управлінців переважають чоловіки (53,2 %), проте гендерна політика є більш-менш витриманою; керівники області частіше за все формуються із лікарів-терапевтів (50,5 %); підвищення кваліфікації з управління в цілому і за всіма посадами пройшли менше половини керівників закладів охорони здоров'я, а ту чи іншу кваліфікаційну категорію мають тільки 46,5 % керівників. Висновки: з'ясування сучасних характеристик ККОЗ та їх регіональних особливостей є основою створення ефективних критеріїв професійного добору на керівні посади в заклади охорони здоров'я.

Мета роботи - вивчити та проаналізувати динаміку показників діяльності служби екстреної медичної допомоги за умов пріоритетного впровадження сімейної медицини в Закарпатській області. Вивчено та проаналізовано показники впровадження сімейної медицини та діяльності служби екстреної медичної допомоги за період 2012 - 2014 рр. Використано статистичний метод дослідження. Виявлено позитивний вплив пріоритетного впровадження первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на показники діяльності служби екстреної медичної допомоги, який полягає в зниженні кількості виїздів бригад екстреної медичної допомоги на 21,7 %. При цьому в структурі виїздів бригад екстреної медичної допомоги виїзди до хронічних хворих зменшились на 1,6 %, перевезення до лікувальних закладів і травмпунктів - на 3,1 %.

Мета роботи - на основі аналізу світового досвіду проведення скринінгу колоректального раку обгрунтувати пропозиції з доцільності і масштабів впровадження регіональної програми скринінгу в Закарпатській області. За допомогою бібліосемантичного методу та методу системного аналізу проаналізовано низку зарубіжних джерел щодо основних аспектів онкологічного скринінгу, зокрема, сучасних принципів, світового досвіду і вітчизняних розробок з проблеми впровадження скринінгу колоректального раку. Для обгрунтування регіональної програми скринінгу і розрахунку її охоплення і необхідної кількості тестів використано концепцію каскаду даних. Інформаційною базою були дані офіційної статистики Держстату України щодо реєстрації смертей та чисельності населення. Наведено результати аналізу міжнародного досвіду організації програмних заходів із скринінгу колоректального раку різними способами. Обгрунтовано актуальність та доцільність впровадження програми, спрямованої на профілактику і раннє виявлення хвороби, на регіональному рівні. Висвітлено можливості зменшення втрат здоров'я і життя, збереження людських і фінансових ресурсів Закарпатської області за рахунок скринінгу. Обраховано масштаб втручання (охоплення і необхідної кількості тестів) з використанням концепції каскаду даних для обгрунтування програмних заходів з регіонального скринінгу КРР, а також для їх подальшого моніторингу і оцінки.

Мета роботи - вивчити рівень інформатизації закладів охорони здоров'я первинного рівня надання медичної допомоги Закарпатської області. Проведено опитування сімейних лікарів первинної ланки методом анкетування на основі спеціально розроблених анкет. Опитано 176 лікарів. із числа опитуваних сімейні лікарі становили 40,91 %, лікарі-терапевти дільничні - 42,05 %, лікарі-педіатри дільничні - 17,05 %. Серед опитаних чоловіки склали 20,45 %, жінки - 79,55 %. Наведено результати дослідження щодо комп'ютеризації та використання інформаційних технологій у сімейних амбулаторіях і центрах ПМСД. Висновки: встановлено високий рівень комп'ютеризації та підключення до мережі інтернет сімейних амбулаторій та центрів ПМСД Закарпатської області. Усі респонденти високо оцінили результати використання інформаційних технологій на робочому місці.

