Наведено характеристики найбільш імовірних на території України видів природних і техногенних катастроф, висвітлено їх можливі медико-санітарні наслідки. Розглянуто питання організації медичного забезпечення населення України за умов надзвичайних ситуацій з використанням вітчизняного та зарубіжного досвіду.

Наведено характеристики найбільш імовірних на території України видів природних і техногенних катастроф. Розкрито їх можливі медико-санітарні наслідки. Розглянуто питання організації медичного забезпечення населення України за умов надзвичайних ситуацій з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду. Висвітлено загальні принципи лікувально-евакуаційного забезпечення. Запропоновано класифікатор надзвичайних ситуацій в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.445.2-62

Рубрики:

Операції на шлунку і кишечнику

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про досвід роботи Українського мобільного шпиталю з ліквідації наслідків землетрусу 17 серпня 1999 р. в Туреччині та 26 січня 2001 р. в Індії. Проаналізовано роботу структурних підрозділів шпиталю та визначено проблеми організації медичної допомоги постраждалим в осередках потужних землетрусів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.1-5

Рубрики:

Травматологія

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено загальну характеристику токсикологічної дії, токсикокінетики та токсикодинаміки хімічних речовин. Описано особливості токсикології органічних розчинників, кров'яних отрут, сполук важких металів і миш'яку, лікарських речовин. Розкрито токсикологічне значення фосфорорганічних сполук, рідин, що здатні викликати опіки (кислот, лугів). Розглянуто питання гігієнічного нормування шкідливих виробничих факторів та охорони здоров'я робітників.

Дана общая характеристика токсикологического действия, токсикокинетики и токсикодинамики химических веществ. Описаны особенности токсикологии органических растворителей, кровяных ядов, соединений тяжелых металлов и мышьяка, лекарственных веществ. Раскрыты токсикологическое значение фосфорорганических соединений, жидкостей, способных вызывать ожоги (кислот, щелочных). Рассмотрены вопросы гигиенического нормирования вредных производственных факторов и охраны здоровья рабочих.

Освещены вопросы организации неотложной медицинской помощи при травме, раскрыты принципы оказания медицинской помощи больным с травмой на догоспитальном этапе. Приведена детальная информация по основным видам травм: черепно-мозговой, спинного мозга и позвоночника, груди и живота, мочеполовой системы, сосудов, травмы у беременных, а также по политравме. С позиций доказательной медицины обсуждены современные методы диагностики и лечения, приведены схемы и алгоритмы диагностики и лечения. С учетом современных научных данных освещены вопросы обезболивания при травме и интенсивной терапии у больных с тяжелой травмой. Дано подробное описание компартмент-синдрома при травме (внутричерепного, торакального, брюшного, множественного).

Проведено багатофакторний аналіз 48 постраждалих з тяжкою поєднаною травмою органів черевної порожнини, які померли, тяжкість травми за шкалою AIS-90 понад 25 балів. Розроблено теоретичні аспекти прогнозування строків смерті постраждалих. Встановлено, що у разі збільшення об'єму гемоперитонеуму у постраждалих на 200 мл (критичний рівень гемоперитонеуму 682 мл) настання смерті прискорюється на 1,2 год.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р811.244.3

Рубрики:

Судово-медичне дослідження (експертиза) вогнепальних пошкоджень

Шифр НБУВ: Ж100472 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі багатофакторного проспективного дослідження під час лікування 41 постраждалого з тяжкою поєднаною абдомінальною травмою за принципом емпіричної індивідуальної деескалаційної антибактеріальної терапії проведено оцінку поширеності патології, пов'язаної зі збудниками ESKAPE - нозокоміальної інфекції. У першу чергу поширеність патології, пов'язаної з нозокоміальною інфекцією, обумовлена Pseudomonas aeruginoza, що становить 58,5 % випадків, та Klebsielia pneumoniae (56,1 %), причому шанс розвитку нозокоміальної інфекції становить 1,41 та 1,28 відповідно. За клініко-нозологічною характеристикою в сформованих підгрупах постраждалих розраховано інтегральний ризик розвитку нозокоміальної інфекції залежно від строків лікування у відділенні реанімації й інтенсивної терапії та індексу тяжкості поєднаної травми за шкалою NISS. Встановлено, що 50 % ризик розвитку нозокоміальної інфекції відповідає 9-й та 10-й добі лікування у відділенні реанімації й інтенсивної терапії, з наявністю 4 - 5 штамів збудників ESKAPE, в першу чергу в постраждалих із тяжкою краніоторакоабдоміноскелетною травмою, що становить 53,7 % від загального масиву дослідження.

Узагальнено сучасні дані літератури щодо складових діагностико-лікувальної доктрини у пацієнтів з неварикозними кровотечами з верхніх відділів травного каналу. Висвітлено структуру етіологічних чинників та нозологічних захворювань, котрі спричинили виникнення неварикозних кровотеч, а також місце консервативних і хірургічних методів комплексної лікувальної тактики.

