Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.45-588

Рубрики:

Пошкодження передпліччя

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы факторы, приведшие к развитию различных видов дисрегенерации. Представлены результаты лечения 25-ти больных с дисрегенерацией длинных костей. Описаны рентгенологические признаки несрощения. Использован системный подход, учтены различные факторы развития дисрегенерации, оптимальная хирургическая тактика и комплексная терапия остеопороза.

Исследована минеральная плотность костной ткани (МПКТ) у 46 женщин с посттравматическим коксартрозом после перелома шейки бедренной кости в зависимости от возраста, массы тела, вредных привычек. У всех женщин отмечена постменопауза. Доказано, что уровень МПКТ в поясничном отделе позвоночника у больных остеоартрозом не отражает истинной ситуации относительно риска возникновения переломов шейки бедренной кости, особенно у женщин гиперстенического типа с избыточной массой тела.

Розглянуто моделі управління розподілом обмежених ресурсів в інформаційно-телекомунікаційній мережі. На підставі дворівневої моделі запропоновано багаторівневу модель розподілу ресурсів та спосіб переходу від багаторівневої моделі до дворівневої. Розглянуто обмеження багаторівневої моделі та запропоновано шляхи їх усунення.

Розглянуто проблеми створення системи управління (СУ) інформаційно-телекомунікаційною системою (ІТКС) корпоративної АСУ, яка призначена забезпечувати централізоване спільне функціонування всіх підсистем АСУ відповідно до заданого регламенту, вирішувати задачі управління розподіленими ресурсами, підвищення продуктивності роботи й ефективності управління інформаційними технологіями (ІТ) і телекомунікаційною мережею, управління персоналом ІТ-підрозділів, покращання якості ІТ послуг та ін. Розглянуто принципи функціонування, структуру та технологічні аспекти реалізації СУ ІТКС.

Розглянуто моделі трьох методів управління мережевим трафіком, що забезпечують недопущення перевантажень телекомунікаційних каналів. Апаратна модель базується на технології обмеження потоків даних через мережеві вузли.

Проаналізовано проблеми створення інформаційної технології управління корпоративною ІТ-інфраструктурою (IT УІТІ), що сприяє підтримці узгодженого рівня ІТ-послуг у випадку раціонального використання ресурсів ІТ-інфраструктури (ІТІ) за умов віртуалізації і консолідації ресурсів та істотної динаміки запитів користувачів. Надано концепцію управління ІТІ. Запропоновано декомпозиційно-компенсаційний спосіб організації управління рівнем послуг. Розроблено комплекс моделей і методів аналізу стану елементів ІТІ та зведення метрик. Наведено метод оцінювання впливу несправностей на якість надання послуг. Надано комплекс моделей і методів управління ресурсами за умов їх дефіциту і надлишку. Розроблено метод управління потоками в мережі з урахуванням пріоритетів застосувань. Наведено евристичні, а також керований і адаптивний генетичні алгоритми. Розроблено IT УІТІ, в якій підтримання узгодженого рівня послуг здійснюється у разі ефективного використання ресурсів. Надано архітектуру системи управління ІТ-інфраструктурою SmartBase.ITS.Control, реалізовану на основі IT УІТІ.

Розглянуто проблему визначення впливу відмов елементів мережі доступу на якість обслуговування клієнтів великих операторів інформаційно-телекомунікаційних послуг. На основі огляду існуючих рішень і аналізу структурно-технологічних і сервісно-функціональних особливостей мереж доступу запропоновано загальний підхід до розв'язання проблеми. У вигляді задач на графах спеціального вигляду формулюються моделі розповсюдження і оцінювання впливу неполадок елементів мережі на якість обслуговування клієнтів. Для розв'язання задач пропонуються декілька варіантів алгоритмів, побудованих на прийомах роботи з графами та алгебричному підході. Виконано експериментальне дослідження і порівняльний аналіз запропонованих алгоритмів. Наведено структуру і опис функціонування системи управління інфраструктурою інформаційних технологій, в якій реалізовані запропоновані моделі і алгоритми.

Розглянуто проблему оцінювання показників функціонування мереж операторів інформаційно-комунікаційних послуг. Виконано аналіз чинників впливу та існуючих рішень. Поставлено задачу агрегування показників оцінювання якості сервісів, заданих у вигляді нечітких множин. Наведено метод побудови функції належності та нечітких правил за допомогою навчальних вибірок даних. Розроблено відповідний алгоритм навчання, який дозволяє будувати функції належності вхідних нечітких змінних і формувати нечіткі правила зведення показників оцінювання якості сервісів.