Мета роботи - вивчити динаміку показників захворюваності на вроджені аномалії (вади розвитку), деформації та хромосомні порушення в дітей (0 - 14 років) протягом 2011 - 2015 рр.; обгрунтувати доцільність оптимізації та регіоналізації перинатальної допомоги в Закарпатській області. Проведено статистичну обробку даних регіональних звітів (форма №12) на території Закарпатської області та встановлено динаміку показників захворюваності на вроджені аномалії (вади розвитку), деформації та хромосомні порушення в дітей 0 - 14 років протягом 2011 - 2015 рр., як по області в цілому, так і окремо по біогеохімічних зонах регіону. На основі наших досліджень проаналізовано динаміку показників захворюваності дітей (0 - 14 років) на вроджені вади розвитку залежно від біогеохімічної зони проживання, доведено прямий вплив регіону проживання на показники захворюваності дітей на вроджені вади розвитку, що, своєю чергою, залежить від наявності та доступності медичної допомоги указаним верствам населення та її регіональної специфіки. Висновки: відсутність регіоналізованої перинатальної допомоги в області негативно впливає на стан здоров'я дітей регіону, що ще раз доводить нагальну потребу і доцільність реформування перинатальної допомоги шляхом регіоналізації та докорінної зміни фінансування й структури роботи закладів охорони здоров'я даного напрямку.

Мета роботи - вивчити та проаналізувати використання ліжкового фонду для стаціонарного лікування дорослого населення з хворобами нервової системи в Закарпатській області. Проаналізовано звіти закладів охорони здоров'я (форма №20), які надають стаціонарну нейрохірургічну та/або неврологічну допомогу дорослому населенню Закарпатської області, а також статистичні щорічники Закарпаття за 2012 - 2016 рр. Отримано та проаналізовано показники використання ліжкового фонду неврологічного та нейрохірургічного профілів. Висновки: рекомендовано розрахувати нормативні кількості спеціалізованих ліжок у районах та поліпшити підготовку сімейних лікарів у відношенні цереброваскулярної патології.

Мета роботи - вивчити професійну діяльність Миколи Георгійовича Вітенбергера, колишнього завідувача хірургічного відділення Мукачівської центральної районної лікарні, вчителя наступних поколінь лікарів-хірургів. Матеріали: спогади сучасників, документи особової справи та родинного архіву. Методи: історичний, системний та структурно-логічний аналіз. Висвітлено яскраві сторінки життя і діяльності видатного лікаря, одного із старійшин хірургії Закарпаття, організатора хірургічної служби Мукачева - Миколи Георгійовича Вітенбергера (1909 - 1997 рр.). Публікація приурочена 110-ій річниці від дня його народження. Висновки: Микола Вітенбергер - це людина, яка створила хірургічну службу в Мукачеві, людина реформатор-шукач, особистість ризикована, але в той же час відповідальна, талановита та освічена, яка сміливо робила перші кроки в нових на той час галузях хірургії. Це дійсно видатна особистість минулого століття, яку будуть пам'ятати в Закарпатті ще не одне десятиліття.

Мета роботи - дослідити та проаналізувати показники госпіталізації населення в заклади охорони здоров'я спеціалізованої медичної допомоги Закарпатської області. Матеріали: дані галузевої статистичної звітності по Закарпатській області за 2014, 2017 та 2018 роки. Методи: медико-статистичний метод та метод структурно-логічного аналізу. Результати. Встановлені рівні госпіталізації дорослого та дитячого населення. Представлено структуру госпіталізації пацієнтів за класами хвороб. Висновки: результати дослідження необхідні для ефективного проведення реформи охорони здоров'я області.

Мета роботи - встановити особливості епідеміології раку ротової порожнини за статтю населення України в цілому та серед населення Закарпатської області зокрема. Представлено аналіз епідеміології онкологічних захворювань слизової оболонки порожнин рота населення України та Закарпатської області серед чоловічого та жіночого населення. Виявлено низький рівень онкологічної настороженості лікарів ПМД, лікарів-стоматологів та населення. Показано низький рівень охоплення населення профілактичними стоматологічними оглядами. Висновки: аналізуючи динаміку з 2014 по 2018 рр. встановлено тенденцію до зростання поширеності злоякісних новоутворень ротової порожнини як на Україні, так і на Закарпатті. Прослідковується зниження виявлення випадків раку ротової порожнини на профілактичних оглядах, що вказує на низьку онкологічну настороженість та відсутність планових стоматологічних профілактичних оглядів населення, що потребує розроблення програм по профілактиці онкологічних захворювань на державному та регіональному рівнях.