Скачати повний текст

Досліджено управління витратами в системі оцінювання ефективності діяльності промислового підприємства. Порівняння таких категорій як "ефект" та "ефективність" надало можливість визначити, що "ефективність", на відміну від "ефекту", ураховує не тільки результати діяльності, а й умови, за яких вони були досягнуті. Розглянуто основні принципи оцінювання ефективності промислових підприємств з урахуванням особливостей їх функціонування. Доведено, що пошук загальних критеріїв оцінювання є більш доцільним за пошук інтегрального показника, оскільки це надасть можливість більш об'єктивно оцінити ефект від упровадження управлінських рішень на всіх рівнях, стадіях та за будь-яких умов. Особливу увагу приділено управлінню витратами, приведено основні задачі та принципи управління ними. Серед основних методів управління витратами промислових підприємств наведено ті, що мають прикладну реалізацію (Standard Costing, Activity Based Costing, Target Costing, Kaizen Costing).

Проведено дослідження особливостей формування попиту та пропозиції на ринку ресурсів. Доведено, що ресурси перетворюються на фактори виробництва лише за умов їх використання підприємством. Зазначено, що саме специфіка об'єктів купівлі-продажу визначає особливості ринку ресурсів та основних законів, що діють на ньому. Розгляд особливостей загального попиту та пропозиції на ресурси надає можливість перейти до визначення особливостей закону попиту та пропозиції саме на ринку ресурсів, де в основі зазначеного закону лежить співвідношення граничних витрат та граничного продукту, а його дія безпосередньо залежить від умов ринку. Крім того, у роботі зазначено, що дослідити особливості функціонування ринку ресурсів можна також на прикладі кожного з ринків, що формують ринок ресурсів, оскільки кожен ринок має як загальні особливості, що притаманні ринку ресурсів так і окремі, що виділяють його. Показано, що під впливом умов в яких відбувається становлення і розвиток ринку ресурсів Україні, кожному з його ринків притаманні індивідуальні риси, що виділяють його та визначають принципи його функціонування в залежності від сформованих умов.

Наведено результати досліджень інцидентів в сфері інформаційної безпеки за останні роки у світі. Визначено наслідки та масштаби втрати інформації, що стосуються внутрішніх та зовнішніх загроз соціально-економічній безпеці підприємства. Систематизовано склад ризиків втрати інформації для підприємств та визначено відповідні категорії - репутаційні, операційні, стратегічні та юридичні ризики. Розглянуто складові витоку інформації та можливі відповідні наслідки на прикладах комерційного банку та телекомунікаційної компанії. Визначено специфіку інформаційної безпеки цих форм підприємництва. Розглянуто альтернативні підходи щодо оцінювання вартості інформації. Наведено перелік показників оцінювання ефективності інформаційних систем - інформаційної насиченості, інформаційного потенціалу кадрів, якості інформаційного забезпечення. На основі цього було здійснено моделювання збитків підприємства від втрати конфіденційної інформації. Побудована модель описує залежність збитків власника інформації від коефіцієнту корисної конфіденційної інформації, що була втрачена.

Досліджено особливості процесу працевлаштування молоді на ринку праці, а саме: уточнено сутність поняття "працевлаштування молоді" та визначено основні чинники впливу на означений процес. Отже, аналіз суб'єктно-об'єктних відносин процесу працевлаштування молоді на ринку праці надало можливість визначити його зміст як сукупність соціально-економічних та інституційно-правових заходів, що реалізуються за безпосередньої активної участі молоді, відповідних державних та недержавних органів і спрямовані на забезпечення продуктивної зайнятості та гідних умов праці для молоді, а також створення передумов для її розвитку. Оскільки ключовим аспектом проведеного дослідження є розгляд основних чинників впливу на процес працевлаштування, авторами було запропоновано їх класифікацію, яка дає можливість забезпечити адресність дій щодо регулювання працевлаштування молоді на ринку праці. Крім того, у роботі виокремлено стадії процесу працевлаштування молоді на ринку праці.

