На підставі вивчення ліпідного складу мембран еритроцитів венозної й артеріальної крові клінічно здорових телят і вмісту у них 2,3-дифосфогліцерату обгрунтовано більш стійкий зв'язок кисню з гемоглобіном у венозній крові та менш стійкий - в артеріальній. Збільшення кількості "молодих" еритроцитів у крові хворих на бронхопневмонію телят на початкових стадіях захворювання у порівнянні з клінічно здоровими, та інтенсивне зростання популяції "старих" клітин у разі подальшого розвитку патології характеризує виснаження компенсаторних можливостей кісткового мозку у тварин з тяжким ступенем перебігу бронхопневмонії. Зазначено, що зростання концентрації гемоглобіну (метгемоглобіну) у крові хворих на бронхопневмонію телят є, очевидно, наслідком зниження активності антиоксидантних процесів в еритроцитах крові та в органах. У хворих телят виявлено зміни ліпідного складу мембран еритроцитів (зменшення загального вмісту ліпідів) і стехіометричного співвідношення між холестеролом і фосфоліпідами у мембранах, що вказує на порушення білково-ліпідних зв'язків бішару та призводить до зниження стійкості червоних клітин крові. Зростання активності 2,3-дифосфогліцератного шунту гліколізу еритроцитів є компенсаторним механізмом наростаючої гіпоксичної гіпоксії. Встановлено негативний вплив амоксициліну тригідрату на систему еритрону: зменшується вміст ліпідних компонентів і порушується їх співвідношення у мембранах еритроцитів, що відбивається на білок-ліпідних зв'язках бішару; розвивається гіпохромна анемія, що спричиняє наростання гіпоксії, порушується сечовиноутворювальна функція печінки та знижується функціональна здатність ниркових клубочків.

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.218-8

Рубрики:

Лептоспіроз тварин

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати клінічних випробувань переносимості препарату, що містить флавоноїд кверцетин, на клінічно здорових котах. Результати чисельних досліджень показують, що кверцетин може проявляти антиоксидантну, мембранопротекторну, гастро-, нефро-, гепато-, кардіозахисну, антитромбоцитарну, протизапальну дію. Біодоступність кверцетину найвища у поєднанні з пектином і нерозчинними олігосахаридами, що пов'язано зі змінами кількісного і якісного складу кишкової мікрофлори. Однією з обов'язкових передумов створення й апробації нових ветеринарних лікарських засобів, як у контексті виконання національного законодавства, так і вимог міжнародного співтовариства щодо реєстрації лікарських засобів, є проведення клінічних досліджень із дотриманням вимог Належної клінічної практики (GCP). Особливо це стосується ліків з новою речовиною, фармакологічні властивості та ефективність яких ще недостатньо вивчені. Тому для оцінки переносимості, безпечності та ефективності препарату, що містить кверцетин, проведено комплексне клінічне випробування на дрібних домашніх тваринах (котах). Дослідження проводили в умовах ветеринарних клінік на здорових котах, різного віку, статі й породи. Препарат застосовували перорально у дозі 4 мг/кг маси тіла тварини з кормом впродовж 30 діб. Відбір крові у досліджуваних тварин проводили до застосування препарату та на 30 і 60 добу досліду. Ефект дії препарату оцінювався за показниками клінічного стану, а також за гематологічними та біохімічними показниками крові котів. Для морфологічних досліджень використовували стабілізовану ЕДТА кров, а для біохімічних досліджень - сироватку крові. За оцінкою клінічного стану тварин і даними лабораторних досліджень, переносимість досліджуваного препарату при пероральному застосуванні клінічно здоровим котам була доброю. За результатами порівняння клінічних, гематологічних та біохімічних показників, одержаних на 30 та 60 добу експерименту, і перед застосуванням препарату, негативних змін не виявлено. Результати біохімічних досліджень крові котів на 30 добу вказували про достовірне підвищення, в межах норми, вмісту глюкози, сечовини, креатиніну, каталази, зростання активності аланінамінотрансферази та зменшення активності гамма-глутамілтрансферази і вмісту дієнових коніюгатів та малонового діальдегіду. Показники білкового спектра сироватки крові відзначалися стабільністю протягом всього періоду досліду. На 60-й день застосування препарату було виявлено відновлення до початкових значень більшості параметрів сироватки крові котів у порівнянні з показниками, одержаними на 30-й день досліду. За показниками антиоксидантної системи організму котів відзначено, що активність супероксиддисмутази і вміст дієнових кон'югатів у сироватці крові у цей період досліду залишалася на рівні значень 30-ої доби. Активність каталази знизилася у порівнянні зі значеннями на 30-ту добу, але не відрізнялася вірогідно від початкових показників, а вміст малонового діальдегіду у сироватці крові тварин достовірно зменшувався. Це вказувало на зниження інтенсивності утворення токсичних сполук в організмі котів і виражені антиоксидантні властивості препарату гепанефран.

Індекс рубрикатора НБУВ: П855

Рубрики:

Окремі групи ветеринарних лікарських речовин і препаратів

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