Наведено відомості з історії розвитоку вчення про антисептику та асептику з найдавніших часів до сучасного періоду. Охарактеризовано основні способи асептики - стерилізацію та дезінфекцію, визначено порядок проведення механічної, фізичної та хімічної антисептики. Встановлено вимоги щодо використання антисептичних препаратів, охарактеризовано основні групи антисептиків - солі важких металів, спирти, кислоти та луги, феноли, барвники, альдегіди, галоїди, поверхнево-активні речовини, сорбенти, спиртові та кисневивільнювальні антисептики. Наведено відомості про загальні асептико-антисептичні заходи, які проводяться під час хірургічних операцій у ветеринарній медицині, а також методи профілактики контактної інфекції (підготовки рук хірурга, операційного поля, стерилізації шовного та перев'язувального матеріалу та хірургічної білизни, інструментів з гуми, полімерів, приладів з оптикою).

Приведены сведения по истории развития учения об антисептике и асептике с древнейших времен до современного периода. Охарактеризованы основные способы асептики - стерилизация и дезинфекция, определен порядок проведения механической, физической и химической антисептики. Установлены требования по использованию антисептических препаратов, охарактеризованы основные группы антисептиков - соли тяжелых металлов, спирты, кислоты и щелочи, фенолы, красители, альдегиды, галоиды, поверхностно-активные вещества, сорбенты, спиртовые и водородосвобождающие антисептики. Приведены сведения об общих асептико-антисептических мероприятиях, которые проводятся во время хирургических операций в ветеринарной медицине, а также методы профилактики контактной инфекции (подготовки рук хирурга, операционного поля, стерилизации шовного и перевязочного материлов, хирургического белья, инструментов из резины, полимеров, устройств с оптикой).

Наведено результати досліджень щодо ефективності різних схем внутрішньовенної анестезії у кнурів під час кастрації. Найбільш ефективною є схема з використанням ацепромазин-кетамінової суміші. Встановлено, що під час анестезії та кастрації у кнурів відбувається активація системи зсідання крові.

Наведено дані щодо застосування розроблених схем анестезії в собак залежно від типу больової реакції, зокрема при абдомінальній патології та остеосинтезі. Встановлено, що при абдомінальних оперативних втручаннях ацепромазин-кетамін-пропофолова схема анестезії дає можливість досягти адекватної анестезії. У виконанні остеосинтезу ефективним є поєднання ацепромазину кетаміну та буторфанолу.

За результатами проведених досліджень установлено, що за кастрації кнурів відбувається активація фібринолітичної системи плазми крові. Проте, рівень активації системи фібринолізу змінюється залежно від схеми анестезіологічного забезпечення кастрації кнурів.

Доведено, що неадекватне знеболювання у тварин зумовлює посилення потужності незбалансованих впливів симпато-адреналової ланки вегетативної нервової системи на їх організм, що супроводжується розладами гемодинаміки та дихання, збільшенням активності антистресових факторів і рівня ендогенних опіоїдів, формуванням гіперкоагуляційного синдрому з активацією внутрішнього шляху фібринолізу та посиленням явищ ендотоксикозу. Вперше у ветеринарній анестезіології визначено типи функціонального стану вегетативної нервової системи, на підставі чого встановлено критерії вибору адекватного анестезіологічного забезпечення хірургічної допомоги у собак, що дозволяє симпато-вагусного балансу в анестезованих тварин і запобігти ускладненню за наркозу.

Визначено раціональні підстави підтримки концепції добробуту тварин і відповідної переоцінки ставлення до методів їх використання на основі ознайомлення з сучасними науковими даними про етичні та наукові аспекти болю в емоційному житті тварин. На підставі аналізу результатів наукових досліджень автори приходять до висновку, що на сьогодні відсутні наукові результати, які б об'єктивно свідчили як про свідоме сприйняття так і про несприйняття болю тваринами. За розвитку науки відкриваються нові факти про біологічні особливості тварин. Вивчення будови та функції різних структур мозку дозволяє близько підійти до визначення матеріальних основ болю, емоцій та свідомості у тварин. Подальше вивчення особливостей сприйняття болю, афективних станів, інших показників нервової діяльності сприятиме більш повному впровадженню принципів гуманного ставлення до тварин у різних сферах їх використання. Проведення наукових досліджень у цьому напрямі має стати одним із основних завдань зоологічної та ветеринарної науки.