Проаналізовано поняття прямих іноземних інвестицій (ПІІ), визначені критерії інвестиційної привабливості країни та регіонів. Наведено дані динаміки міжнародної інвестиційної позиції України та динаміка надходження та відтоку іноземних інвестицій. На їх основі, а також на основі даних міжнародних рейтингів, було зроблено висновок про негативну інвестиційну ситуацію в Україні. Визначено низку негативних факторів, які є чинниками погіршення інвестиційного клімату та в довгостроковій перспективі є перешкодами до зростання числа інвестицій в українську економіку. Розглянуті галузі залучення іноземних інвестицій є пріоритетними з огляду на незбалансованість структури інвестицій, визначено питому вагу цих галузей у загальній структурі економіки. Запропонований ряд рекомендацій щодо стимуляції залучення прямих іноземних інвестицій.

Інфляція як макроекономічне явище потребує постійного спостереження та регулювання, оскільки присутнє в економічному житті кожної країни і спричиняє вагомий вплив на процеси, які відбуваються в реальному секторі економіки. На сьогодні питання щодо можливих наслідків упровадження режиму інфляційного таргетування в Україні є дуже актуальним. Представлене дослідження направлене на визначення характеру та причин сучасної інфляції в Україні та можливості її регулювання монетарними методами. Представлена економетрична модель кореляційного зв'язку між макроекономічними показниками, надає можливість констатувати, що спостерігаються різні моделі впливу такого макроекономічного показника як інфляція на обсяг ВВП у країні. Тобто, можна стверджувати, що ідеальної моделі, яка б відображала процеси у кожній країні не існує, як і не існує чіткої взаємозалежності між підвищенням рівня ділової активності та обмеженням інфляції. Визначено, що особливістю інфляційних процесів в Україні є те, що вони мають перманентний характер та нерівномірний розвиток. Крім того, за результатами проведеного аналізу, можна стверджувати, що в основі інфляційних процесів в Україні здебільшого лежать немонетарні чинники.

Питання збереження біорізноманіття є одним із найважливіших і першочергових у наш час. Багато міжнародних і державних організацій займаються дослідженнями та пошуком шляхів вирішення цього питання. Одним із заходів збереження флористичного різноманіття є створення регіональних Червоних списків і регіональних Червоних книг. Гербарій судинних рослин степової зони України Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (DSU) включений до Міжнародної асоціації гербаріїв. Тут зберігаються зразки флори XIX - XX ст. найвідоміших авторів І. Я. Акінфієва, А. А. Гроссгейма, Ю. М. Прокудіна та багатьох інших дослідників флори степової зони. Цей багатий матеріал був використаний під час складання списку раритетних видів рослин і другої в Україні повноформатної обласної Червоної книги (Дніпропетровської області). Тут міститься матеріал про знахідки раритетних видів, які не були опубліковані у наукових виданнях, що надає більш повну картину раритетного фіторізноманіття як колишніх часів, так і сьогодення. Особливу цінність мають відомості про місцезростання видів, яких вже не існує на території області внаслідок її антропогенної трансформації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж619 + В379.226

Рубрики:

Одержання плівок

Тонкі шари напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж60673 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто концепцію ефектуації в умовах фундаментальної невизначеності. Доведено, що зазначені умови характеризуються невпорядкованістю руху, ірраціональною поведінкою суб'єктів економічних відносин, можливістю різних траєкторій розвитку подій, що значно ускладнює або взагалі нівелює можливість спрогнозувати майбутні економічні результати. Саме тому виникає нагальна потреба використання альтернативних підходів до процесу прогнозування та отримання результатів, які задовольняють інтереси більшості учасників. Зазначено, що за таких умов розповсюджений каузальний підхід втрачає свою значущість, оскільки концептуальні положення даного підходу призводять до неточності моделей та зростання похибки в прогнозах для безпосереднього прийняття рішень. Через це особливої уваги заслуговує концепція ефектуації, яка надає можливість змінити напрям наукових досліджень та перейти на нові концептуальні засади. Розглянуто етапи становлення даної концепції, її основні засади, проведено чітке розмежування з каузальною логікою та надані результати фундаментальних досліджень в сфері ефектуаційної логіки. Особливу увагу у представленому дослідженні приділено основним принципам, на яких базується концепція ефектуації і, які найбільш змістовно розкривають її сутність. До таких принципів слід віднести: принцип ресурсоорієнтовних дій; принцип допустимих втрат; принцип стратегічних альянсів; принцип "лимонаду"; принцип контролю, а не передбачення. На основі наведених у роботі критеріїв проаналізовано відмінності у методах прийняття рішень у концепції каузації та ефектуації. Крім того, висвітлено, що приведена концепція передбачає створення нових цінностей, через це вона може розглядатися як джерело створення інновацій - як у новостворених фірмах, так і вже існуючих компаніях. Наведено її актуальність для сучасних умов господарювання в Україні, які особливо характеризуються фундаментальної невизначеністю та непередбачуваністю.

