Встановлено взаємозв'язок між сорбційно-структурними характеристиками (питомою поверхнею, об'ємами різних видів пор, параметрами мікропористої структури та ін.) різних вуглецевих матеріалів та їх сорбційною ємністю і селективністю по відношенню до хлоридних комплексів радію, паладію, іридію і платини. Обговорено причини знайдених закономірностей.

Проведені експериментальні дослідження і оцінені можливості вилучення з водних розчинів мікрокількостей токсичних іонів металів (цезію, стронцію, міді, заліза, молібдену, кобальту, рутенію, паладію, платини і ін.) за допомогою різних типів сорбентів: неорганічних, синтетичних, у тому числі викопного вугілля українських родовищ і продуктів їх переробки. Показано ефективність використання різних вуглецевих сорбентів і комплексоутворювальних аніонообмінних смол для роздільного вилучення металів платинової групи і супроводжуючих токсичних компонентів із технологічних розчинів виробництва дорогоцінних металів з вторинної сировини.

Розглянуто гідронасоси роторно-планетарного типу, зокрема планетарні трохоїдні насоси. Наведено точні формули для опису взаємоспряжених профілів роторів і корпусів ротаційних машин як обвідних сім'ї трохоїд. Запропоновано інженерний метод обчислення об'ємів робочих камер роторно-планетарних машин. Наведено результати виконання програм, складених для середовища математичного процесора Maple.

Рассмотрены гидронасосы роторно-планетарного типа, в частности трохоидные насосы. Приведены точные формулы для описания взаимосопряженных профилей роторов и корпусов ротационных машин как огибающих семьи трохоид. Предложен инженерный метод вычисления объемов рабочих камер роторно-планетарных машни. Приведены результаты выполнения программ, составленных для среды математического процессора Maple.

Досліджено сорбцію активним вугіллям хлоридних комплексів металів платинової групи (МПГ) - рутенію, родію, паладію, іридію і платини - у широкому діапазоні вихідних концентрацій. Обговорено причини встановлених значних відмінностей у характері сорбції для окремих МПГ у мікро- і макроконцентраціях, вплив на сорбційні взаємодії стану іонів, а також, шляхи й умови практичного застосування вуглецевих сорбентів для вилучення МПГ із складних сумішей.

Узагальнено дані стосовно сорбції платинових металів вуглецевими сорбентами (природними, технічними, синтетичним вугіллям та вуглецевими тканинами). Розглянуто основні фактори, що впливають на сорбцію, уявлення різних авторів про механізм сорбції, а також питання практичного використання цих сорбентів для вилучення сполук платинових металів з води та складних сумішей.

Досліджено вплив на сорбцію хлоридних комплексів іонів металів платинової групи - рутенію, родію, паладію, іридію, платини - наявності та кількості на поверхні вуглецевих матеріалів кисневмісних поверхневих функціональних груп (КПФГ). Встановлено, що ємність названих металів більш або менш суттєво (залежно від природи платиноїду) знижується зі збільшенням ступеня окисненості вуглів, однак на селективність сорбції наявність КПФГ практично не впливає. Обговорено причини встановлених закономірностей.

Наведено метод створення комп'ютерної анімації для дослідження динамічних процесів, складовими якої є нові способи визначення параметрів: струменя рідини на базі розв'язання системи алгебричних рівнянь за допомогою функції Ламберта; конструктивного оформлення пожежного димового сповіщувача на базі моделювання треків елементарних частинок; відбивальної системи для формування відбитої від циліндричної поверхні вибухові хвилі, фронти якої утворюють "короби"; конструкції прес-екструдера шляхом моделювання траєкторії частки речовини, яка переміщується у процесі обертання двох трикутників Релло, що постійно дотикаються. Результати роботи впроваджено в НВО "Екструдер" у процесі модернізації обладнання для виготовлення високоякісного вогнегасного порошку.

Обгрунтовано новий метод геометричного розрахунку робочих елементів роторно-планетарних машин. Для модернізації насосів роторно-планетарного типу запропоновано описи кривих (робочих профілів ротора та корпуса), взаємне переміщення яких здійснюється за допомогою роторно-планетарного механізму. Наведено формули для рівнянь епігіпотрохоїдних кривих у вигляді єдиних аналітичних виразів.

Обоснован новый метод геометрического расчета рабочих элементов роторно-планетарных машин. Для модернизации насосов роторно-планетарного типа предложены описания кривых (рабочих профилей ротора и корпуса), взаимное перемещение которых осуществляется при помощи роторно-планетарного механизма. Приведены формулы для уравнений эпигипотрохоидных кривых в виде единых аналитических виражений.

Розроблено теоретичні основи геометричних моделей поверхонь, що обмежують робочі об'єми роторно-планетарних гідромашин і враховують особливості взаємного спряження рухомих і нерухомих їх частин. Зазначено, що запропоновані методи дозволяють визначити геометрію спряжених поверхонь, залежно від відношення радіусів ділильних кіл зубчастого зчеплення роторно-планетарного механізму. Наведено метод визначення закону зміни об'єму між корпусом і ротором, залежно від кута повороту ротора. Викладено спосіб врахування зубчастої передачі внутрішнього зчеплення арочного типу, яка входить до роторно-планетарного механізму. Висвітлено математичну модель розрахунку динаміки роторно-планетарних гідромашин з асинхронним електродвигуном.

Розкрито проблеми вдосконалення одногвинтових насосів типу Муано. Для модернізації насосів Муано запропоновано описи взаємоспряжених поверхонь, перерізами яких є епігіпотрохоїдні криві (профілі ротора та корпуса), і взаємне переміщення яких здійснюється за допомогою роторно-планетарного механізму.

Раскрыты проблемы усовершенствования одновинтовых насосов типа Муано. Для модернизации насосов Муано предложены описания взаимосопряженных поверхностей, сечениями которых являются эпигипотрохоидные кривые (профили ротора и корпуса), и взаимное перемещение которых осуществляется при помощи роторно-планетарного механизма.

Розглянуто можливість використання тимчасової модульної захисної споруди як захист об'єктів берегової зони від динамічного впливу води у випадку паводків і повеней.

Приведено результати аналізу сучасного стану теорії та практики удосконалення дистанційної подачі рідинних вогнегасних речовин, зокрема з гелеутворюючими складовими (ГУС), а саме, наведено переваги та недоліки використання води та водних розчинів для пожежогасіння, а також перспективи використання ГУС, що пов’язано з удосконаленням способів і засобів дистанційної подачі їх на гасіння пожеж класу А. Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці вдосконаленої конструкції стволів-розпилювачів, установки та способу, які здійснюють дистанційну бінарну подачу компонентів ГУС, а також тактики їх використання, що дозволяє більш ефективно реалізовувати нові вогнегасні речовини, а саме гелеутворюючі склади. Зроблено аналіз стану питання теорії та практики пожежогасіння з використанням сил і засобів подачі рідких вогнегасних речовин з невеликих і значних дистанцій. Розглянуто проблемні питання застосування рідинних засобів пожежогасіння. Охарактеризовано пристрої подачі рідкофазних засобів пожежогасіння (РЗП) для гасіння пожеж і захисту сусідніх об’єктів, стволи-розпилювачі РЗП і насадки до них, автономні установки, що здійснюють гасіння тонкорозпиленими струменями водних розчинів. Окреслено спосіб дистанційного пожежогасіння гелеутворюючими сполуками, визнано тактико-технічні переваги дистанційного пожежогасіння гелеутворюючими сполуками.