Розроблено й апробовано ринковий механізм перерозподілу ліцензій на право викиду забруднювальних речовин на підставі концепції "осередку" для підвищення ефективності захисту навколишнього середовища від шкідливих викидів об'єкта промисловості. Для основних підприємств-забруднювачів міста визначено вектор керованого перерозподілу ліцензій на право емісії забруднювальних речовин в атмосферне повітря, обгрунтовано можливість його застосування для встановлення економічної вигоди. Науково обгрунтовано економічну сутність використання розробленої економіко-математичної моделі перерозподілу ліцензій. Одержано залежності питомих капітальних витрат від ступеня уловлювання шкідливих викидів підприємств промислового міста. Наведено практичні рекомендації для здійснення оперативного керування екологічним станом міста з мінімізацією капітальних витрат на підвищення ефективності роботи пилогазоочисних установок. Доведено економічні переваги використання механізму перерозподілу ліцензій на базі концепції "осередку".

Розглянуто питання теорії організації виробництва й основи аналізу господарської діяльності. Визначено методологічні підходи щодо проектування систем управління виробничими процесами як системи узагальнених знань щодо володіння предметами, формами та методами організації. Висвітлено інструментарій аналітичних досліджень. Досліджено методи детермінованого та стохастичного факторного аналізу. Розкрито підходи щодо пошуку та визначення внутрішньогосподарських резервів. Обгрунтовано прийняття оптимальних ефективних рішень управлінського моніторингу.

Рассмотрен вопрос теории организации производства и основы анализа хозяйственной деятельности. Определены методологические подходы к проектированию систем управления производственными процессами как системы обобщенных знаний относительно владения предметами, формами и методами организации. Отражен инструментарий аналитических исследований. Исследовано методы детерминированного и стохастического факторного анализа. Раскрыты подходы к поиску и определению внутрихозяйственных резервов. Обосновано принятие оптимальных эффективных решений управленческого мониторинга.

Мета роботи - обгрунтування методики економіко-екологічної експертизи еколого-орієнтованих інвестиційних проектів на основі класифікації та багатокритеріального вибору альтернатив за умов нестатистичної невизначеності. Розробку методики багатокритеріальної експертизи проекту розглянуто як підсистему планування, що базується на організаційному забезпеченні, формується за рахунок основних фінансових та екологічних показників бізнес-процесів. Методика дослідження базується на оцінці внутрішнього та зовнішнього середовища інвестиційного проекту, врахуванні його економіко-екологічного потенціалу. Надано рекомендації щодо експертизи економіко-екологічного інвестиційного проекту з метою вибору найбільш раціональної; побудови математичної моделі багатокритеріального вибору; його прогнозування відповідно визначених орієнтирів і моніторингу досягнення.

Развитие физики, философии и других естественных наук происходило и происходит в основном благодаря постановке различного вида вопросов о видимых уже явно следствий и намерений, ответить на них как уже явное, видимое, ощущаемое явление-следствие, причем без изучения причин, порождающих это следствие. Причем целенаправленно раздвигая горизонты своих исследований. Только на причины этих следствий никто не обращает внимание.

Розглянуто причинність наслідків структурно-творчих підвалин складних соціально-економічних систем на основі принципів індивідуальної творчої діяльності. Обумовлено психологічні чинники інтелектуалізації природної трансформації контекстів індивідуальної творчої діяльності, обгрунтовано морально-психологічні контексти причинності самореалізації та саморозвитку складних соціально-економічних систем. Визначено їх інституціональну структуризацію та загальні заходи.

Формування багатовекторної ринкової економіки в Україні, успішна реалізація всіх реформ у цьому напрямі та підвищення добробуту громадян не можливі без ефективної реалізації фінансових складових комплексного відтворення соціального капіталу (СК), насамперед у гірничодобувній промисловості (ГДП). Проте нестабільна соціально-економічна та політична ситуація у країні істотно загальмувала реалізацію реформ у вищевказаній галузі, що негативно позначилося на її окремих показниках. Ситуація дестабілізує та гальмує соціально-економічний розвиток усіх суб'єктів ГДП. Тому актуальним питанням на сучасному етапі розвитку цієї галузі є визначення єдиних дієвих засад щодо комплексного відтворення ресурсного потенціалу всіх її суб'єктів господарювання. Предметом дослідження є сукупність методологічних, методичних і практичних напрямів фінансування комплексного відтворення СК у ГДП. Водночас її мета полягає у формуванні та характеристиці напрямів фінансового відтворення СК у ГДП і розробленні заходів їхньої ефективної реалізації. Окрім цього, результати дослідження відображають соціально-економічну сутність категорії "СК у ГДП". Вона трактується як сукупність психологічних, фізіологічних, моральних, етичних, економічних та інших особистих якостей і можливостей кожного працівника ГДП, які є їхнім основним ресурсом і перевагою в порівнянні з іншими людьми, у процесі їхньої адаптації та ефективної реалізації в певному соціумі (соціальному середовищу) на макро- та мікрорівні. Встановлено, що сфера застосування напрямів фінансового відтворення СК у ГДП та їх поліпшення охоплює окремі рекреаційні напрями з матеріального, морального (психологічного) і соціально-побутового забезпечення працівників цієї галузі. Наукова новизна отриманих результатів полягає у виявленні, обгрунтуванні та аналізі схеми формування напрямів фінансування відтворення СК у ГДП. Також її невід'ємною частиною є характеристика ставлення різних соціально-вікових, статевих і професійних груп населення до фінансування відтворення СК у ГДП окремих регіонів України. Актуальність дослідження підтверджує також трансформація соціально-економічних відносин у всіх сферах громадської діяльності держави в контексті його глобалізації. Отримані результати дослідження надають можливість зробити висновки, що вони є основою для вивчення та практичного вирішення проблеми комплексного відтворення СК у ГДП. Цей підхід передбачає, передусім, формування високого матеріального, соціально-побутового і морального (психологічного) стимулювання фахівців цієї галузі та підвищення їхньої трудової мотивації та якості результатів праці, а також фінансово-господарської діяльності гірничодобувних підприємств.