Проаналізовано роль малого синтаксису в організації та здійсненні процесу спілкування. Введено поняття синтаксичної конструкції для малого синтаксису, яке реалізується в широкому спектрі будь-яких граматично та семантично зв'язаних груп слів. Сурядні ряди інтерпретуються як синтаксичні конструкції через їх понятійну об'ємність. Висвітлено типологічну класифікацію конструкцій малого синтаксису, що інтерпретуються як самостійні синтаксичні одиниці, самодостатні за своїми структурними та функціональними параметрами, не регламентованими ні реченням як комунікативною одиницею, ні словом як одиницею номінативною. Визначено сферу функціонування конструкцій малого синтаксису в самостійній позиції, що виводить їх у ранг комунікативно значущих компонентів мовної реальності. Синтаксична конструкція виконує за певних умов комунікативну функцію та інколи виступає як переважний та єдиний засіб спілкування. Сфера функціонування різних типів синтаксичних конструкцій дуже широка та різноманітна - від назв закладів, вузів, комплексів до рекламних слоганів. Мобільність, об'ємність, змістовність синтаксичної конструкції забезпечують їй статус оперативної ланки малого синтаксису і висвітлюють її суттєву і незалежну роль в процесі комунікації, що обумовлює логічність виділення малого синтаксису.

Проаналізовано основні складові більшовицької моделі перебудови аграрного сектору та процес її практичної реалізації від примусової колективізації до Голодомору 1932 - 1933 рр. на Дніпропетровщині. Висвітлено еволюцію аграрної політики більшовиків у добу непу, нові аспекти відносин держави та селянства напередодні колективізації, масовий колгоспний рух і процес розкуркулення. Описано особливості здійснення хлібозаготівельних кампаній 1931 - 1933 рр. у даному регіоні, репресії властей і опір селянства. Розкрито роль союзної "житниці" за умов Голодомору.

Проанализированы основные составляющие большевистской модели перестройки аграрного сектора и процесс её практической реализации от принудительной коллективизации до Голодомора 1932 - 1933 гг. в Днепропетровском регионе. Освещены эволюция аграрной политики большевиков в эпоху нэпа, новые аспекты взаимоотношений государства и крестьянства накануне коллективизации, массовое колхозное движение и процесс раскуркуливания. Описаны особенности осуществления хлебозаготовительных кампаний 1931 - 1933 гг. в данном регионе, репрессии властей и сопротивление крестьянства. Раскрыта роль союзной "житницы" в условиях Голодомора.

Досліджено репресивну політику радянської влади під час хлібозаготівельної кампанії 1932/33 р. в Україні. На основі аналізу архівних документів, що вперше вводяться до наукового обігу, визначено особливості, механізми, цілі карально-репресивних заходів влади.

Досліджено самосуди, які набули поширення в українському селі у період 1933 - 1935 рр. На основі аналізу архівних документів, що вперше введено до наукового обігу, встановлено причини самосудів, а також методи боротьби влади з ними.

На основі широкого комплексу архівних та опублікованих джерел здійснено системне дослідження репресивних заходів, що реалізовувалися радянською владою в українському селі протягом 1925 - 1939 рр. Розкрито спрямованість, механізми ухвалення, способи втілення репресивних рішень. Проаналізовано роль органів юстиції, ДПУ-НКВС, партійних і радянських установ у розгортанні масового терору проти українського селянства та працівників аграрної галузі під час непу, суцільної колективізації, Голодомору, за постголодоморної доби та часу "Великого терору". Доведено виключну роль вищого партійного керівництва в ініціюванні системних каральних заходів. Висвітлено демографічні, морально-психологічні наслідки репресій, їх вплив на соціально-економічну ситуацію в аграрному секторі.

Досліджено репресивні акції радянської влади проти "колишніх куркулів", що здійснювалися в українському селі після закінчення суцільної колективізації протягом 1931 - 1936 рр. На основі аналізу архівних документів, що вперше вводяться до наукового обігу, визначено причини, особливості, механізми, цілі карально-репресивних заходів влади.

На основі широкого комплексу архівних і опублікованих джерел здійснено системне дослідження репресивної політики, що реалізовувалася радянською владою в українському селі протягом 1925 - 1939 рр. З урахуванням сучасних методологічних підходів розкрито зміст понять "масові репресії" та "сталінська модернізація аграрного сектору". Охарактеризовано спрямованість, механізми ухвалення та способи реалізації репресивних рішень. Проаналізовано роль органів юстиції, ДПУ-НКВС, партійних і радянських установ у розгортанні масового терору проти українського селянства та працівників аграрної галузі. Визначено особливості та пріоритетні напрями репресивної політики радянської влади в українському селі в період непу, суцільної колективізації, Голодомору, в постголодоморну добу, під час "Великого терору". Висвітлено демографічні та морально-психологічні наслідки репресій, їх вплив на соціально-економічну ситуацію в аграрному секторі.