З метою покращання надання екстреної медичної допомоги постраждалим під час проведення контртерористичних операцій в Україні шляхом здійснення аналізу та визначення проблемних питань щодо розбудови сучасної системи медичного захисту населення України, що відповідатиме завданням євроатлантичної інтеграції, виконано дане дослідження. Матеріал дослідження - законодавчі та нормативні акти України урядового та відомчого рівнів стосовно медичного захисту населення в надзвичайних ситуаціях та в особливий період, а також накази та інструкції, чинні в Україні, із питань надання екстреної медичної допомоги. Розробка організаційної моделі та нормативно-правової бази застосування медико-організаційних заходів із мінімізації наслідків у разі зростання загроз здоров'ю громадян України в особливий період надає змогу визначити концептуальну стратегію щодо впровадження адаптованих медико-організаційних технологій до складових системи екстреної медичної допомоги під час проведення контртерористичних операцій з урахуванням сучасних засобів ведення воєнних дій та їх медико-санітарних наслідків. Висновки: система медичного захисту за обсягом матеріально-технічного та кадрового забезпечення повинна розглядатись як складова національної безпеки держави.

Мета роботи - проаналізувати досвід лікування невідкладної хірургічної патології верхніх відділів травної трубки. Проаналізовано результати лікування патологічних станів у 4708 хворих з перфораціями, шлунково-кишковими кровотечами, які локалізувалися у верхніх відділах травної трубки. Визначено можливості та місце виконання лапароскопічних і лапароскопічно-асистованих оперативних втручань. Аналіз 5-річного періоду виявив стабільну частоту виникнення ускладнень виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки (кровотеча і перфорація) і цирозу печінки з ускладненням кровотечею з варикозних вен стравоходу та шлунка. Випадки шлунково-кишкової кровотечі, зумовленої синдромом Маллорі - Вейсса, становили 15,32 % від загальної кількості хворих з кровотечею та не потребували хірургічного втручання. Кровотечі при доброякісних (поліпи, лейоміоми, гістпухлини) та злоякісних новоутвореннях стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки спостерігалися у 180 (3,86 %) випадках і не потребували термінового оперативного втручання. Частка лапароскопічних оперативних втручань від загальної кількості оперованих з приводу перфорації хворих становила 21 % і мала тенденцію до збільшення. Лапароскопічні та лапароскопічно-асистовані втручання при шлунково-кишковій кровотечі використовують при кровотечах з варикозно розширених вен стравоходу, тоді як при виразковій патології їх застосування обмежене через технічні труднощі при видаленні джерела кровотечі. Висновки: частка хворих з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки, які мають ускладнення у вигляді перфорації і кровотечі, становила 66,19 % від кількості хворих з гострою хірургічною патологієюверхніх відділів травної трубки. Вони потребують надання невідкладної допомоги. В 95,61 % випадках шлунково-кишкової кровотечі виразкового генезу ендоскопічний та медикаментозний гемостаз був ефективним. Хворим з кровотечею при синдромі Маллорі - Вейсса навіть у разі тяжкої крововтрати достатньо провести медикаментозний та ендоскопічний гемостаз, вони не потребують хірургічного втручання. Летальність у хворих з кровотечами з вен стравоходу і шлунка, зумовленими портальною гіпертензією, становила 45,73 %.

Проаналізовано результати лікування 3858 пацієнтів із гострою кровотечею з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту за період 2011 - 2015 рр. на базі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Найчисленнішу групу - 2381 (61,72 %) особу - становили пацієнти з кровотечею у випадку виразки шлунку та дванадцятипалої кишки. У 93,87 % із них медикаментозний та ендоскопічний гемостаз був ефективним, а летальність становила 1,83 %. Водночас серед прооперованих пацієнтів летальність досягла 17,36 %. Незначна кількість оперативних втручань - у 176 (4,56 %) хворих - за цієї патології зумовлена ефективним консервативним та ендоскопічним гемостазом.

Мета роботи - вивчити особливості організації трансфузійної терапії в умовах мобільного госпіталю (МГ). Визначено проблемні питання, наведені способи їх розв'язання, зокрема безперебійне забезпечення МГ перевіреною донорською кров'ю та її препаратами; організація "холодового ланцюга" від місця збирання крові до її використання; зберігання й розподіл крові та її препаратів по лікувальних відділеннях. Висновки: забезпечення МГ кров'ю та її препаратами потребує налагодження координації та взаємодії з місцевими Центрами крові, укладання угоди про надання перевіреної еритроцитної маси та свіжозамороженої плазми, альбуміну 10 %, цоліклонів анти-А, цоліклонів анти-В. Проведення трансфузійної терапії має належати до компетенції відділення інтенсивної терапії МГ. Табель оснащення МГ слід доповнити відповідними засобами та обладнанням для транспортування та зберігання крові, проведення безпечної трансфузії.

Мета роботи - оцінити ефективність невідкладної лапароскопії (НЛ) у хворих з гострими захворюваннями органів черевної порожнини (ГЗОЧП) та підвищеним операційно-анестезіологічним ризиком (ПОАР). Проаналізовано результати діагностики та лікування 671 пацієнта з ГЗОЧП. Усіх пацієнтів розподілено на дві групи. У 2-й групі (169 пацієнтів), на відміну від 1-ї групи (502 пацієнти), діагностичний комплекс розширили, застосувавши НЛ. Застосування НЛ у хворих з ГЗОЧП прискорило верифікацію патологічного процесу на 24,76 %, збільшило кількість лапароскопічних втручань на 35,79 %, що супроводжувалось зменшенням частоти місцевих ускладнень на 6,7 %, системних - на 4,28 %, летальності - на 1,77 %. Висновки: одержані результати свідчать про доцільність обгрунтованого застосування НЛ у хворих з ГЗОЧП та ПОАР.