Представлено результати досліджень сучасного стану флори і рослинності озер Північно-степового Придніпров'я, виявлення особливостей їх трансформації для різних типів озер, а так само визначення основних напрямів динаміки рослинності під дією антропогенно-кліматичних факторів. У флорі озер налічується 190 видів водних і прибережних рослин, серед яких домінують гемікріптофіти, багаторічні трави, гігрофіти, сціогеліофіти, мезотрофи, акванти і палюданти. Адвентивними фракція флори становить 10 видів, раритетна фракція - 49 видів вищих рослин. Основним антропогенним фактором, який призвів до зміни гідрологічного режиму озер Дніпровського району і гирлової частини р. Самара стало створення водосховища, в результаті чого склад флори озер заплави скоротився на 15 і ЗО видів відповідно. Підвищення середньорічних температур призвело до скорочення кількості бореальних видів (на 8), і до збільшення кількості середземноморських видів (на 12). Синергетична дія кліматичних і антропогенних чинників призвела до незворотних змін за такими сукцесійними рядами: ценози гідатофітов (занурених рослин) → ценози плейстофітов (з плаваючим листям) → ценози гелофітов (повітряно-водних рослин). Порівняльний аналіз за ступенем гемеробіі показав, що найбільш трансформованими є озера Деївській підрайону (30 % еугемероби, 15 % полігемероби), менш трансформованими - підрайону Самарського бору (15 % еугемероби, 4 % полігемероби). Характеристика гемеробності видів дозволила визначити види-індикатори для подальшої оцінки подібних біотопів.

Розглянуто процеси трансформації міжнародного фінансового ринку в кризових умовах та перехід фінансових інституцій до процесу діджиталізації. Доведено, що кризові умови останніх років, серед яких можна виділити Brexit, міжнародні торгові конфлікти, війни та пандемії вірусних захворювань, суттєво впливають на функціонування, розвиток та перспективи світових фінансових ринків. Обгрунтовано нагальну потребу швидкого та якісного переходу фінансових інституцій у цифровий формат та прагнення фінансових ринків до введення глибокої діджиталізації. Визначено, що одним з основних чинників впливу на перехід фінансових організацій у цифровий формат є сповільнення реформ щодо встановлення стандартів їх посткризового функціонування. Доведено, що основною проблемою для міжнародних фінансових регуляторів є поступове сповільнення прогресу, яке посилює фрагментацію міжнародного фінансового ринку. Визначено фактори, що обумовлюють фрагментацію, зокрема: особливості національних фінансових структур кожної країни, різні режими оподаткування, відмінні практики регулювання та нагляду, технологічні відмінності банківських систем. З метою вирішення проблемних питань авторами запропоновано застосування діджиталізації та перехід фінансових інституцій, у тому числі і державних, у цифровий формат. Особливу увагу приділено новим можливостям для розвитку, які відкриває діджиталізація, та причинам завдяки яким міжнародні фінансові ринки прагнуть змінюватися. Докладно проаналізовано та виділено основні виклики міжнародного фінансового ринку в умовах наявної кризи і разом з тим основні перспективи для розвитку діджиталізації в цілому. До таких перспективних напрямків авторами віднесено: кібербезпеку; використання BigData; використання штучного інтелекту; технології Blockchain; Fintech; RegTech та взаємоузгодження між регуляторами, а також розвиток мобільного банкінгу, оцифрування бренду. Кожен з перелічених напрямків детально проаналізовано на предмет необхідності застосування технологій діджиталізації та наведено актуальність застосування діджитал-технологій для фінансового сектору.