Розглянуто аспекти управління багаторівневими системами збереження даних (СЗД). Розроблені математичні моделі для задач кластеризації та управління ресурсами СЗД, генетичний та евристичний алгоритми для розв'язання задачі розподілення ресурсів СЗД за критерієм мінімізації витрат на збереження даних. Наведено результати експериментальних досліджень ефективності алгоритмів для СЗД різних об'єктів при широкому діапазоні потреб користувачів у ресурсах збереження. Запропоновані рекомендації щодо використання запропонованих алгоритмів для розв'язання задачі управління СЗД в інформаційно-телекомунікаційних системах.

Наведено аналітичний огляд сучасних моделей і методів управління ІТ-інфраструктурою. Моделі і методи згруповані відповідно до визнаних ІТ-галуззю 15 груп функцій управління. Увагу приділено концептуальним основам управління такими складними ієрархічними розподіленими об'єктами управління, які сьогодні становлять глобальні, національні та корпоративні ІТ-інфраструктури. Найбільш широко представлені моделі розподілу ресурсів - навантаження та управління рівнем обслуговування користувачів.

Розглянуто проблему управління навантаженням і ресурсами серверів центрів опрацювання даних у разі віртуального хостингу. Виконано аналіз чинників впливу й існуючих рішень. Наведено моделі розподілу екземплярів застосувань між фізичними серверами за різними критеріями ефективності з урахуванням ресурсних та інших обмежень. Запропоновано варіанти генетичного евристичного алгоритмів для вирішення проблеми. Описано структуру системи управління інфраструктурою інформаційних технологій, в якій реалізовано запропоновані моделі й алгоритми розв'язання зазначеної проблеми.

Интернет вещей - это новая технология, предлагающая качественно новые возможности для улучшения экономических показателей и производительности предприятий, для улучшении качества жизни потребителей и более эффективного использования информационных ресурсов. Предложен подход к управлению уровнем услуг в системах IoT с микрооблачной инфраструктурой для обеспечения желаемого качества ИТ-услуг с рациональным использованием ИТ-ресурсов. Предложенный подход базируется на декомпозиционно-компенсационном подходе, в котором задачей оперативного управления качеством услуг является поддержание заданного уровня качества обслуживания с использованием минимального объема ИТ-ресурсов. При этом для эффективного использования ресурсов в системах интернета вещей при предоставлении ИТ-услуг в системе управления ИТ-инфраструктурой выделяются уровни координации услуг, планирования ресурсов и управления уровнем обслуживания.

Запропоновано підхід до управління якістю ІТ-послуг в ІТ-інфраструктурі на основі абстрагування реальних компонентів ІТ-інфраструктури і приведення останніх до логічних об'єктів управління і використання параметра очікуваного звільнення такого об'єкта. Такий додатковий параметр розподілу вхідних запитів є одним з відомих властивостей об'єкта управління попри те, що він залишається випадковою величиною. Застосування такого підходу до управління є можливим за наявності мінімальної кількості компонент, які відповідають за обробку або обчислення без необхідності уточнення їх внутрішньої будови, а лише узагальнивши їх зв'язок між собою та характеристику вхідних та вихідних впливів. Окрім того, для дослідження ефективності запропонованого підходу розроблено спрощену модель ІТ-інфраструктури з використанням інструменту simmer для моделювання дискретних подій. Спрощена модель дозволила порівняти наявні способи розподілу ресурсів, з-поміж яких: випадковий, кільцевий, спосіб вибору найкоротшої черги. На найвищому рівні запропоновано вдосконалений спосіб вибору обчислювальних ресурсів. У якості цільової функції для вдосконалення використано залежність між часом, протягом якого ресурс був завантажений, та відносною доступністю ресурсу. Така цільова функція дозволила підвищити продуктивність ІТ-інфраструктури, з огляду на кількість виконаних запитів відносно загальної кількості отриманих запитів. Якщо узагальнити, то запропонований спосіб враховує три складові: час зайнятості ресурсу, обчислювальний потенціал та потенціал очікування, при цьому обчислювальний потенціал вважається пріоритетнішим.