Показано, що обробка рослин ріпаку ретардантами паклобутразолом і декстрелом призводить до зростання кількості листків на рослині та тривалості їх життя, зменшує довжину стебел і збільшує їх товщину. Під дією паклобутразолу в рослин значно зростає кількість пагонів першого порядку та стручків, підвищується насіннєва продуктивність, збільшується в насінні вміст олії та поліпшується її якість.

Запропоновано методику формалізованого опису розвитку техногенної небезпеки на потенційно небезпечних об'єктах. Методика дає можливість формувати інформаційну основу для автоматизованих систем оцінки й аналізу техногенної небезпеки. Інформаційна основа створюється за участю експертів. Для цього використовуються методи: дерева подій, дерева відмов та експертних шкал оцінювання.

Вивчено вплив паклобутразолу на активність вільних і зв'язаних форм гіберелінів і вміст різних форм абсцизової кислоти в листках рослин coї, ріпаку, люцерни, картоплі та цукрового буряка. Встановлено, що типовою реакцією рослин на застосування ретарданту було зменшення активності вільних форм гіберелінів і підвищення вмісту вільної абсцизової кислоти. Отже, дія триазолпохідного препарату паклобутразолу не обмежується блокуванням синтезу гіберелінів, а впливає й на інші ланки утворення терпенів у рослині.

Розглянуто особливостi росту, розвитку та складовi продукцiйного процесу рослин рiпаку, сучаснi технологiї його вирощування iз застосуванням ретардантiв, напрями селекцiї зi створення нових сортiв i гiбридiв, стiйких до дiї бiотичних та абiотичних стресових чинникiв. Пiдкреслено рiзке посилення уваги до цiєї культури в усьому свiтi у зв'язку з виробництвом альтернативних видiв пального.

  Скачати повний текст

Узагальнено літературні й експериментальні дані про вплив ретардантів на ростові процеси та продуктивність ріпаку. Вивчено характерні хімічні особливості та механізм дії ретардантів як основу їх класифікації. Проаналізовано регуляцію росту та розвитку рослин за дії ретардантів. Розглянуто питання впливу різних за механізмом антигіберелінових препаратів - хлормекватхлориду і паклобутразолу на фотосинтетичний апарат, морфогенез, продуктивність, вміст і якісні характеристики ріпакової олії, а також на нагромадження та перерозподіл елементів мінерального живлення у вегетативних органах рослин ріпаку.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.67-27

Рубрики:

Баклажани

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.67-468.5

Рубрики:

Баклажани

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальні питання фітофізіології, екології, фізіології людини і тварин, методики викладання біології. Проаналізовано особливості організації та функціонування донорно-акцепторної системи рослин під впливом фітогормонів і модифікаторів їх дії, формування та функціонування орнітокомплексів в умовах антропогенно-трансформованого середовища, проблем підготовки майбутнього вчителя біології до діяльності в галузі екологічної освіти школярів. Досліджено вплив строків сівби та ширини міжрядь на формування маси лікарських рослин родини Складноцвіті, визначено біометричні показники та структуру врожаю. Вивчено вплив ретарданту хлормекватхлориду на продуктивність, анатомічні, морфологічні особливості та функціонування листкового апарату олійних культур. Визначено антропометричні показники та функціональні резерви серцево-судинної системи студентів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Наведено медико-соціальне обґрунтування особливостей навчання підлітків і студентів домедичній допомозі. Досліджено видовий склад населення птахів найхарактерніших для умов Східного Поділля типів агроладшафтів: орних земель, полезахисних лісосмуг та пасовищ і сіножатей.

Досліджено продуктивність салату за використання препарату Вимпел 2. Визначено ступінь впливу суміші регуляторів росту на особливості перерозподілу елементів мінерального живлення та продуктивність рослин маку олійного. Розглянуто вплив препаратів вимпелу та паслінію на ріст та урожайність томатів сорту Анастасія. Увагу приділено формуванню продуктивності рослин нуту за дії інокуляції штамом Mezoryzobium сісегу. Проаналізовано наслідки та прогнози пандемії Covid-19. Охарактеризовано деякі особливості просторової організації та екологічні групи птахів агроландшафтів Вінниччини. Увагу приділено формуванню інтелектуальних умінь учнів на уроках біології засобами сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

