Розроблено теоретичні положення та практичні рекомендації щодо методу оцінювання організаційно-технічного рівня виробництва й удосконалення механізму управління його складовими з урахуванням енергетичних показників. Розкрито економічну суть і зміст поняття "організаційно-технічний рівень виробництва". Узагальнено теоретичні підходи вітчизняних і зарубіжних вчених щодо даного питання. Розглянуто методи оцінювання організаційно-технічного рівня виробництва. Визначено та проаналізовано тенденції організаційно-технічного розвитку гірничо-збагачувальних комбінатів. Теоретично обгрунтовано та розроблено метод оцінювання організаційно-технічного рівня виробництва, який передбачає врахування коефіцієнта корисного використання енергії, матеріалізованої в активній частині основних виробничих фондів, а також запропонованих енергетичних показників і дозволяє управляти виробництвом, що забезпечує зменшення питомих енерговитрат в основних підрозділах гірничо-збагачувальних комбінатів. Відзначено, що використання результатів дослідження та реалізація розроблених рекомендацій сприятиме вдосконаленню механізму управління організаційно-технічним рівнем виробництва, виявленню ступеня його впливу на зменшення питомих енерговитрат в основних підрозділах гірничо-збагачувальних комбінатів.

Мета роботи - подальше дослідження практичних ефективних методів оцінки відсотків по кредитним і депозитним операціям, процентної маржі, СПРЕДу та резервів по кредитам, що в цілому гармонійно відображається у триєдинстві таких базових елементів, як СПРЕД, маржа і резерви. Даний інструментарій покликаний допомогти клієнтам у виборі оптимального шляху щодо пошуку надійної фінансової установи. Також мета даної роботи полягає в тому, щоб за допомогою методології та викладеного практичного інструментарію удосконалити всю банківську систему в країні. Використано такі загальнонаукові методи дослідження як: науковий, функціональний, системний, структурно-логічний. Наукова новизна даної статті полягає в доступності ефективного аналітичного інструментарію для всіх верств населення на базі банківської статичної інформації. В ньому детально наведена покрокова інструкція аналізу кредитних і депозитних операцій, що дозволяє більш предметно і конкретно аналізувати фінансовоекономічний стан комерційних банків. Практична значимість статті полягає у формуванні практичних інноваційних рекомендацій для банків та його клієнтів у вирішенні питань продуктивної співпраці та рентабельної діяльності як окремих бізнес-процесів (активних і пасивних операцій) фінансових установ, так і банківської системи в цілому. Налагоджена система роботи банку з усіма клієнтами (фізичними і юридичними особами) є надійним фундаментом для розвитку фінансових установ в Україні, і не тільки. Даний метод аналізу допоможе швидше подолати кризу та вийти з неї з мінімальними втратами капіталу. Визначено, що наведений в статті методологічний інструментарій допоможе більш глибше та детальніше підходити до зваженого вибору банку по основним параметрам, котрими виступають кредити і депозити, та відсотки по ним.

Мета статті - розкриття сутності категорії "економічний розвиток" і визначення особливостей оцінки механізму економічного розвитку підприємств. Представлено науково-логічний підхід щодо визначення сутності категорії "економічний розвиток". Дослідження та оцінка економічного розвитку підприємства займає важливе місце серед питань сучасної економічної науки і практики. Незважаючи на великий інтерес до цього напрямку дослідження у вітчизняних та зарубіжних науковців, на даний момент багато питань залишаються дискусійними. Тому детальний аналіз та запропонована класифікація підприємства за видами економічного розвитку є актуальною. Усі типи економічного розвитку тісно пов'язані між собою (як прямими так і зворотними зв'язками). Так економічний розвиток регіону або галузі залежить від рівня економічного розвитку підприємств, які розташовані на території даного регіону або відносяться до відповідної галузі. Сукупний економічний розвиток регіонів, так само як і економічний розвиток усіх галузей народного господарства, забезпечує економічний розвиток країни, який в свою чергу є внеском у загальний світовий економічний розвиток. Також існує і зворотній зв'язок між наведеними видами економічного розвитку. На підставі аналізу існуючих методів оцінки ефективності економічного розвитку різних видів підприємств, було розроблено уніфіковану класифікацію підприємств та запропоновано власну методику оцінки ефективності їх економічного розвитку. Кожен тип економічного розвитку характеризує направлену, закономірну зміну певного об'єкту і повинен мати власну систему показників та критеріїв, які б найбільш точно характеризували ефективність даного процесу. Зв'язок між ними такий, що в основі показників економічного розвитку країни, регіону або галузі повинні лежати показники економічного розвитку підприємства. Найважливіша методологічна відмінність термінів "економічний розвиток підприємства", "економічний розвиток регіону", "економічний розвиток галузі" та "економічний розвиток країни" полягає в тому, що, якщо окреме підприємство може функціонувати зі збитком, може збанкрутувати і взагалі бути ліквідованим, то регіон, як сукупність усіх суб'єктів господарювання, зосереджених на певній території (а це не тільки підприємства) і тим паче країна, не можуть бути ліквідованими. Досліджено сутність категорії "економічний розвиток" і розглянуто особливості економічного розвитку підприємств.

Розроблено методичний підхід до діагностики рівня антикризового управління ефективністю економічного потенціалу залізорудного підприємства в контексті конкурентоспроможності та інноватизації виробничо-економічних процесів. Встановлено, що умови динамічності та невизначеності сучасного ринку залізорудної продукції зумовлюють необхідність проведення менеджментом підприємства постійного моніторингу належного рівня цільових результативних показників ефективності як основи забезпечення майбутніх витрат на подолання та запобігання кризових явищ. Важливою характеристикою ефективності економічного потенціалу підприємства вважається його спроможність забезпечувати досягнення перспективних цілей за умов випуску та постачання на галузеві ринки товарної продукції, що за експлуатаційними властивостями відповідає вимогам споживацького попиту, а її вироблення здійснюється на основі виробничо-економічних процесів з достатнім рівнем інноватизації. Аргументовано, що у процесі діагностики рівня ризикозахищеності залізорудного підприємства за умов антикризового управління використання теоретико-ігрового інструментарію ризикології, зокрема, матриць ризику та числових характеристик цільових результативних показників ефективності, надасть змогу керівництву підприємства підвищити якість і змістовність управлінських рішень стосовно зменшення та запобігання негативних наслідків передбачуваних ймовірних кризових явищ і ситуацій.