Висвітлено питання теоретичного й експериментального дослідження та удосконалення пристроїв для розстилання стрічки льону з її перевертанням і коткуванням. Використання відповідних пристосувань дозволило підвищити кількісні та якісні показники процесу збирання льону. Обгрунтовано основні параметри і раціональні режими роботи пристосувань для перевертання і розстеляння стебел льону. Випробування розробленого пристосування підтвердили його працездатність і ефективність.

Удосконалено методи глинокислотного діяння на присвердловинну зону пласта з використанням глинокислотних розчинів на основі фтористоводневої, кремнійфтористоводневої та борофтористоводневої кислот. Проведено дослідження основних властивостей розчинів борофтористої кислоти - розчинності бентонітової глини залежно від різних чинників (концентрації різних кислот, неіоногенних та катіонактивних ПАР, водорозчинних полімерів тощо), диспергування глинистих нашарувань у глинокислотних розчинах різного складу, розчинності карбонатної породи, корозійної активності розчинів борофтористоводневої кислоти як самостійно, так і в суміші з інгібіторами кислотної корозії, впливу нагнітання глинокислотних розчинів на проникність порід-колекторів. Запропоновано базові рецептури глинокислотних розчинів на основі борофтористоводневої кислоти, які можна використовувати за основними технологіями.

Проведені експериментальні дослідження та результати дослідно-промислових випробувань розроблених технологій дії з використанням нафтових сульфонатів свідчать про те, що значний економічний ефект від застосування карпатолу досягається завдяки: значному зниженню міжфазного натягу на межі водний розчин ПАР - вуглеводень (нафта, конденсат, гас); підвищенню коефіцієнта витиснення залишкової нафти; руйнуванню водо-нафтових емульсій; частковому відновленню початкової проникності забруднених взірців гірської породи; покращанню проникної здатності розчинів ПАР в неоднорідні за проникністю та в гідрофобні пласти; впливу на реологію високов'язких нафт; покращанню процесу освоєння свердловин після проведення дії на пласт; достатньо високій технологічній ефективності технологій дії на пласт з використанням карпатолу; підвищенню коефіцієнта продуктивності пласта після обробки.

Зазначено, що міжнародна спільнота надає Україні значні кошти для реформування багатьох сфер суспільного життя та вдосконалення державного управління, особливо у сфері управління охороною здоров'я. Урядом України прийнято низку нормативних актів щодо унормування цієї процедури, забезпечення ефективного управління спрямуванням проєктів міжнародної допомоги. Досліджено джерела інформації щодо реєстрації та аналізу ефективності міжнародних проєктів. Зроблено висновок, що нормативною базою регламентується процес адміністративної реєстрації, яка, проте, є складною, тому невідома кількість проєктів у державі залишається поза координацією уряду. Наголошено на тому, що існуюча нормативна база не містить опису методик аналізу впливу результатів проєктів і методів їх реалізації на функціонування системи охорони здоров'я та її майбутні результати. Показано, що оцінювання здійснюється шляхом зіставлення завдань проєкту міжнародної допомоги із завданнями урядових програм, а перспективна оцінка змін, що очікуються, не проводиться.