Досліджено роль репресій у здійсненні хлібозаготівельних кампаній 1927 - 1929 рр. в українському селі. На основі аналізу архівних документів, що вперше вводяться до наукового обігу, визначаються особливості, механізми, цілі карально-репресивних заходів влади. Показано, що протягом заготівельних кампаній 1927 - 1929 рр. репресії проти селян застосовувалися комплексно - разом по лінії надзвичайних органів (ДПУ), органів юстиції й радянських органів. Доведено, що в 1927 - 1929 рр. репресії перетворилися на основний інструмент забезпечення виконання державних хлібозаготівельних планів.

Досліджено репресивні заходи влади, спрямовані проти куркулів третьої категорії, що здійснювалися в українському селі під час суцільної колективізації протягом 1930 - 1931 рр. На основі аналізу архівних документів, що вперше вводяться до наукового обігу, висвітлено процес формування куркульських висілків. Показано, що куркульські висілки стали своєрідними селянськими резерваціями з непридатними для життя умовами.

Досліджено регіональні особливості "куркульської операції" 1937 - 1938 рр. в Дніпропетровській області. На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної історіографії, а також архівних документів, що вперше вводяться до наукового обігу, визначаються причини проведення "куркульської операції" як складової "Великого терору". Охарактеризовано спрямованість, механізми ухвалення та способи реалізації наказу НКВС СРСР № 00447. Висвітлено наслідки "куркульської операції" в Дніпропетровській області.

Висвітлено передумови, обставини та наслідки Голодомору 1932 - 1933 рр. - геноциду української нації - та масових штучних голодів 1921 -1 923 рр., 1946 - 1947 рр. в широкому історичному контексті як української, так і всесвітньої історії. Подано ґрунтовний фактологічний матеріал, поєднаний з аналітичним осмисленням різних аспектів злочинів комуністичного тоталітарного режиму.

Розкрито суспілно-економічні причини початку масового штучного голоду 1921 - 1923 рр. в Україні. Проаналізовано ідеологічну передумову появи інституту уповноважених. Висвітлено питання руйнації традиційних та моральних цінностей українців у роки масового штучного голоду 1921 - 1923 рр. Вивчено історіографію проблеми кампанії з вилучення церковних цінностей 1922 р. в Україні. Охарактеризовано підпільну та повстансько-партизанську боротьбу українських самостійників на Запоріжжі у 1918 - 1923 рр.

Включено документи та матеріали обласної та районної преси із фондів Державного архіву Дніпропетровської області, Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, які характеризують геноцидні механізми організації хлібозаготівельних кампаній 1931-1933 рр. у Дніпропетровській області, які призвели до тотального вилучення продовольства у селян, а відтак до Голодомору 1932-1933 рр. Більшість представлених документів збережено під грифом «Таємно» та після розсекречування публікується вперше. Вміщено вступну статтю, археографічну передмову, коментарі до документів, покажчики. Розкрито історію України XX ст., аграрну складову та історичне краєзнавство. Зазначено, що хлібозаготівельну політику сталінського режиму 1931-1933 рр. докладно досліджено вітчизняними й зарубіжними науковцями в контексті встановлення причин Голодомору. Однією з перших розвідок із цієї теми стала стаття М. Панчука "Злочин Сталіна та його оточення", що підготовлено на основі розсекречених архівних матеріалів партійного архіву Інституту історії партії при ЦК Компартії України (нинішнього Центрального державного архіву громадських об’єднань України). У роботі охарактеризовано роль у хлібозаготівлях надзвичайної комісії, очолюваної В. Молотовим, і перебіг гучної "Оріхівської справи". На основі аналізу "хлібозаготівельних" рішень комуністичного режиму М. Панчуком зроблено висновок, що "репресії проти колгоспного активу, особливо комуністів, а також районної керівної партійно-радянської ланки як засіб проведення хлібозаготівлі", узаконено постановою ЦК ВКП(б) і РНК СРСР від 14 грудня 1932 р. У статті розглянуто й такі форми репресій проти селянства, як занесення на "чорну дошку" колгоспів, депортації сімей "саботажників" заготівлі.