Розглянуто основні аспекти земельної політики імператора Павла I в губерніях Правобережної України. Основну увагу приділено питанню повернення маєтків полякам і нових земельних пожалувань росіянам.

Розглянуто питання формування територіально-адміністративного устрою на землях Правобережної України, приєднаних до Російської імперії в 1793 - 1801 рр. Особливу увагу приділено дослідженню змін територіального устрою зазначених теренів після поділів Речі Посполитої та вступу на престол Павла I.

Розглянуто навчальну літературу, що видавалася у друкарні Почаївського Свято-Успенського монастиря у XVIII - першій третині XIX ст. латинським шрифтом або з використанням латинського шрифту. Наведено історико-книгознавчий аналіз представлених у НБУВ видань, їх репрезентативність у фондах бібліотеки, особливості збереження примірників. На підставі аналізу складу та змісту видань проведено їх видову систематизацію. Висвітлено тематику та коло читачів.

Проаналізовано політику уряду Російської імперії по відношенню до польської шляхти на території Правобережної України в період від другого поділу Речі Посполитої до листопадового повстання 1830 р. На основі великої кількості археографічних публікацій, архівних документів, наукових досліджень, мемуарів і довідкової літератури зібрано та систематизовано законодавчу базу Російської імперії щодо приєднаних до неї наприкінці XVIII ст. українських земель. Досліджено еволюцію адміністративно-територіального устрою цих земель. Проведено порівняльний аналіз соціально-правового та майнового статусу російського дворянства та польської шляхти на момент другого поділу Речі Посполитої, а також систем державної/казенної земельної власності Речі Посполитої та Російської імперії. Проаналізовано російське законодавство XVIII - початку XIX ст. щодо дворянської верстви в цілому та польської заможної та дрібної шляхти зокрема. Розглянуто зміни у законодавстві, що стосуються приватного землеволодіння та тимчасових форм власності казенних (державних) маєтків. На основі правових документів адміністративних установ Російської імперії зібрано якнайповніші дані та висвітлено процес обігу різних форм земельної власності на території Правобережної України в 1793 - 1830 рр., що відбувався з ініціативи центральних органів влади імперії.

Розглянуто шлюбні панегірики латинською та польською мовами, що зберігаються у відділі стародруків та рідкісних видань НБУВ. Названо авторів та адресатів цих величальних прозових і віршованих творів, охарактеровано їх структуру. Особливу увагу приділено аналізу зовнішнього оформлення цих видань. Зазначено особливості відображення цих видань у бібліографії.

The article deals with wedding panegyrics in Latin and Polish, kept in the department of early printed and rare books of the Vernadski National Library of Ukraine. Authors and recipients of prose and poetry laudatory works are called, as well as structure of works is characterized. Particular attention is paid to the analysis of the typography design of these publications. Particularities of displaying these publications in the bibliography are indicated.

Подано бібліографічну інформацію про виявлені у відділі стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського латиношрифтні видання, які тематично повинні були б бути включені до бібліографічної праці К. Естрайхера «Bibliografia polska», але виявилися не зафіксованими в ній. Список укладений за географічно-алфавітним принципом і включає бібліографічні описи видань, відомості про їхнє художнє оформлення та персоналії, фінгерпринти, посилання на бібліографічні джерела та літературу, діючі шифри примірників.

Вперше представлено зображення та описи екслібрисів різних видів, які засвідчують власність приватних осіб або різних приватних і державних установ на книги, які нині входять до колекції. Вперше презентовано описи книжкових знаків книгарень, книжкових складів, палітурних майстерень та інших подібних закладів, власники яких у різний час мали відношення до примірників колекції. Хронологічно каталог охоплює книжкові знаки ХVII - ХХ, переважно XIX - початку XX ст. Знаки розподілено на розділи та подано за іменами власників чи назвами установ-власників у алфавітному порядку. Описи книжкових знаків супроводжуються даними про власника та його бібліотеку, інформацією про книги, на яких цей знак міститься.

Наведено наукові розвідки з історії вітчизняного книговидання XVIІ — XVIII ст., мистецтва української книги, історії різних інших видів друку — нот, відбитків гравюр. Викладено питання культури книгозбирання та книгорозповсюдження в давнину (XVI — початок XX ст.), книжкової культури української діаспори. Охарактеризовано культуру книгорозповсюдження через різні форми — продаж або суспільне користування в бібліотеках (монастирських, приватних, навчальних закладів, установ); вкладення в церкви чи дари окремим особам або закладам (записи про це на книгах — перша форма власницьких знаків). Вивчено культуру книгоопису.

Викладено певні результати дослідження атрибуції й експертизи книжкових, а також інших видів друкованих пам'яток. Розкрито мету, правові і теоретичні засади експертизи пам’яток у бібліотеках. Особливу увагу приділено атрибуції стародруків та видавничих фальсифікатів, методиці встановлення приналежності примірників до історичних зібрань та атрибуції нотних видань, гравірованих портретів, грамофонних платівок. Розглянуто питання текстологічної атрибуції творів.