Розроблено економіко-математичні методи та моделі обгрунтування ефективності управлінських рішень. Визначено вплив конкурентного середовища, соціально-психологічної поведінки персоналу, інформатизації та економіко-математичного моделювання на інфраструктуру процесу прийняття та реалізації управлінських рішень. Розроблено аналітичну модель транспортно-пасажирської взаємодії територій, яка дозволяє на основі властивостей статистичних транспортних епіциклів визначати величину зміни пасажиропотоків у просторі та часі. Розв'язано економіко-математичну задачу ефективного використання транспортних засобів з урахуванням взаємоузгоджених інтересів пасажирів і автотранспортного підприємства. Здійснено впровадження запропонованих економіко-математичних моделей у виробничу діяльність транспортних підприємств, що підвищило якість обслуговування та продуктивність використання парку рухомого складу.

Досліджено ефективність функціональних рішень, які оптимізують діяльність підприємств пасажирського автотранспорту. Розв'язано задачу нелінійного математичного програмування, пов'язану зі знаходженням максимуму прибутку транспортного процесу у разі заданих ресурсних обмежень.

Розглянуто інформацію про транспортний процес як економічний ресурс, використання якого дозволяє оптимізувати перевезення, зменшувати збитки, підвищувати рентабельність діяльності підприємств. Запропоновано структурну схему інформаційного забезпечення, яка базується на економіко-математичній моделі та дає можливість прогнозувати зміни транспортного потоку. Визначено основні властивості статистичних епіциклів пасажирського транспорту.

Охарактеризовано особливості аналітичних методів обурунтування ефективності рішень. Проведено класифікацію видів ефективності управлінських рішень. Для функціональних рішень знайдено адаптоване аналітичне вираження визначення прибутку і витрат, а також розроблено методику визначення терміну окупності рішення.

Розглянуто особливості нелінійних економіко-математичних моделей виробничої функції підприємств пасажирського автотранспорту. Знайдено оптимальний варіант використання ресурсів у процесі надання транспортних послуг.

Визначено поняття собівартості освітньої послуги, джерела та шляхи її зменшення, проаналізовано чинники впливу та надано економіко-математичну модель оптимізації собівартості навчання у вищому навчальному закладі.

Приділено увагу синтезу мистецтв у видовищі як культуротворчому та інтегративному фактору художньої культури. Розглянуто особливості здійснення синтезу мистецтв у видовищі та виявлено його в культурі XX - початку XXI ст. Розуміння синтезу мистецтв як видовища розкрито в контексті таких категорій, як магія, гра, міф, ритуал, синестезійне, зображальне, візуальне, медійне тощо. Доведено, що видовищність як синтезована інтеграція культурних чинників репрезентує цілісну картину світу. Виявлено, що сучасна художня культура з її новітніми технологіями, художніми дійствами (телебачення, Інтернет тощо), створюючи яскраві образи, радикально змінює звичні та продукує нові форми видовищності. На прикладі сучасних форм втілення видовищності (вітчизняні телевізійні талант-шоу, флеш-моби "Книга рекордів Гіннеса" та ін.) узагальнено тенденцію спрямування видовищності до буденності.

Мета. Вивчити біометричні показники листків сортів витких троянд (довжина складного листка, кількість листкових пластинок, загальна площа листка та листкової пластинки) та виділити кращі сорти за цими характеристиками. Методи. Загальнобіологічні (морфометричний аналіз) та математико-статистичний. Результати. За результатами морфологічного аналізу виявлено істотну різницю в розмірі листків досліджуваних сортів витких троянд. Найбільшим був розмір листків у сортів 'Kahovka', 'Flammentanz', 'Krasnyi Maiak', найменшим – у сортів 'New Dawn' і 'Krymskoe Solnyshko'. На основі вивчення біометричних показників листків 9-ти сортів витких троянд встановлено, що 'Flammentanz', 'Krasnyi Maiak' і 'Kahovka' мають найвищі значення за цими показниками. Сорт 'Veilchenblau' істотно відрізняється від інших досліджуваних зразків формою та забарвленням листків, що позитивно позначається на його декоративності. Одержані дані надають змогу виділити сорти, які можна використовувати в озелененні не лише за декоративними характеристиками квітки, а й за зовнішнім виглядом листків, а також сорти для використання в селекційних програмах за цією ознакою. Висновки. Вивчено біометричні показники листків сортів витких троянд (довжина складного листка, кількість листкових пластинок, загальна площа листка, площа листкової пластинки) та за цими ознаками виділено сорти, які рекомендується використовувати в озелененні та селекційній роботі.

Цель. Изучить биометрические показатели листьев сор­тов вьющихся роз (длина сложного листа, количество листовых пластинок, общая площадь листа и листовой плас­тинки) и выделить лучшие сорта по этим характеристикам. Методы. Общебиологические (морфометрический анализ) и математико-статистический. Результаты. По результатам морфологического анализа обнаружена существенная разница в размере листьев изучаемых сортов вьющихся роз. Самый большой размер листьев был у сортов 'Kahovka', 'Flammentanz', 'KrasnyiMaiak', самый маленький – у сортов 'New Dawn' и 'Krymskoe Solnyshko'. На основании изучения основных биометрических показателей листьев 9-ти сортов вьющихся роз установлено, что 'Flammentanz', 'Krasnyi Maiak' и 'Kahovka' имеют самые высокие значения по этим показателям. Сорт 'Veilchenblau' существенно отличается от других исследованных образцов формой и окраской листьев, что позитивно сказывается на его декоративности. Полученные данные позволяют выделить сорта, которые можно использовать в озеленении не только по декоративным характеристикам цветка, но и по внешнему виду листьев, а также сорта для использования в селекцион­ных программах по этому признаку. Выводы. Изучены биомет­рические показатели листьев сортов вьющихся роз (длина сложного листа, количество листовых пластинок, общая площадь листа, площадь листовой пластинки) и по этим признакам выделены сорта, которые рекомендуется использовать в озеленении и селекционной работе.