В умовах грунтово-піщаної культури досліджено ефекти фоліарної обробки 0,005 %-ми водними розчинами 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК), гіберелової кислоти (ГК3) і 6-бензиламінопурину (6-БАП) на морфогенез, фізіолого-біохімічні характеристики і продуктивність рослин перцю солодкого сорту Антей. Встановлено, що обробка екзогенними регуляторами росту у фазу бутонізації індукувала збільшення лінійних розмірів рослин, кількості листків, біомаси сирих листків, стебел і коренів та біомаси сухої речовини усієї рослини. Після обробки впродовж вегетаційного періоду збільшувалась площа листкових пластинок, у фазу утворення плодів - загальна площа листкової поверхні всієї рослини. Виявлено потовщення листкової пластинки внаслідок збільшення об'єму клітин стовпчастої паренхіми. Екзогенні 1-НОК і 6-БАП індукували збільшення розмірів клітин губчастої паренхіми листків. За обробки екзогенним 6-БАП достовірно зростав вміст хлорофілів у листках, тоді як за дії ГК3 цей показник зменшувався. Після фоліарної обробки усіма досліджуваними регуляторами росту в стеблах перцю солодкого зменшився вміст індоліл-3-оцтової (ІОК) та абсцизової (АБК) кислот. Натомість рівень ендогенної ГК3 після обприскування розчинами 1-НОК і ГК3 підвищився, тоді як після обприскування 6-БАП, навпаки, знизився. В листках зафіксовано зростання вмісту ІОК, максимальний ефект спостерігався після обробки синтетичним ауксином. Екзогенні 1-НОК і 6-БАП гальмували накопичення ГК3, тоді як екзогенна ГК3 посилювала акумуляцію фітогормону. Всі регулятори росту спричиняли зменшення вмісту АБК у листках перцю солодкого. Найвиразнішим був ефект екзогенної ГК3. За дії 1-НОК зменшувався пул ендогенних цитокінінів у стеблах і збільшувався у листках, тоді як обробка розчином ГК3 практично не впливала на накопичення цитокінінів. Усі регулятори росту позитивно впливали на врожайність перцю солодкого: збільшувалась кількість плодів і зростала середня маса одного плоду. Найефективнішою виявилась фоліарна обробка рослин синтетичним аналогом цитокінінів - 6-БАП.

Вивчено особливості ростових процесів формування листкового апарату, його мезоструктуру, фотосинтез, дихання, транспірацію, а також продуктивність рослин перцю солодкого під впливом синтетичних аналогів гормонів-стимуляторів і ретардантів, що відрізняються за механізмом дії. Показано, що обробка стимуляторами росту збільшувала, а інгібіторами гібереліну зменшувала лінійні розміри рослин перцю солодкого сорту Антей. Встановлено, що 6-бензиламінопурин (6-БАП), гіберелова кислота (ГК3) та тебуконазол (EW-250) підвищували кількість листків на рослині, тоді як за обробки есфоном (2-ХЕФК) та хлормекватхлоридом (ССС-750) показник був меншим за контрольний, а за дії 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК) практично не змінювався. Усі стимулятори росту та ретарданти EW-250 і ССС-750 збільшували масу сирої речовини листків, стебел і коренів, а також масу сухої речовини цілої рослини, тоді як обробка 2-ХЕФК зменшувала їх. Усі регулятори росту (крім 2-ХЕФК) підвищували середню площу листка та загальну площу листків на рослині у фазу формування плодів. Інгібітори гібереліну та 6-БАП достовірно збільшували вміст суми хлорофілів у листках перцю. За дії ГК3 показник знижувався, а обробка 1-НОК його достовірно не змінювала. 2-ХЕФК, EW-250, ССС-750 та 6-БАП потовщували хлоренхіму листків перцю. За дії усіх регуляторів росту, окрім 1-НОК, зростав об'єм клітин стовпчастої паренхіми, а під впливом ГК3, 6-БАП та EW-250 також збільшувалися розміри клітин губчастої паренхіми. Стимулятори росту 1-НОК і ГК3 та ретарданти EW-250 і ССС-750 достовірно зменшували кількість клітин продихів, а за обробки 6-БАП та 2-ХЕФК спостерігалася тенденція до їх зменшення. Інтенсивності фотосинтезу, фото- і темнового дихання демонстрували стійку тенденцію до підвищення за дії регуляторів росту (крім ГК3), а транспірації, навпаки - до зменшення. В цілому обробка регуляторами росту (крім 2-ХЕФК) інтенсифікувала цвітіння рослин і підвищувала їх господарську продуктивність. Найефективнішим для підвищення продуктивності культури виявилось застосування 6-БАП та EW-250.

Розглянуто актуальні питання сучасної анатомії та фізіології рослин, екології, анатомії та фізіології людини і тварин, методики викладання біології. Висвітлено питання організації та функціонування донорно-акцепторної системи рослин за дії модифікаторів гормонального статусу, формування та функціонування орнітокомплексів в умовах антропогенно-трансформованого середовища, проблем підготовки майбутнього вчителя біології до діяльності в галузі екологічної освіти школярів.

Розглянуто актуальні питання сучасної анатомії та фізіології рослин, екології, анатомії та фізіології людини і тварин. Наведено методику викладання біології. Висвітлено питання організації та функціонування донорно-акцепторної системи рослин за дії модифікаторів гормонального статусу, формування та функціонування орнітокомплексів в умовах антропогенно-трансформованого середовища. Розглянуто проблеми підготовки майбутнього вчителя біології до діяльності в галузі екологічної освіти школярів.