Purpose. To study biometric characteristics of climbing roses leaves (length of compound leaf, the number of leaf blades, total leaf area and leaf blade area) and select the best varieties on this base. Methods. General biological (biometric) study and statistical evaluation. Results. As follows from the morphological analysis, a significant leaf size variation in the studied varieties of climbing roses was revealed. The leaf size in such varieties as 'Kahovka', 'Flammentanz', 'Krasnyi Maiak' was thelargest, in 'New Dawn' and 'Krymskoe Solnyshko' – the smallest one. Based on the leaf biometric study of 9 varieties of climbing roses, the authors defined that 'Flammentanz', 'Krasnyi Maiak', 'Kahovka' varieties had the highest values of leaf parameters. The 'Veilchenblau' variety differed significantly from the other studied samples by the form and color of leaves that had a positive impact on its decorative value. Data obtained allowed to select varieties that can be used in landscaping not only because of flower decorative characteristics, but also due to attractive leaf appearance, as well as varieties for application in breeding programs related to this trait. Conclusions. Biometric characteristics of climbing roses leaves (length of compound leaf, the number of leaf blades, total leaf area and leaf blade area) were studied, and in compliance with the results the best varieties were selected that can be re­commended for use in gardening and breeding.

Досліджено правове регулювання ліцензійних відносин у декількох пострадянських країнах, відповідні правові норми порівнюються з нормами українського законодавства. За результатами дослідження запропоновано можливі напрямки вдосконалення положень ліцензійного законодавства України.

Мета роботи - дослідити історію інтродукції та селекції витких троянд роду Rosa L. у світі та Україні, з'ясувати основні періоди в історії культивування цих рослин і визначити найважливіші інтродукційні та селекційні центри. Під час опрацювання літературних джерел було використано історико-науковий метод. Проблемно-хронологічний метод забезпечив послідовність викладення матеріалу. В історії інтродукції троянд одним з основних чинників було залучення в культуру дикорослих видів шипшин. Цей процес тривав 5 століть, але мав позитивні наслідки для розвитку троянд і витких зокрема. Задовго до нової ери троянди культивували у Китаї та Індії, країнах Близького Сходу і Малої Азії. Звідти, з розквітом торгівлі в античний період, вони проникли у Стародавню Грецію, а в наступні століття - в країни Західної Європи. Найінтенсивніший обмін рослинами відбувався у період Великих географічних відкриттів, починаючи з XV ст. Інтродукція японо-китайських рослин у ботанічні сади Європи розпочалася у першій половині XVIII ст. і досягла піка в 40 - 60-ті рр. XIX ст. Протягом XVII - XIX ст. та на початку XX ст. з Південно-Східної Азії було привезено велику кількість шипшин, але найважливішими предками витких троянд, які походять з Азії, є R. chinensis Jacq., R. lucieae Franck. & Rochebr. ex Crep., R. multiflora Thunb., R. moschata Herrm. В історії селекції витких троянд у світі можна виділити 3 основні періоди: минулий - період передісторії до 1875 р., нинішній - з 1875 до 1967 р., сучасний - з 1967 р. Інтенсивна селекційна робота з трояндами в Європі розпочалася у XVIII ст. Найбільшу роботу проведено у Франції, Німеччині, Англії, Ірландії, Нідерландах, Данії. Переворот у формуванні нового сортименту витких троянд здійснили R. multiflora і R. wichuriana Crep. Важливі результати у селекції троянд Віхурайяна одержали селекціонери Барб'є (Barbier) у Франції, Джексон (Jackson), Перкінс (Perkins) і Броунеллі (Brownelly) у США. У розвиток вітчизняної селекції значний внесок зробили М. А. Гартвіс, М. Д. Костецький, В. М. Клименко, З. К. Клименко, К. І. Зиков. У результаті величезної роботи, проведеної селекціонерами, створено світовий сортимент витких троянд, який нині налічує тисячі сортів. Висновки: проаналізовано ранні періоди інтродукції витких троянд у світі (початковий та період інтенсивної інтродукції). В країнах Близького Сходу в озелененні садів як витку рослину здавна використовували R. moschata, а в США (з 1759 р.) - східноазійський вид R. laevigata Michx. У період активного залучення японо-китайських рослин у ботанічні сади Європи було інтродуковано R. multiflora (1868). За результатами вивчення історії культури і досвіду інтродукції витких троянд роду Rosa в Україні визначено основні інтродукційні центри. Дослідження історії селекції витких троянд у світі та Україні, а також аналіз етапів селекційного процесу з виткими трояндами надали змогу визначити селекціонерів, які зробили вагомий внесок у розвиток селекції та створення сортів витких троянд.

Досліджено моделі управлінської діяльності в мистецтві, які розглянуто в контексті глобалізаційних процесів у сучасному культуротворенні. Обгрунтовано необхідність аналізу можливих методів гармонізації таких складних факторів. Культурно-мистецьке управління досліджено, по-перше, як процес формування стратегій, які базуються на культурних ресурсах і, по-друге, як впровадження проектів, відповідних такому типу культури та конкретним культурним запитам. Відповідно до контексту такої "креативної економіки" культура і постає як головний ресурс оновлення, динаміки та розвитку. Управлінську діяльність як фактор гармонізації глобалізаційних процесів проаналізовано на прикладі концертно-філармонійної креативності з урахуванням особливостей її функціонування. Простежено основні засади управлінської активності в організації філармонійного життя, проаналізовано напрями проектної діяльності та принципи довготривалих стратегій.